Вісь Зангезур—Нахічевань—Туреччина може стати одним із головних напрямів, які визначатимуть політичну економіку Південного Кавказу та зв’язність тюркського світу в Євразії.
Візит президента Азербайджану Ільхама Алієва до Нахічеванської Автономної Республіки, що відбувся 11 серпня 2026 року, а також його розгорнуте інтерв'ю Азербайджанському телебаченню мають виняткове значення. Вони дають ключ до розуміння суті нової геополітичної архітектури, яка останніми роками вибудовується на Південному Кавказі.
Програма візиту об'єднала в єдину стратегічну концепцію питання оборони, промисловості, енергетики, залізничної інфраструктури, а також соціальної сфери, урбаністики та збереження культурної спадщини. Таким чином, майбутнє Нахічевані вийшло далеко за межі суто локального розвитку — регіон утвердився як один із фундаментальних елементів регіональної стратегії Азербайджану.
Протягом багатьох років Нахічевань залишалася тим регіоном Азербайджану, який був змушений долати безпекові та логістичні обмеження, спричинені географічною ізоляцією. Сьогодні ж ця територія готується перетворитися на багатовекторний транзитний хаб. Він з'єднає Схід із Заходом, а Північ із Півднем, відкриє шлях від Каспійського басейну до Анатолії та Європи, а також забезпечить транспортний вихід у напрямку Ірану та Перської затоки. І серцевиною цієї масштабної трансформації виступає Зангезурський коридор.
Після 2020 року відновлення сухопутного сполучення між основною територією Азербайджану та Нахічеванню стало для Баку одним із головних стратегічних пріоритетів. Спільна декларація, підписана у Вашингтоні 8 серпня 2025 року, вивела цей процес на абсолютно новий міжнародний політико-правовий рівень.
У документі було офіційно закріплено надзвичайну важливість розблокування транспортних комунікацій між Азербайджаном та Вірменією задля забезпечення миру, стабільності та економічного процвітання в регіоні. Декларація передбачає створення безперебійного сполучення між материковим Азербайджаном та Нахічеванню. Крім того, на порядок денний вийшло формування механізму реалізації цього проєкту на території Вірменії в рамках «Маршруту Трампа заради міжнародного миру та процвітання» (TRIPP).
Таким чином, модель практичної реалізації на вірменській території того стратегічного маршруту, який в азербайджанському політичному дискурсі закріпився як Зангезурський коридор, почала набувати реальних обрисів саме під егідою TRIPP. Ця модель пропонує збалансований підхід: вона гарантує Азербайджану надійний доступ до Нахічевані, водночас зберігаючи в єдиному політичному полі принципи суверенітету, територіальної цілісності та юрисдикції Вірменії. За умови грамотного та послідовного втілення, ця конфігурація здатна стати тим потужним механізмом, який перетворить географію колишнього конфлікту на простір економічної взаємозалежності та плідного регіонального співробітництва.
У січні 2026 року, коли рамки імплементації TRIPP стали чіткішими, слідом за політичними домовленостями на реальний порядок денний вийшли суто практичні питання. Серед них — визначення точних маршрутів, правове регулювання, формування корпоративної структури, а також отримання дозволів на будівництво. Відтак, проблема транспортного сполучення, яка роками не сходила зі столів дипломатичних переговорів, нарешті перейшла у площину інженерного, інвестиційного та логістичного планування.
Заяви Алієва в Нахічевані: масштабні перспективи
Цифри, які президент Ільхам Алієв озвучив під час свого інтерв'ю в Нахічевані, красномовно свідчать про колосальні масштаби цієї трансформації.
Проєктування залізничної ділянки протяжністю близько 42 кілометрів на території Вірменії, планування 194-кілометрової лінії в Нахічевані (згідно з новим техніко-економічним обґрунтуванням), а також амбітна мета збільшити нинішню пропускну здатність із 1,5 мільйона до 15 мільйонів тонн вантажів — усе це вказує на грандіозну економічну місію, яку в майбутньому виконуватиме Зангезурський маршрут.
Вихід будівництва автомагістралі Горадіз — Агбенд на фінішну пряму та активне просування залізничних робіт на материковій частині Азербайджану в бік вірменського кордону яскраво демонструють стратегію Баку: завчасно та якісно підготувати інфраструктуру у власній зоні відповідальності.
Цільовий показник у 15 мільйонів тонн не варто розглядати як суху транспортну статистику. Такий обсяг має колосальний потенціал для зародження нових напрямків економічної діяльності в Нахічевані. Йдеться про розбудову логістичних терміналів, надання митних послуг, розвиток переробної промисловості, а також сфер страхування, фінансів, транспортування та цифрової логістики.
Ініціатива президента Алієва щодо залучення міжнародного консорціуму до модернізації Нахічеванської залізниці свідчить про те, що коридор може відкрити свої двері для іноземного капіталу та потенційних вантажовласників. При цьому ключовою умовою залишається збереження контрольного пакета акцій за Азербайджанською державою. Водночас очікується, що зовнішні інвестиції не лише забезпечать фінансування, а й сприятимуть глибокій інтеграції коридору в глобальні логістичні мережі.
Чому Зангезурський коридор має таке стратегічне значення?
Стратегічна цінність Зангезурського коридору зумовлена не лише його впливом на Середній коридор, а й можливістю створення потужного зв'язку з віссю «Північ-Південь». Вихід до іранської залізничної мережі через Нахічевань та Джульфу здатен відкрити для Азербайджану додаткові транзитні можливості в напрямку Ірану та Перської затоки. Завдяки цьому країна зможе закріпити за собою ще потужнішу геоекономічну позицію на перетині двох глобальних маршрутів: лінії Каспій–Анатолія–Європа та осі Росія–Азербайджан–Іран–Перська затока.
Для Туреччини значення Зангезурського коридору виходить далеко за межі тих прямих вигод, які принесе транспортне сполучення між Азербайджаном та Нахічеванню. Цей маршрут перетворюється на один із фундаментальних елементів довгострокового геоекономічного бачення Анкари, спрямованого на Кавказ, Каспійський басейн та Центральну Азію.
Стратегічний внесок Туреччини
У цьому процесі Туреччина виступає не просто партнером, що надає дипломатичну підтримку. Вона є одним із головних гравців, який активно розбудовує фізичну інфраструктуру для продовження коридору на власній території. Такий підхід є цілком конкретним втіленням політичної рамки турецько-азербайджанських відносин, які, завдяки Шушинській декларації, вийшли на рівень повноцінного альянсу. Тепер цей союз матеріалізується у сферах транспорту, енергетики та економічної взаємопов'язаності.
Одним із наймасштабніших проєктів у рамках цієї стратегії є залізнична лінія Карс–Игдир–Аралик–Ділуджу. 22 серпня 2025 року Туреччина заклала фундамент 224-кілометрової магістралі, яка стане головною залізничною артерією Зангезурського сполучення на території Анатолії. Проєктом передбачено будівництво двоколійної, електрифікованої залізниці із сучасною системою сигналізації. Очікується, що її пропускна здатність становитиме 5,5 мільйона пасажирів та 15 мільйонів тонн вантажів на рік.
Окремої уваги заслуговує той факт, що цільовий показник у 15 мільйонів тонн, озвучений президентом Ільхамом Алієвим для Нахічеванської залізниці, абсолютно збігається із запланованою пропускною здатністю магістралі на турецькому боці. Така синхронність яскраво свідчить про те, що інфраструктурні інвестиції Азербайджану та Туреччини по обидва боки кордону підпорядковані єдиній, взаємодоповнюючій геоекономічній логіці.
Із завершенням будівництва гілки Карс–Игдир–Аралик–Ділуджу Нахічевань отримає пряме сполучення з національною залізничною мережею Туреччини. Водночас для самої Туреччини відкриється новий, потужний маршрут доступу до Середнього коридору.
Інтеграція осі Нахічевань–Ділуджу–Игдир–Карс із залізничною магістраллю Баку–Тбілісі–Карс суттєво збільшить пропускну здатність Середнього коридору та підвищить його стійкість до потенційних криз. У сучасних реаліях наявність альтернативних маршрутів набуває виняткової стратегічної цінності для гарантування безпеки глобальних ланцюгів постачання.
Цей крок також є частиною глобальної трансформації Туреччини: від статусу простої географічної транзитної зони між Європою та Азією країна впевнено рухається до ролі впливового логістичного хабу, що керує євразійськими торговельними потоками. Розгалужена мережа турецьких залізниць, морські порти, тунель Мармарай та прямий вихід до європейської транспортної системи відіграватимуть вирішальну роль. Саме вони перетворять Зангезурський маршрут на безперебійний логістичний ланцюг, здатний доставляти вантажі зі сходу Каспійського моря безпосередньо на європейські ринки.
Другий стратегічний вимір підтримки, яку Туреччина надає Нахічевані, є у сфері енергетики. Запуск газопроводу Игдир — Нахічевань, запланований на березень 2025 року, є надзвичайно важливим кроком. Він не лише зміцнює енергетичну безпеку регіону, а й виводить на новий рівень фізичну інтеграцію між Туреччиною та Азербайджаном. Пропускна здатність цієї магістралі завдовжки близько 80 кілометрів, що становить до 2 мільйонів кубометрів на добу, відкриває шлях до довгострокової диверсифікації газопостачання Нахічевані.
Енергетична перспектива, окреслена президентом Ільхамом Алієвим у його інтерв'ю, надає цьому партнерству абсолютно нового виміру. Нарощування сонячних та гідроелектрогенеруючих потужностей Нахічевані, будівництво нових виробничих об'єктів та систем накопичення енергії у перспективі дозволять експортувати вироблену в регіоні електрику на ширші ринки саме через територію Туреччини. Таким чином, турецько-азербайджанське енергетичне співробітництво, яке раніше базувалося на нафто- та газопроводах, трансформується у масштабнішу структуру, що охоплює електроенергетику, відновлювані джерела та новітні технології зберігання енергії.
Проєктування Зангезурського маршруту з урахуванням прокладання ліній електропередач, волоконно-оптичних кабелів та розміщення іншої енергетичної інфраструктури в майбутньому, надає цьому проєкту нової стратегічної глибини. У цій перспективі коридор має колосальний потенціал перетворитися на багатофункціональну євразійську артерію, де в єдиному географічному просторі зливаються транспортні, енергетичні та цифрові комунікації.
Зангезурський коридор як драйвер інтеграції тюркського світу
Ще один надзвичайно важливий для Туреччини вимір Зангезурського сполучення — це економічна інтеграція тюркського світу. Щоб політична та культурна близькість між Туреччиною, Азербайджаном та країнами Центральної Азії конвертувалася у стійку економічну цінність, необхідна розбудова швидких, прогнозованих та конкурентоспроможних транспортних магістралей.
Інтеграція маршруту Зангезур — Нахічевань — Туреччина із Середнім коридором суттєво спростить транзит товарів із виробничих центрів на схід від Каспійського моря. Через Азербайджан вони потраплятимуть до Анатолії, а звідти — на європейські ринки. Розвинена промислова інфраструктура Туреччини, її логістичні хаби, порти, фінансова система та глибока інтеграція з європейськими ринками набудуть ще більшої ваги для економік країн Центральної Азії, які прагнуть розширити свій доступ до Заходу.
Саме тому Зангезурський коридор може стати ключовим інструментом переходу тюркського світу від символічного географічного зв'язку до повноцінної інфраструктури економічної інтеграції. У міру того, як зміцнюватиметься фізичний фундамент ініціатив у сферах транспорту, митниці, торгівлі та цифровізації в рамках Організації тюркських держав (ОТД), економічне наповнення спільного політичного бачення ставатиме дедалі глибшим.
У цій архітектурі Туреччина сформує західний хребет Середнього коридору, що простягається до Європи; Азербайджан стане центральною сполучною ланкою на західному узбережжі Каспію; а Нахічевань відіграватиме роль стратегічного перехрестя між Анатолією та Південним Кавказом. Така система здатна кардинально змінити час транспортування, диверсифікувати маршрути та підвищити стратегічну стійкість усієї економічної географії — від Центральної Азії до Європи.
Окрім безперечної економічної цінності, Зангезурський коридор виконує і надважливу політичну функцію. Тривала історія конфліктів на Південному Кавказі диктує свої умови: для досягнення сталого миру одних лише безпекових домовленостей недостатньо — вони мають підкріплюватися взаємними економічними інтересами.
Розблокування транспортних магістралей може відкрити нові перспективи і для Вірменії, забезпечивши їй транзитні доходи, доступ до нових ринків та можливість повноцінної участі в регіональних торговельних системах. У контексті процесу нормалізації відносин між Туреччиною та Вірменією це також створює сприятливий ґрунт для формування нових точок економічного дотику. Подібне середовище здатне перетворити регіональну співпрацю на найбільш раціональний вибір з точки зору економічного балансу витрат і вигод.
Для Анкари ключовими пріоритетами у цьому процесі залишаються збереження стратегічного альянсу з Азербайджаном, зміцнення регіональної стабільності та глибша інтеграція Південного Кавказу в міжнародні транспортні мережі. Функціонування Зангезурського сполучення в рамках взаємоузгоджених правових механізмів дозволить гармонійно об'єднати ці три цілі на спільній платформі.
Яка стратегічна мета для Нахічевані?
Оцінюючи загальний контекст візиту президента Ільхама Алієва, стає очевидним, що масштабна трансформація, підготовлена для Нахічевані, охоплює цілу низку ключових сфер: безпеку, індустріалізацію, зелену енергетику, транспорт, соціальну інфраструктуру, туризм, збереження культурної спадщини та управлінські реформи. Те, що Карабах, Східний Зангезур та Нахічевань розглядаються в межах єдиної концепції розвитку, яскраво демонструє просторовий вимір цієї стратегії.
Такий підхід свідчить про те, що у післявоєнний період, відновивши свою територіальну цілісність, Азербайджан перейшов до етапу зміцнення економічної та інфраструктурної єдності. Взаємозв'язок автомобільних шляхів, залізниць, енергетичних систем та виробничих центрів згуртовує різні регіони країни в єдиний, спільний простір економічного обігу.
У цій новій геополітичній картині Нахічевань має колосальний потенціал стати західною брамою Азербайджану, осередком прямого стратегічного зв'язку з Туреччиною та одним із ключових перехресть євразійської транзитної системи, що стрімко розвивається. Саме в цьому і полягає головний геополітичний меседж візиту та інтерв'ю президента Ільхама Алієва: у післявоєнний період Азербайджан формує нову економічну географію. Зангезурський коридор виступає однією з головних кровоносних артерій цієї географії, а Нахічевань — її центральним вузлом.
Джерело — Anadolu Ajansı
