
У різних регіонах України підрозділи поліції охорони послідовно реалізують ініціативи, спрямовані на підтримку ветеранів і військовослужбовців, які проходять лікування та відновлення після війни. Це є частиною системної роботи відомства, адже сьогодні понад 1300 українських ветеранів, які брали участь у бойових діях, після повернення з фронту поповнили лави поліції охорони і продовжують служити державі. У цьому контексті особлива увага приділяється не лише фізичній реабілітації, а й психологічній стабілізації, адаптації та поверненню до повноцінного життя.
Зокрема, у Кропивницькому для військових, які перебувають на лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по Кіровоградській області», організували виїзний реабілітаційний захід. Формат передбачав зміну середовища та залучення до відновлювальних активностей поза межами медзакладу. Такий підхід дозволяє зменшити рівень тривожності, відновити емоційний баланс і частково вийти з ізоляції, пов’язаної з лікуванням.

Водночас у Хмельницькій області для ветеранів, які продовжують служити в поліції охорони, провели захід із каністерапії на базі кінологічного центру. Взаємодія з тваринами використовується як інструмент психоемоційного відновлення: допомагає знизити напруження, відновити відчуття довіри та стабільності.
Такі формати – не разові активності, а частина широкого вектору роботи з ветеранською спільнотою. Фактично йдеться про створення середовища, де людина після травматичного досвіду не випадає із системи, а отримує підтримку на етапі повернення до служби чи цивільного життя.
Начальник Департаменту поліції охорони полковник поліції Олексій Березневич зазначив: «Підтримка ветеранів – це наш безумовний обов’язок і пріоритет. Поліція охорони системно впроваджує ініціативи, спрямовані на допомогу нашим захисникам, створення для них безпечного середовища та підтримку в адаптації до служби».
У поліції охорони наголошують: розвиток подібних ініціатив залишатиметься в пріоритеті. Практика показує, що відновлення після війни – це не короткий етап, а довготривалий процес, який потребує системних рішень і постійної уваги. Саме тому робота з ветеранами розглядається як частина ширшої відповідальності держави перед тими, хто її убезпечує.