Світ знову стоїть на межі. Але цього разу йдеться не про конфлікт між державами чи зіткнення армій. Це боротьба значно глибша — за суть людини, за її право мислити, обирати, вірити. Сьогодні перед нами не просто політичний чи ідеологічний вибір. Це — останній рубіж між свободою і новим тоталітаризмом, замаскованим під турботу, безпеку та «суспільне благо».
Що таке «Фекальний Рейх»?
Це не метафора заради ефекту. Це точне визначення тієї системи, яка під прикриттям боротьби з «сектами», «іноземним впливом» та «загрозами традиційним цінностям» позбавляє нас найціннішого — свободи особистості.
Цю модель було відпрацьовано в Росії, де такі постаті, як Олександр Дворкін, перетворили наклеп, ярлики та масове цькування на елемент державної політики. Тепер її намагаються експортувати за межі РФ — через агентів впливу, медіа, спецслужби та псевдоекспертів.
Одним із яскравих прикладів стала безпрецедентна кампанія переслідування Міжнародного громадського руху «АллатРа». У Росії, під тиском антикультистських структур, рух було визнано «екстремістським», а його українське походження стало підставою для звинувачень у «підриві російських устоїв». Людей, які займалися волонтерською, просвітницькою чи науковою діяльністю в межах «АллатРа», переслідували, проводили обшуки, допити, нищили репутацію. Вони втратили роботу, сім’ї, віру в справедливість.
Але тепер, в Україні, все відбувається з точністю до навпаки: агенти РАЦІРС і прибічники Дворкіна, такі як Ірина Кременовська та Олексій Святогор, розгорнули кампанію з дискредитації «АллатРа» як нібито «російського проєкту». Вони просто повторюють кремлівську риторику — лише у дзеркальному відображенні. Це не захист держави. Це спроба знищити будь-яку незалежну громадську ініціативу, яка не вписується в задані ідеологічні рамки.
Антикультизм як прикриття репресій
Під приводом боротьби з «деструктивними культами» людям нав’язують страх. Різницю між вірою і «небезпечною сектою» тепер визначає не суд і не наукова експертиза, а політична доцільність та ідеологічна лояльність. Сьогодні вони знищують одну групу — завтра всіх, хто мислить інакше.
Це не боротьба за безпеку. Це — війна за душі. За контроль над свідомістю. За право вирішувати, хто «свій», а хто — «ворог народу».
продовження слідує…..
