Цей автор Аркушу запам’ятався мені, як майстер поєднання філософських ідей з цікавими історіями. В кожному своєму творі, простежується лінія щодо життя, вибору, розуміння своїх цілей тощо.
������������������������������������������������������
Одним з таких оповідань є «Гра Сфінкса». Невеличке оповідання, насичене яскравими думками філософського напрямку. Автор порушив питання постановки цілей у житті, вибору та наслідків цього вибору. Що в 90 відсотках ніби нашого вибору з’являється ще один перемінник, який доводить помилковість зрозуміння щодо мети. Що інколи досягнення мети може розчарувати.
«Доля воїна» теж чудове фантастичне оповідання з особливою думкою автора щодо вибору людини й наслідків. Це оповідання сподобалось поєднанням фантастики з соціальною лінією.
Це оповідання треба читати уважно. Питання, які розкриває автор у цьому творі не просто написані для сюжету. Це наслідки нашого вибору, за які тільки нам нести відповідальність.
Дуже сподобалась серія оповідань про відьом. «Знайомство з відьмою», «Зелені друзі відьми Тамари», «Малий і відьмочка», «Ініціація»
Всі ці оповідання яскраві, сюжети захоплюють, герої живі. Містика, тонка філософія. Життєвість.
Ви тільки задумайтеся:
«Життя, воно як захід сонця. Неповторне й унікальне. Видовище, яким ніколи не можна до кінця насолодитися, і яке на жаль, минає.
«Подібний до себе», ще один неймовірний твір.
Історію, яку написав Олександр Бовкун приваблює не тільки фантастичним сюжетом, а ще й вкрапленням в історію свідомих сновідень, роздумів про духовні практики тощо.
Історія головного героя вражає. Людина, яка навчилася не тільки мандрувати у своїх сновидіннях й створювати різні речі, а ще й змінювати свою реальність та трансформувати речі у реальному світі.
Ще один плюс оповіданню, це те, як автор закрутив сюжет. Одного разу мандруючи своїм сном у своєму же світі, який головний герой створив для себе, він застряг у видуманій реальності.
Опинившись у такій пастці, він вимушений пристосовуватися до життя в іншому світі. Він знайомиться зі світом Зеї, з тубільцями, починає вивчати ремесло, яке поєднує в собі багато різних корисних вмінь для життя. Це й трансформація одних речей в інші, й тераформування, вміння літати, вміння впливати на навколишній світ та його мешканців.
Його вчителем виступають дріади та деміург. За півтора року головний герой покращує свої вміння й раптом знову опиняється в нашому світі. В Україні йде війна. При переміщенні в наш світ, він повертається у своє не молоде тіло, частину вмінь ремесла він втрачає, але того що залишилося, вистачає, щоб якось існувати й не тільки…
Дуже сподобалось, як автор зробив переходи з минулого в наш час. З нашого часу у світ Зеї. Вийшло дуже збалансовано.
Автор цікаво розповідає про філософію життя. Маю думку що письменник не тільки володіє інформацією, а ще й практикує та використовує у повсякденному житті.
Можливо комусь такий сюжет здасться дитячою казкою, але мені така історія прийшлася до душі. Казка, фентезі, фантастика, автор поєднав багато жанрів в єдиний сюжет, патріотичний сюжет.
Й чим більш я читав, тим глибше занурювався в ідею автора щодо сюжету. Реальність плюс надприродні можливості, плюс непогана філософська лінія, плюс нелюбов до москворотих, все майстерно перемішано та покладено в основу характеру головного героя.
Не дивлячись на фентезійність чи фантастичність сюжету, в цій книзі глибокий сенс щодо «руського міра»,« мови і язика», навіть думок у наших головах.
Дійсно вірус «руського міра» поглинув Україну й багатьох українців. Не всі готові дати відсіч, не всі хочуть дати відсіч. Але багато й тих, хто ціною власного життя захищає країну від вірусу.
Цікаві авторські міркування щодо українців й любителів всього російського. Побіжно пройшовся автор й по владі.
Головний герой вступає в боротьбу з москворотими. Стан героя не дає йому можливості воювати на передовій, але він обрав інший шлях. Він знищує носіїв вірусу «руського міра». Автор порушує питання моралі щодо людського життя.
Я був за героя. Мені він сподобався своєю прямолінійністю, навіть його мораль щодо москворотих мені сподобалась. Комусь він давав шанс на життя, а хтось втрачав життя миттєво.
Я вважаю що автор порушив дуже актуальні питання, дужі важливі. Це не тільки моральні, а ще й мовні проблеми, проблеми культури, самовизначення, проблеми внутрішнього «я», проблеми виживання українців, як нації. А ще проблеми виховання та майбутнього України.
Я очікував іншу кінцівку, але автор вирішив завершити свій твір іншим шляхом.
Але від цього книга не втрачає своєї цікавості й філософського напрямку.
Творчість Олександра Бовкуна прийшлась мені до вподоби, тому рекомендую всім шанувальникам фентезійно - філософських оповідань почитати тексти автора.
Його сторінка на Аркуші Олександр Бовкун
А ви читали книги Олександра Бовкуна? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**********************************************
Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
Хроніки Книголюба у соцмережах : Фейсбук,� LiveJournal,�� Telegram,�� Twitter,�� Tumblr,�� Крок вперед! �Instagram� Аркуш
������������������������� ************************************************
Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат на ресурсі https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
**********************************************************
#враження_UA #читаю_книги_щодня #ПроКниги_Що_почитати #Хроніки_Книголюба #Олександр_Бовкун #відгукнакнигу #українські_письменники #сучасна_українська_проза #блог_про_книги #книжкове_суспільство #блог_українською #читаюукраїнськихавторів
*********************************************************
