📍 Приєднуйся до телеграм-каналу👉 Психологія Достатку
Британський історик Сиріл Паркінсон сформулював закон, який стверджує, що будь-яка робота завжди заповнює весь відведений на неї час.
Тобто якщо ви заплануєте весь робочий тиждень на виконання завдання, з яким можна впоратися за пару днів, не сумнівайтеся – ви будете з ним панькатись усі 5 днів замість двох. Тому краще не перестраховуватися, а ставити реальні дедлайни.
Законами Паркінсона також називають різні похідні закони й спостереження, більшість з яких нагадують дотепні афоризми. Наведу деякі з них:
🔸Закон комп'ютерів: Обсяг даних росте так, щоб заповнити все місце на носії.
🔸Закон групи: Кількість працівників у групі має тенденцію до зростання, незалежно від обсягу роботи, яку треба виконати.
🔸Закон затримки: Відтермінування — найнадійніша форма відмови.
🔸Закон телефону: Ефективність телефонної розмови зворотно пропорційна витраченому на неї часу.
🔸Закон тисячі: Установа, у якій працює понад тисячу співробітників, стає «вічною» імперією, що створює настільки багато внутрішньої роботи, що більше не має потреби в контактах із зовнішнім світом.
💵А Браян Трейсі в книзі «21 секрет успіху мільйонерів» висунув свою фінансову інтерпретацію цього закону:
🔸Витрати прагнуть зрівнятися з доходами.
І це дісно так! Коли наші заробітки більшають, ми починаємо купувати одяг дорожчих брендів, пересідаємо в автівки кращого класу, бронюємо тури у більш дорогі готелі тощо.
Саме через це так важко відкладати гроші навіть тоді, коли їх стає більше.
Завжди слідкуйте за тим, щоб темпи зростання витрат були меншими, ніж приріст доходів. Той, хто з 20 000 грн відкладатиме хоча б тисячу, завжди буде багатшим за того, хто з 20 000 доларів не відкладатиме нічого.
Із законом Паркінсона пов'язаний Синдром студента — форма прокрастинації, яка полягає в тому, що людина, яка має завдання, починає на ньому зосереджуватись надто пізно, затягуючи до того моменту, коли завдання треба виконати. Це призводить до втрати всього запасного часу, який був врахований при оцінці трудомісткості проєкту, та збільшенню рівня стресу.
Найбільш поширений цей синдром серед студентів. Особливо яскраво він проявляється при написанні курсових, підготовці до екзаменів та інших робіт, що займають багато часу та зусиль.
Помилково вважати, що чим менше часу між вивченням матеріалу та екзаменом, тим легше його запам'ятати, бо пам'ятати доведеться менший період часу.
Насправді більшість матеріалу при такому підході зберігається в короткостроковій пам'яті, що може допомогти скласти екзамен, але не сприяє закріпленню матеріалу в довгостроковій пам'яті.
❓ Сподобався матеріал?
📍 Приєднуйся до телеграм-каналу👉 Психологія Достатку
