Друкарня від WE.UA

Олесько

Сакральні споруди, що не збереглися до наших днів

На старому цвинтарі Олеська, ще на початку XX століття, знаходилася цегляна церква святої Катерини, а в замку діяла приватна капличка.

На той час в містечку існувала і греко-католицька парафія Олеського деканату Львівської архидієцезії, до якої належали села Юськовичі та Хватів. Ця парафія утримувала дві дерев'яних церкви, одна з яких була освячена на честь Успіння Непорочної Діви Марії, а друга — во ім'я св. Миколая та Димитрія. Церква св. Миколая та Димитрія, збудована з модрини, була дуже старою та колись стояла біля діючого монастиря отців Василіян під Підгірцями, на так званому Пліснеську, звідки у другій половині XVIII століття за наказом власника Олеського замку Северина Жевуського була розібрана та перенесена до Олеська, де її встановили. До Олеського деканату належали наступні парафії — Білий Камінь, Боложинів, Бужок, Чішки, Чаниж, Чехів, Гумниська, Кути, Нєвіци, Ожидів, Петричі, Підгірці, Підлисся, Переволочна, Ражнів, Сасів, Соколівка, Станіславчик, Топорів, Тур'я, Утішків, Заболотці, Закомар'я.

Колись планувалося побудувати в Олеську монастир Василіанок, але з нез'ясованих причин цього не було зроблено.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
БЛ
Богдан Леськів@BogdanLeskiv we.ua/BogdanLeskiv

2Довгочити
57Прочитання
2Підписники
На Друкарні з 21 липня

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • І Слава Скитії зівяне - перед тобою, мій Гетьмане!

    У культурному синкретизмі, (...) європейські цивілізації істинно й проявляються, набувають повніших сенсів, поліруються талантами поетів, будь вони направлені у сторону «степових королів», чи придворних блазнів.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Пайта, курж та топік: про діалектизми Криму

    Чи лоснилася у вас колись улюблена пайта? Чи може ви їздили на електроні в Севаст, а там на топіку на Камиши? А може сварилися на засилля куржів та здихлів?  Сьогодні згадую мовну ситуацію в Криму та розповідаю про діалектизми.

    Теми цього довгочиту:

    Крим
  • Ластівчине гніздо: символ Криму чи фасад колоніалізму?

    Попри свою нібито візуальну привабливість і беззаперечну впізнаваність як туристичного об'єкта, Ластівчине гніздо є символом російської імперської апропріації, який штучно затирає справжню багатошарову культурну та історичну ідентичність Криму, що належить його корінним народам.

    Теми цього довгочиту:

    Крим

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • І Слава Скитії зівяне - перед тобою, мій Гетьмане!

    У культурному синкретизмі, (...) європейські цивілізації істинно й проявляються, набувають повніших сенсів, поліруються талантами поетів, будь вони направлені у сторону «степових королів», чи придворних блазнів.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Пайта, курж та топік: про діалектизми Криму

    Чи лоснилася у вас колись улюблена пайта? Чи може ви їздили на електроні в Севаст, а там на топіку на Камиши? А може сварилися на засилля куржів та здихлів?  Сьогодні згадую мовну ситуацію в Криму та розповідаю про діалектизми.

    Теми цього довгочиту:

    Крим
  • Ластівчине гніздо: символ Криму чи фасад колоніалізму?

    Попри свою нібито візуальну привабливість і беззаперечну впізнаваність як туристичного об'єкта, Ластівчине гніздо є символом російської імперської апропріації, який штучно затирає справжню багатошарову культурну та історичну ідентичність Криму, що належить його корінним народам.

    Теми цього довгочиту:

    Крим