Ще занадто рано давати остаточну оцінку ефективності ізраїльських авіаударів. Ця оцінка залежатиме від кількох чинників, починаючи з масштабу та наслідків завданої шкоди, від того, скільки часу знадобиться Ірану для відновлення втраченого, і закінчуючи тим, наскільки глибоко було підірвано військове й ядерне керівництво Ірану.
НЬЮ-ЙОРК - За повідомленнями, під час авіаударів по Ірану Ізраїль вбив вищих військових керівників, а також видатних осіб у ядерній програмі цієї країни. Також, схоже, що Ізраїль ще більше послабив іранську протиповітряну оборону, завдав ударів по додаткових військових цілях і атакував щонайменше один об'єкт, пов'язаний з ядерною промисловістю, а, можливо, і більше.
Хоча Ізраїль стверджує, що діяв на випередження, ці атаки скоріше є типовими запобіжними діями проти потенційної загрози, а не неминучої небезпеки. Ця різниця має юридичні та дипломатичні наслідки, оскільки запобіжні військові атаки, як правило, є набагато суперечливішими і відносяться до категорії воєн за вибором. Атаки на випередження розглядаються як форма самооборони і, як правило, визнаються необхідними.
Ці відмінності, ймовірно, не мають істотного значення для Ізраїлю, який в минулому вже здійснював такі удари (щоправда, значно обмеженіші) проти новостворених ядерних програм Іраку та Сирії. Ба більше, дії проти Ірану добре впливають на внутрішню політику: це одне з небагатьох питань, з яким згодні більшість ізраїльтян, які мають глибокі розбіжності щодо війни в Газі, ролі судів у їхній демократії та балансу між світським і релігійним життям країни.
Чому Ізраїль вирішив провести цю операцію саме зараз? Поки що не має задовільного пояснення. За словами прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, «в останні місяці Іран вжив заходів, яких ніколи раніше не вживав, – він почав перетворювати збагачений уран на зброю». Але важливо буде з'ясувати, чи мав ізраїльський уряд нову развідувальну інформацію чи розробив нову оцінку можливостей та намірів Ірану. З Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) ми знаємо, що Іран активно виробляв високозбагачений уран і не був відвертим щодо своєї діяльності, пов'язаної з ядерною енергією. Втім, минулого тижня представники розвідки США підтвердили свою оцінку, що Іран поки що не прийняв рішення про виробництво ядерної зброї.
Згідно з повідомленнями, які в основному базуються на заявах ізраїльських чиновників, США заздалегідь знали про запланований напад і не намагалися його зупинити. Ми, ймовірно, дізнаємося, чи дійсно вони дали зелене світло, а не жовте, але майже напевно, що вони не дали червоного, як це було в інших випадках протягом останніх років. Проте американські чиновники намагаються дистанціювати Америку від дій Ізраїлю, заявляючи, що Ізраїль діяв одноосібно, і даючи зрозуміти, що Іран не повинен у відповідь атакувати американські війська. Неясно, наскільки США готові допомагати Ізраїлю в будь-яких майбутніх військових діях проти Ірану або в зміцненні його здатності захищатися від відповідних дій Ірану. Перспективи відновлення ядерних переговорів між США та Іраном, які, на думку президента Дональда Трампа, повинні продовжуватися, тепер здаються малоймовірними.
Занадто рано давати остаточну оцінку успіху цієї операції. Така оцінка залежатиме від кількох факторів, починаючи з масштабів і наслідків завданих збитків. Що було досягнуто, скільки часу знадобиться Ірану для відновлення втраченого і наскільки серйозно було порушено військове та ядерне керівництво Ірану, залишається невідомим. Питання, пов'язане з цим, полягає в тому, чи вплине ця атака на владу іранського режиму в країні і як саме, оскільки ізраїльська атака, можливо, була спрямована на її ослаблення.
Другим питанням є масштаб майбутніх іранських заходів у відповідь. Початкова реакція Ірану була відносно скромною: було запущено близько ста безпілотників у бік Ізраїлю, до ударів яких він був підготовленим. Але згодом Іран запустив кілька хвиль балістичних ракет. Очевидним є питання, що ще Іран вирішить зробити проти Ізраїлю та ізраїльських цілей по всьому світу. Однак, з огляду на продемонстровану вразливість Ірану, далеко не ясно, чи має він у своєму розпорядженні привабливі варіанти дій.
Також залишається відкритим питання, чи буде Іран діяти проти США, які вивели значну частину свого персоналу з регіону в очікуванні відплати, або проти одного чи кількох своїх арабських сусідів. Незважаючи на постійні зусилля Ірану щодо поліпшення відносин з державами Перської затоки, не можна виключати спроби Ірану втрутитися в енергетичну галузь регіону. Це поставило б під загрозу його позиції в Перській затоці, але підвищило б ціну на нафту (яка вже зросла після атаки Ізраїлю), завдавши шкоди Заходу і, можливо, збільшивши доходи Ірану в той час, коли скасування санкцій, яке є темою ядерних переговорів із США, вже не є нагальним.
Також існує ймовірність додаткових військових ударів Ізраїлю по відомих і підозрюваних ядерних об'єктах, про що попереджали і Нетаньяху, і Трамп. Це також вимагатиме оцінки того, що було досягнуто та якими можуть бути наслідки.
Іран, прагнучи запобігти подібним атакам, як та, що відбулася нещодавно, повинен буде вирішити, чи подвоїти свої зусилля в ядерній сфері, відтворити свою програму в об'єктах, які важче знищити, і продовжувати співпрацювати з МАГАТЕ. Складність ситуації посилюється тим, чи нададуть допомогу зовнішні партнери, такі як Китай, Росія та Північна Корея, які мають досвід розробки ядерної зброї, і як на це відреагують США та Ізраїль, якщо вони це зроблять.
Перш ніж визначити, чи були військові дії найкращою політикою, нам також необхідно дізнатися більше про те, що могло бути обговорено і узгоджено між Сполученими Штатами та Іраном. Це може вплинути на політичну реакцію як в Ізраїлі, так і в Ірані щодо того, чи можна було і чи потрібно було уникнути цих атак.
Наразі існує більше запитань, ніж відповідей про те, що сталося і що може статися далі. Єдине, що можна впевнено стверджувати, так це те, що ця чергова глава в історії Близького Сходу, що палає від конфлікту, тільки починається.
Джерело — Project Syndicate
