Токіо - столиця Японії. Але тут не все так просто.
Якщо ви спробуєте погуглити, то Гугл поцікавиться у відповідь, що саме ви шукаєте. Це пов’язано з існуванням таких досить близьких понять як місто Токіо, Великий Токіо, префектура Токіо, Токійська агломерація, Токійська метрополія.
На відміну від більшості звичних нам столиць та просто великих міст світу, Токіо не має чітких меж у звичному нам розумінні. Це радше агломерація, мегаполіс.
Тому давайте розбиратися по порядку.
Префектура Токіо
Префектура - це найвища офіційна адміністративна одиниця територіального поділу Японії. Наразі їх налічується 47.
Як і в Україні, не всі вони однакові за суттю, хоч і мають практично однаковий статус територіальної одиниці. 43 з них - класичні префектури, північна префектура Хоккайдо - це, по суті, край, а Кіото та Осака - це міські префектури, котрі можна порівняти з нашим Севастополем. Префектура Токіо - це столичний регіон, що має певні аналогії зі статусом Києва.
Вивчаючи географію Японії, ви також стикнетеся з надпрефектурним поняттям регіону. Але регіони офіційно не включені до адміністративного поділу Японії і мають радше історичний та культурний характер. Їх налічується 8.
Префектура Токіо розташована у східній частині острова Хонсю, у регіоні Канто, на березі Токійської затоки Тихого океану. Її територія також включає у себе кілька невеличких островів та два дрібні архіпелаги. На території префектури знаходяться 62 населені пункти різного розміру, від міст до селищ.
Місто Токіо
Токіо - це, по суті, не місто у класичному розумінні, а величезна агломерація значної кількості поселень різного розміру.
Цікаво, що дуже часто і місцеві жителі, і іноземці говорять про агломерацію як просто про Токіо. А коли починаєш вдаватися в деталі, виявляється, що без додаткової підготовки нічого не зрозуміло.
При бронюванні місця у гуртожитку, у якому я зараз живу, я бачила, що знаходиться він у районі Юшіма. Але, перебуваючи на той момент ще в Україні, я не звернула на цю назву особливої уваги, бо вона мені ще ні про що не говорила. Юшіма так Юшіма.
Громадяни інших країн, котрі приїжджають до Японії не як туристи, мають оформити так звану картку резидента. Це пластиковий документ, у якому зазначаються паспортні дані та адреса проживання особи. Саму картку видають у аеропорту при проходженні паспортного контролю, а прописатися треба у місцевому громадському центрі протягом 14 днів після прибуття.
У моїй картці резидента зазначено, що проживаю я у Бункьо-ку.
Хм… А де ж Юшіма? - подумала я, побачивши свою офіційну адресу.
Моя колега з України, котра теж зараз тут працює, у відповідь на мої роздуми вголос повідомила, що їй казали, ніби ми живемо не у Токіо, а у його передмісті, тому, виходить, і назва інша. Можливо…
Але ж… чекайте. Університет наш знаходиться у Токіо, мені до нього 10 хвилин пішки, мені про нього казали, що він в центрі. На вихідних я ходила у Імператорські сади, і це зайняло якихось 40 хвилин прогулянковим кроком, а Імператор має резиденцію 100% у самому центрі Токіо.
Щось тут не так.
За першої ж нагоди я запитала про все це місцевого професора, який виріс у Японії.
Виявляється, коли мова йде саме про місто Токіо, найчастіше маються на увазі 23 спеціальні райони, за статусом практично рівні самостійним містам.
Живу я у Токіо, але оскільки це агломерація 23 самостійних дрібніших міст, то, по факту, я є мешканцем міста (спеціального району) Бункьо, що, у свою чергу, включає у себе міський район Юшіма. І так, Бункьо - це дійсно центр Токіо, а ніяке не передмістя.
Загадкова приставочка -ку означає спеціальний район. Також існують приставки -ші - це велике місто (сity), -мачі - маленьке містечко (town) та -мура - селище.
Фактично 23 спеціальні райони утворюють єдину урбаністичну структуру, дуже близьку по суті до великого міста, оскільки між ними немає жодних меж. Вони мають свої виборні ради та керуються головами, котрі за повноваженнями прирівнюються до мерів міст.
Проте ці особливі райони не мають повної автономії. Ряд важливих функцій, таких як водопостачання, водовідведення, пожежна безпека, збір податків є прерогативою префектурного уряду Токіо. Столична влада бере на себе деякі адміністративні обов’язки міста, щоб забезпечити надання однаково ефективних базово необхідних послуг, тоді як райони мають автономію, щоб самостійно вирішувати питання соціального забезпечення, освіти та житла. Для спілкування та координації між столичною владою і керівниками районів існує спеціальний дорадчий орган.
За допомогою цієї системи міська влада вносить фінансові корективи та тримає баланс між спеціальними районами.
Муніципальні податки збираються столичним урядом, а фіксована частка доходів розподіляється урядам спеціальних районів. Така система обґрунтовується реально існуючим нерівномірним розподілом фінансових ресурсів. Буває і так, що базові фінансові потреби району перевищують його базові бюджетні доходи, тоді різниця компенсується у вигляді асигнувань від міського уряду.
Дана система у Токіо запроваджена з 2000 року шляхом реформи. До цього ради спеціальних районів радше були схожі на районні адміністрації.
Великий Токіо
Великий Токіо, або Токійська метрополія - це урбаністичне утворення, що виходить за межі однієї префектури. Великий Токіо включає в себе місто Токіо, його передмістя, а також сусідні префектури Сайтама, Канагава, Гумма, Тотігі, Тіба та Ібаракі.
На сьогодні Великий Токіо - це:
найбільша з існуючих міська економіка
найнаселеніша (41 млн осіб) та друга за площею (13 452 км²) столична агломерація світу з площею міської забудови у 8 547 км² та густотою населення близько 3 000 осіб на км²
тут розташована найвища у світі вежа (Tokyo Skytree, 634 м), за сумісництвом - другий за висотою архітектурний об’єкт у світі після Burj Khalifa (Дубаї), з якого відкривається просто неймовірний вигляд на місто
у Токіо працює найзавантаженіша у світі залізнична станція (Шінджюку), яка щодня успішно справляється з пасажиропотоком у 3,5 млн людей
у районі Шібуя діє найзавантаженіше перехрестя світу, яке за добу перетинають близько 2,4 млн людей. Часто тут одночасно дорогу переходять 2 500 пішоходів. І це при тому, що світло світлофора змінюється кожні 2 хв.
саме тут раді відвідувачам у найбільшій у світі кількості ресторанів, відмічених мішленівськими зірками (у 2020 році їх було аж 226)
Токіо - перше місто у Азії, що перетнуло поріг по кількості населення у 1 млн людей. І сталося це у 1720-х роках (так, це не одруківка, у 1720-х!)
І моє улюблене. Токіо - це найбезпечніша столиця світу!
Та ще багато всіляких най-, над- та неймовірно, з якими я буду поступово знайомити вас у міру своїх можливостей і часу.
