Загальнений огляд ключових подій і тенденцій, які випливають із новин за 14–15 лютого 2025 року. Усі новини за 2 крайні дні можна умовно поділити на чотири великих блоки:
Війна в Україні й атаки росії
Заяви й політика нової адміністрації США (президент Трамп, віцепрезидент Вєнс, держсекретар Рубіо, глава Пентагону Гегсет, спецпредставник Келлог)
Мюнхенська конференція з безпеки
Економічні та політичні сюжети
Нижче головна інформація, яку потрібно знати кожному:
Війна в Україні й атаки росії
Удари по українській інфраструктурі та ядерних об’єктах
Масовані атаки дронами. Зафіксовано чергові «шахедні» нальоти по різних регіонах України (133 БПЛА за добу, з них 73 збиті).
Ураження саркофага 4-го енергоблока ЧАЕС (удари дронами з фугасними боєголовками). Пошкоджено елементи укриття. Радіаційний фон формально залишається в нормі, але українські фахівці наголошують на суттєвих ризиках довгострокових наслідків. МАГАТЕ підтвердило факт вибуху дрона, а у ДСНС запевнили про контрольованість ситуації.
Важливий символізм: ураження Чорнобиля напередодні чи у день відкриття Мюнхенської конференції президент Зеленський трактує як «привіт» від путіна, що демонструє відсутність у росії реального бажання припиняти війну.
Плани рф нарощувати сили
У повідомленнях фігурують дані розвідки, що росія прагне створити 15 нових дивізій (близько 150 тис. осіб), а також «перекидати війська» в білорусь «під виглядом навчань».
За словами Зеленського, рф вербує найманців із Північної Кореї (в окремих новинах ідеться про кілька тисяч військових КНДР). Водночас українська армія начебто знищила кілька їхніх підрозділів під час боїв.
Вибухи і удари по території росії
Генштаб ЗСУ заявив про точкові удари по російських військових об’єктах у Курській області, зокрема знищено взводний опорний пункт, де базувалися оператори дронів.
У російських ЗМІ згадується про «атаки невідомими безпілотниками» в районі Волгограда чи під Волгоградом.
Становище всередині України
Триває збір коштів на дрони. Дмитро Гордон нагадує, що потреба в безпілотниках залишається дуже високою.
Обговорюється ймовірність дострокових чи чергових виборів в Україні. Зеленський каже, що вибори під час війни – це ризик для загальної оборони (солдати мають воювати, а не йти на виборчі дільниці).
Частина українських дітей, які виїхали за кордон, втрачають зв’язок із українською системою освіти чи навіть, не розібравшись, потрапляють до проросійських/російських шкіл за кордоном.
Заяви й політика нової адміністрації США (президент Трамп, віцепрезидент Вєнс, держсекретар Рубіо, глава Пентагону Гегсет, спецпредставник Келлог)
Найбільше уваги в новинах – низка суперечливих чи «хаотичних» заяв з боку нової американської адміністрації:
Можливі переговори з рф
Позиція Трампа: він анонсує наміри відновити контакти з росією й досягти «швидкого» завершення війни. Лунають твердження, що США можуть припинити військову допомогу Україні, якщо Київ «не пристане на умови», зокрема може йтися про територіальні питання.
Водночас лунають різкі заяви, що рф чекатимуть нові санкції та навіть введення американських військ в Україну, якщо путін «не буде добросовісно вести переговори». Сам віцепрезидент США Вєнс певний час тому згадав про можливе розгортання військ, але потім спростував свої «прямі формулювання», сказавши, що WSJ перекрутило його цитату.
Роль України в переговорах
Загалом формально Вашингтон декларує, що «жодних рішень про Україну без України», але висловлювання Трампа про те, що він хоче влаштувати особисту зустріч із путіним (чи запрошує того на двосторонній саміт), породжує занепокоєння Києва та Європи. Зеленський наголосив: «Погано, якщо перша зустріч буде з путіним, а потім – із Україною», і підкреслює, що Європа також має сидіти за столом переговорів, щоб не повторити «духу Мюнхенської угоди» 1938 року.
Заяви голови Пентагону та віцепрезидента США
Міністр оборони Піт Гегсет згадує про «нереалістичність» повернення Україною всіх кордонів 2014 року і про те, що вступ до НАТО на сьогодні буцімто малоймовірний.
Віцепрезидент Вєнс різко виступив на Мюнхенській конференції, де здебільшого критикував європейську демократію («у Європі відступають від принципів свободи слова»). Така «лекція» спричинила шок у залі, оскільки очікували його позицію насамперед щодо України та війни.
Відкликання чи навпаки посилення військової присутності США у Європі
Вєнс натякає, що Сполучені Штати можуть скоротити свою роль в обороні європейського континенту, а Європі час «не ставитися до США як до лоха» й інвестувати в колективну безпеку самостійно. Це обурило низку європейських лідерів.
У кулуарах з’являються чутки, що Вєнс може оголосити про вивід певного числа американських військ із Європи, якщо ЄС не збільшить оборонні витрати.
Роль спецпредставника Келлога і бізнесмена Віткоффа
Спецпредставником із питань України та росії призначили відставного генерала Кіта Келлога, який вважається «жорстким» і непоступливим у ставленні до кремля. За даними деяких ЗМІ, росіяни «не хотіли мати з ним справу».
Стив Віткофф (раніше займався близькосхідними справами, бізнесмен-забудовник) нібито веде переговорну лінію з росією й посередниками у Саудівській Аравії, готуючи ґрунт до саміту Трамп–путін.
Келлог підтверджує розподіл ролей: він відповідає за контакти з Україною та ЄС, а Віткофф – за росію.
Збентеження й критика з боку Європи
Канцлер Німеччини Шольц, глава МЗС Бербок, президент Німеччини Штайнмайєр та інші європейські лідери застерігають від кулуарних переговорів Вашингтона з москвою, наголошуючи, що без України й без Європи не може бути жодного «справедливого» чи «тривалого» миру. Партії в ФРН стурбовані сигналами, що «США можуть вирішити щось за нашими спинами».
Штайнмайєр у своїх виступах критикує «новий світогляд» Вашингтона, заявляє, що «беззаконня не має стати моделлю нового світового порядку».
Борис Пісторіус (глава Міноборони ФРН) різко відреагував на заяви Вєнса про «пригнічення свободи слова» в Європі, наголосивши, що «демократія не зобов’язана робити вигляд, ніби екстремісти мають рацію», а тому відверто захищається.
Мюнхенська конференція з безпеки
Позиція України
Зеленський виступив двічі (14 та 15 лютого) й у низці публічних панелей:
- Категоричне несприйняття «компромісів» за рахунок територій. Україна не піде на варіант «втрата частини земель в обмін на припинення вогню».
- Заклик до створення «Об’єднаних Збройних сил Європи», якщо Україну ще довго не братимуть у НАТО й якщо США можуть зменшити свою присутність. На його думку, ЗСУ стануть фундаментом, бо мають унікальний сучасний бойовий досвід, а Європа має технологічні та економічні можливості.
- Вимога чітких гарантій безпеки. Зеленський переконаний, що без США гарантії безпеки будуть «слабкими», тож Європа та Штати мають узгодити спільний план тиску на росію, аж до моменту, коли путін погодиться на припинення агресії.
- Пропозиція вести перемовини з рф тільки за участі України. «Ніяких зустрічей тет-а-тет путін–Трамп, після яких нам щось повідомлять».
Орієнтовні меседжі США
Віцепрезидент Вєнс у своїй промові фактично розкритикував Європу за «виродження свободи слова» та попередив про можливе скорочення участі США у європейській безпеці.
Глава Держдепу Марко Рубіо прибув із запізненням через технічні проблеми з літаком (тріщина в лобовому склі).
Келлог повторив, що «війна не повинна тривати ще рік», і дав орієнтир у 180 днів, протягом яких треба дійти домовленостей. Наполягає на збереженні суверенітету України, але не деталізує, що робити з окупованими землями.
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем (що був у Мюнхені) рішуче підтримує Україну, закликає бити рф «щосили», але визнає, що «Трамп шукатиме найшвидший спосіб закінчити цю війну».
Реакції європейських лідерів
Вони побоюються, що без належної координації Вашингтон і москва можуть «розписати за спиною» нові сфери впливу. У хід ідуть історичні паралелі з Мюнхенською угодою 1938 року та з провалами «Мінська-2».
Разом з тим, канцлер Шольц, президент Франції Макрон, президент Чехії Павел та інші виступають за збереження спільного трансатлантичного фронту, який три роки підтримує Україну.
Економічні та політичні сюжети
Доступ США до українських корисних копалин
Є проект меморандуму про розробку американським бізнесом українських родовищ (уран, літій та інше), але Зеленський відмовляється поки підписувати, бо в документі «забагато поступок» Україні не на користь. Президент говорить, що «не бачить там належного захисту інтересів України» й хоче ув’язати це з безпековими гарантіями.
В американській делегації переконують, що «інтеграція економік» і «спільна розробка родовищ» зміцнять українську економіку й принесуть «вигоду платникам податків США».
У ЗМІ були чутки, що американські конгресмени пропонували Зеленському фактично «віддати 50% майбутньої мінеральної бази» – президент це не підтвердив напряму, але висловив невдоволення занадто «односторонніми» пропозиціями.
Внутрішня ситуація в ЄС
Канцлер ФРН Шольц анонсує нові рішення щодо збільшення оборонних замовлень, називає війну «надзвичайною ситуацією» й прагне реформувати «боргове гальмо», щоб фінансувати армію без урізання інших сфер.
Євросоюз готує 16-й пакет санкцій проти росії, який має зачепити «тіньовий флот» і схеми обходу нафтового ембарго.
Міжнародні ініціативи та зустрічі
Саудівська Аравія пропонує виступити майданчиком для зустрічі представників США та рф, імовірно, вже наступного тижня. Трамп припустив, що «Україна теж буде частиною зустрічі», але Київ офіційного запрошення не отримував.
Обговорюється можлива особиста зустріч Трампа й путіна наприкінці місяця (Bloomberg пише, що американсько-російська підготовча група може зібратися в Ер-Ріяді), однак Україна й більшість європейців не розуміють деталей і відчувають, що їх ставлять перед фактом.
Зеленський натомість планує в лютому (під третю річницю повномасштабної агресії) зібрати «розширену зустріч союзників» у Києві чи в онлайн-форматі.
Інші геополітичні моменти
Трамп хвалиться угодами з Індією про збільшення закупівель американської нафти (Індія поступово зменшує імпорт із рф).
Підписано президентський указ у США, який блокує будь-які вимоги обов’язкових щеплень від COVID-19 у школах. У Європі це частково критикують, але в американській внутрішній політиці це виглядає передусім символічним жестом.
У Сирії тривають переміни (згадки про «зміщення» Асада й домовленості з новою владою), росія, схоже, втрачає там позиції, виводить кораблі та боєприпаси.
Підсумок і загальна картина
Динаміка війни
росія продовжує масовані удари дронами й ракетами по Україні, зокрема й намагається уразити найчутливіші об’єкти (Чорнобиль, великі міста). Сама рф регулярно зазнає ударів ЗСУ по прикордонних районах. На фронті особливих переломів не спостерігається, однак українське військово-політичне керівництво наголошує, що прагне закінчити війну вже 2025 року, не допускаючи «заморожування» конфлікту.
Контроверсії позиції США
Адміністрація Трампа займає неоднозначну лінію: одночасно лунають заяви про «негайне припинення допомоги, якщо…», «введення військ США в Україну, якщо…», «згоду на ядерну зброю для України» тощо. Є загальний мотив «припинити війну якнайшвидше», але деталей немає.
Україна побоюється, що без належної участі Європи та Києва Вашингтон і москва можуть «зробити закулісну угоду». Тож Зеленський закликає наперед узгодити «спільну позицію США, Європи і України».
Настороженість Європи
У промовах європейських лідерів та в кулуарах Мюнхена відчувається побоювання розколу трансатлантичної єдності. Тривожить думка, що Білий дім може в односторонньому порядку «домовитися» з путіним задля швидкого миру, але за рахунок гарантій безпеки чи територіальної цілісності України.
Частина політиків (Чехія, Польща, країни Балтії) прямо наголошують: якщо США відкотять підтримку, ЄС мусить бути готовим діяти самостійно, створювати додаткові сили стримування – включно з розгортанням «європейської армії».
Міжнародні перемовини та економічні аспекти
Зеленський показав, що Україна не погодиться на «здачу» частини територій і буде триматися принципу «нічого про Україну без України».
США хочуть «економічно інтегруватися» (насамперед – видобуток стратегічних корисних копалин), проте в Києві опираються «надмірним вимогам», прагнучи чіткого балансу вигоди.
Саудівська Аравія активно пропонує власний майданчик для переговорів, але невідомо, чи відбудеться там повноцінний формат «США–рф–Україна–ЄС» чи лише «США–рф».
Перспективи
Поки що немає цілісного миру чи плану врегулювання. Попри «оптимістичні» заяви, реальних домовленостей немає: пропозиції адміністрації Трампа про припинення вогню чи про «розподіл» територій не мають деталізованої підтримки з боку України й ЄС.
Є велика ймовірність, що в найближчі тижні/місяці намагатимуться організувати зустріч Трампа й путіна, можливо, в Ер-Ріяді. Україні (і Європі) доведеться боротися за місце за столом переговорів, аби не опинитися перед фактом «знову когось розділили, як у 1938-му».
Біблія каже, про людей, яких Бог веде:
Псалом 22:4: «Коли я піду навіть долиною смертної тіні, не боятимуся зла, бо Ти зі мною; Твій жезл і Твоя палиця — вони мене втішають».
Якщо відчуваєш себе в «долині смертної тіні», клич до Бога!
