Друкарня від WE.UA

Осіннє…

Осінь…Сльота…Прохолодний, сирий, нікудшній проминає день. Надвечір’я. Стою біля вікна, курю. Тютюновий дим видихую у прочинену кватирку. І раптом крізь скло на підвіконні побачив білого метелика…«О цій порі?! У таку негоду?…Звідки?…» — здивування моє зникло, коли зрозумів, що метелик був неживий… — його звіяв з підвіконня легкий холодний вітер…І на душі так стало чомусь жалісно та сумно………

**********

…Пізні метелики —

Літа відлуння.

Пурхання в осені

Крилами білими

Слова,

Розмовою що

Кохання та мрії,

Відчай, тривога

Та безнадія…

Метелики світлі —

Дія остання

П’єси від літа.

Білі метелики

Малісні хмарами —

В обрій серпанковий

Таненням білим.

В далі оманні

Плавним злітанням

Метелики мерзлі,

Метелики білі…

А сцена осіння

В суціль у захмаренні!

Дія завершена,

Дія остання.

В погляді осені

Тиха зажуреність

Та співчуття,

Та безсилля,

Розгубленість

Від візуального

Болю на згубленість…

…Ах! Перепрошую…

Прошу, панове —

Скоріше завіси!

Завіси осінні

Між бутафоій

Та холодом дійсним —

Дія завершена,

Дія фатальна.

…Білі метелики —

Спогад та марення………

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
онтойя
онтойя@ontoya

той, котрий складає вірші

133Довгочити
2.2KПерегляди
28Підписники
На Друкарні з 13 грудня 2024

Більше від автора

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: