Вашингтон, округ Колумбія, 23 квітня 2026 року — Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА, міжнародний аналітичний центр зі штаб-квартирою в США, представив новий науково-аналітичний звіт під назвою «Нанопластик. Систематичний аналіз ризиків для здоров’я людини, екосистем та навколишнього середовища».
Документ розповсюджується за ліцензією **CC BY 4.0** і призначений для науковців, регуляторних органів, політиків та широкої громадськості. Публікації присвоєно DOI: https://doi.org/10.65849/agrc.report.mnp.2026.04001. Звіт доступний на сайті Центру.
Чому цей звіт особливий?
На відміну від більшості робіт, які зосереджуються лише на масштабах пластикового забруднення чи окремих негативних ефектах, цей звіт ставить фундаментальне питання: чому саме нанопластики виявляють таку високу біологічну активність у взаємодії з живими системами, включно з організмом людини. Автори показують, що головна проблема криється не тільки в кількості пластику в навколишньому середовищі, а в радикальній зміні його властивостей після розпаду на мікро- та наночастинки. Ці частинки перестають бути інертним «пластиковим пилом» і починають поводитися як активний клас антропогенних матеріалів з вираженою фізико-хімічною активністю. Вони легко взаємодіють з білками, клітинними мембранами, тканинами та захисними бар’єрами організму.
Що робить нанопластик особливо небезпечним?
При переході пластику в мікро- та нанорозмір його властивості кардинально змінюються: - різко зростає питома площа поверхні; - посилюється здатність адсорбувати токсини та біомолекули; - набагато виразнішою стає роль поверхневого заряду, ζ-потенціалу та міжфазних взаємодій. Для прикладу: один пластиковий фрагмент розміром близько 1 мм за масою може перетворитися приблизно на один трильйон наночастинок діаметром 100 нм. При цьому загальна площа їх поверхні збільшується в десятки тисяч разів. Це робить нанопластик не просто екологічною проблемою, а серйозним біофізичним викликом. Сьогодні мікро- та нанопластики виявляють у повітрі, ґрунтах, сільгосппродукції, питній воді та харчових продуктах. Для людини це означає практично постійний вплив через дихання, їжу та воду. Частинки такого розміру здатні проникати крізь епітеліальні бар’єри, взаємодіяти з імунною системою та внутрішньоклітинними структурами, долаючи навіть такі складні бар’єри, як кишковий, гематоенцефалічний та плацентарний. Звіт детально розглядає підтверджені механізми шкоди: утворення білкової корони, оксидативний стрес, дисфункцію мітохондрій, порушення бар’єрних функцій, хронічне запалення та змінену клітинну взаємодію. Особлива увага приділяється потенційним наслідкам для нервової, серцево-судинної, імунної, репродуктивної, дихальної систем, опорно-рухового апарату, а також ризикам для розвитку дитини в пренатальний і постнатальний періоди.
Наукова новизна: електричні властивості нанопластиків
Окремий розділ присвячено електричним характеристикам нанопластиків. Автори ставлять питання: чи достатньо традиційного ζ-потенціалу для повного розуміння їхньої поведінки? Вони висувають гіпотезу про можливу складнішу внутрішню архітектуру заряду — наявність внутрішніх зарядів, пасток, дипольних структур чи електретоподібних станів.
«Мета звіту — створити більш точну наукову основу для розуміння проблеми. Нам потрібно не лише вимірювати нанопластик, а й глибоко розбиратися в його фізико-хімічній природі та механізмах взаємодії з біологічними системами. Вивчення електричних властивостей і внутрішньої організації заряду може стати одним із ключових напрямків для розробки стратегій зниження ризиків»,
— зазначив провідний автор звіту доктор Джон Ан, член Науково-консультативної ради Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА.
Вплив на екосистеми
Звіт також аналізує наслідки для природних систем. Нанопластики накопичуються в ґрунтах, впливають на кореневі системи рослин і ґрунтову мікробіоту, поширюються харчовими ланцюгами, беруть участь у біоакумуляції та біомагніфікації. Окремо розглядається їхній вплив на лісові екосистеми, комах-запилювачів, птахів і морське життя.
Практичні рекомендації. Серед ключових пропозицій:
- розробка єдиних міжнародних стандартів вимірювання мікро- та нанопластику;
- поглиблене вивчення поверхневого заряду, білкової корони та електрокінетичних властивостей;
- оцінка довгострокових наслідків для здоров’я та екосистем;
- пошук фізичних і біофізичних методів зниження біологічної активності вже існуючих частинок;
- запуск масштабної міжнародної дослідницької програми, співмірної з найбільшими науковими ініціативами.
Автори підкреслюють: традиційні методи (збір, переробка, механічне очищення) вже недостатні для вирішення проблеми мікро- та нанофракцій. Після розпаду пластику повністю видалити його з біосфери майже неможливо. Тому потрібні нові підходи до пом’якшення шкідливої взаємодії з живими системами. «Проблема нанопластику вимагає не розрізнених дій, а скоординованої міжнародної наукової програми. Це питання стосується не лише екології, а й медицини, біофізики, токсикології та громадського здоров’я», — додала співавтор звіту Кароліна Гронова, член Науково-консультативної ради Центру.
Міжнародний діалог 24 лютого 2026 року за підтримки члена Європейського парламенту Ондрея Кнотека.
Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА організував у Європейському парламенті міжнародну конференцію, присвячену ризикам нанопластику. У ній взяли участь експерти з США, Ізраїлю, Німеччини та Чеської Республіки.
Звіт доступний у відкритому доступі за посиланням: https://allatra.org/global-research-center/publications/agrc.report.mnp.2026.04001
DOI: https://doi.org/10.65849/agrc.report.mnp.2026.04001
Про Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА.
Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА — незалежний науково-аналітичний центр, який проводить міждисциплінарні дослідження глобальних екологічних, кліматичних і соціальних процесів. Центр діє в рамках Allatra IPM USA 501(c)(3), працює на волонтерських засадах, не залежить від фінансування іноземних урядів і публікує всі матеріали у відкритому доступі.
З питань преси: info@allatra.org
