Він гарненький. З його слів, він вирішив відкритись у 2020, але був зовсім недосвідчений. До того він працював директором магазину Adidas у SkyMall, Київ, а до того – закінчив торгівельно-економічний коледж і був відрахований з другого курсу КНТЕУ за видатні обчислювальні спроможності мозку, що сильно переважували розум його викладачів. 2014 рік, його намагались добровільно відпустити на службу в ДНР.
Вдома я називаю його не інакше як Блядислав Проститутович Педчук – він довго напрацьовував собі це ім’я і я його за це не лише поважаю, а взагалі цілковито обожнюю.
Тоді, у 2021 ми ще не були знайомі. Він відкрився, з його слів, акурат під початок епідемії Covid-19. Мій муж вміє напиздіти про все на Світі, не розумію тільки навіщо мені. Я вмію рахувати. Ковід19 розпочався у 2019, а у 2021 усі уже познімали обмеження і почали готуватись до війни. Словом, він давно у кавовому бізнесі і у бізнесі взагалі.
Ні для кого не секрет, що більшість український бізнесів, титулованих брендів та виробників мають head-ofices саме в Росії. Так у світі заведено вести бізнес: Росія має контракти з європейськими та американськими, та бо-зна чиїми ще виробниками, і за цими контрактами Україна, як частина колишнього СРСР, не вважається самостійним ринком, а є частиною СНД. Тобто Росія має унікальні права дистрибутора на визначених контрактами територіях пострадянських держав.
Саме тому Владислав, як яскравий промінь вранішнього сонечка, тобто такий, що дає надії на світле (освітлене) майбутнє, був відряджений до головного офіса Adidas в Росії, щоб пройти там різноманітні тренінги з мотиваційного та продажного розмовного НЛП.
За це я його теж люблю. Він дуже емоційно щирий, і, коли запизжується, смішний. Написано на лобі в нього, що він несе найвідвертішу маячню, на яку тільки здатний, і що сам в неї настільки не вірить, що йому аж соромно за себе (стоїть наче обісраний).
Мені пощастило більше: я працювала і на російський офіс, і на латвійський. За іншими мапами переділу світу, Україна не є самостійним ринком, а чомусь підпорядковується Латвії у питаннях дистрибуції таких цифрових продуктів, як Meta(facebook, Instagram, Twitter, Tiktok, тощо).
Україна не є самостійним ринком – це як?
//
Деякі жарти я виношую в собі роками, поступово та обережно сміючи їх всередині себе. Мій колишній заплатив 50тис. $ за відкуп свого брата від кримінального переслідування в Азербайджані.
Вчора почула від перехожих, дівчина каже хлопцю: «Мы вступаем в Евросоюз!…»
Кто «мы»?
Ви з якої країни?
Усім відомо, що більшість недобудов недобудовані саме тому, що їхнє будівництво незаконне, подекуди уже засуджене, а власники землі, девелоперських компаній – росіяни.
Крім того, це просто шматки лайна. Візуально і внутрішньо. Як архітектурна споруда може складатись із 20 поверхів суцільних квадратних вікон на однаковій відстані одне від одного з усіх чотирьох сторін?
Якщо його поставили і не користуються, чи значить це, що це – комунальна власність? Тобто будь-хто може скористатись цим транспортним засобом?
Я не знаю з яких таких переконань. Просто він жадібний, заздрісний і хитрий. Він взагалі не любить мені нічого купляти і нікуди не водить. Чому? Невже я не заслуговую на приємні побутові подарунки? Ні, він краще сам зробить. Навіщо мені сам? Мене не цікавить життя у трьох кімнатах (у нас повноцінні три).
Але це поодинокий такий щасливий випадок. Їх забрали саме тут, бо тут майже ніхто не ходить і їх загалом не сильно було видно (так званий неприбутковий бізнес). Інші знести нєсудьба…Убога діра, а не країна. Незалежність…Одночасно і посрати зверху на неї, і попісяти.
Я рішуче проти ролі водія. Водій – це професія. У транспортному засобі треба кататись, а не пердіти на водійському сидінні.
Я дуже давно не брала в руки подібної техніки і вже відвикла від її простоти. Написано на цьому фотіку, що його вироблено в Малайзії. Не знаю, чи китайські Canon-и усі підробні, чи у них виробництво не в одній країні.
Чи колібрі. Ніколи таке не їла. Не люблю капусту, напевно тому у мене нульовий розмір ліфчика.
Колись я заблювала салон машини квашеною капустою. До того я любила капусту. Але після того вона мені байдужа.
Я не знаю, що відбувається на ринку кави. Напевно, як і раніше: поміж кущів кави росте мак, листя коки, якісь іще заборонені речовини. Біржа (stock) – це звалище, помийка.
В перекладачі написано сток – це злив, помийна труба. По ній пускають гівно. На біржу виходить те, що не продалось на звичайному ринку. Роздрібний покупець щось не купив не ринку? Ну його місце і справді на смітнику, на біржі, тобто.
Якщо товар не продається, або виробник або дистрибутор – криворукі тупорилі дауни, які насрали і намагаються напарити свій висер.
Лайножери з біржі жеруть.
Я по овочах спеціаліст, по лайну – це до мого чоловіка.
@vladfedchuk_
