Камін яскраво горів, читаючи книгу,
Про життя чи звичайну сатиру.
Не знаю точно, про що вона,
Але другові цікаво,
Сторінка така глибока і ясна.
Попіл готується до сну,
Коли чутки починають звучати.
Та я не злюсь, дружба обіймає,
І все йде далі.
Ніяково, коли погляди
Блукають серед океану зірок,
Мінливих, як теплі сліди родини,
Порожні, немов швидкі машини,
І доля — краплі вологого пензлика на папері.
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Описується мрійлива подорож у далекі гори за океан, де панує атмосфера свободи і єдності. Вогнище символізує тепло і затишок, а танець без слів відображає глибокі емоції та зв'язок між людьми. Головним є те, що для щастя потрібна лише людина з музикою в душі
У вірші йдеться про трансформацію почуттів, де герої відмовляються від страждань і обирають любов і тепло. Проте, незважаючи на це, вони відчувають, що темрява все ж наближається, і їхній шлях веде до невідомості.
Тут ви зможете прочитати, що я поститиму на Друкарні, а якщо вас це зацікавить, то можете залишатися зі мною!)
Тут ви зможете прочитати, що я поститиму на Друкарні, а якщо вас це зацікавить, то можете залишатися зі мною!)
