У місті все впевненіше відчувається прихід весни.
Проте погода ще не стабільна. Так позавчора йшов безкінечний похмурий дощ, і хмари чіплялися за верхівки хмарочосів, було понуро і холодно (+6 С), а вчора вранці я вже йшла на роботу, несучи навіть весняну куртку в руках, бо стало сонячно, і повітря за кілька ранкових годин прогрілося до +15 С.
Все сміливіше і переконливіше звучать голоси дрібних пташок, а ключі великих перелітних сміливців конкурують у небі з літаками. Потроху зацвітає сакура, і, коли немає дощу, на її квітах вже можна помітити бджіл.
Повіртя пахне весною, починається новий цикл життя, а разом з тим, як і у нас, активізуються дорожні робочі. Як справжні перші весняні кроти вони риють траншеї то тут, то там.
Я не знаю, у чому криється магія ремонтних робіт і будівництв, але пройти повз них мені часом буває дійсно складно.
В Італії навіть існує спеціальне слово - “умарел” (umarell), що позначає чоловіка пенсійного віку, котрий, зчепивши руки за спиною, спостерігає за дорожними роботами чи процесом будівництва.
Так от я все життя трохи такий умарел, особливо якщо з вікна.
Першою ознакою того, що щось планується, у Токіо є поява білих написів на асфальті. Це розмітка, де будуть копати.
Подібні написи були виявлені мною біля входу до нашого університету на початку березня, а вже 7 числа зранку з’явилися вони:
Місце проведення робіт повністю обгороджене, за безпекою руху у зв’язку з тимчасовим звуженням проїзної частини та можливими технічними маневрами слідкує спеціальний працівник у формі, на табличці написано “Роботи по заміні газових труб. Вибачте за тимчасові незручності”, вказаний час проведення робіт “з 9:00 до 18:00” та дата завершення робіт “30 квітня 7-го року Рейва”.
У Японії, як і у більшості країн світу, прийнятий звичний нам григоріанський календар, за яким ми з вами наразі живемо у 2025 році. Проте національні традиції тут мають величезну силу, і чимало людей досі користуються так званим традиційним еральним календарем ненго, згідно з яким нова ера розпочинається, коли Імператор сходить на трон. У день прийняття пристолу Його Величністю календар обнуляється та розпочинається нова ера літочислення з новою, унікальною назвою. І триватиме вона до кінця правління монарха, якого після смерті стануть називати не його прижиттєвим іменем, а назвою ери, впродовж якої він правив.
Зараз у Країні сонця, що сходить, триває ера Рейва. Розпочалася вона 1 травня 2019 року, коли на трон зійшов Його Величність 126-й Імператор Нарухіто.
Тому сьогодні на календарях традиційних японців (причому не тільки у побуті, а часто і у офіційних документах) йде 7-й рік Рейва.
Це цікаво з культурологічної точки зору, проте у повсякденні іноземця складнувато з незвички, бо як же, наприклад, порахувати, коли ті ремонтні роботи закінчяться?
Щоб перевести дату за ненго у звичний нам формат, треба знати рік сходження на трон діючого Імператора, додати до нього кількість років ери, що минули на момент часу, котрий вас цікавить, та відняти 1.
2019 + 7 – 1 = 2025.
Отже, ремонт газових труб біля університету має бути завершений до 30 квітня 2025 року. Вже скоро.
Близько 11 ранку роботи у самому розпалі: техніка пригнана, траншея прокладена, робітники копаються на дні. А маленький екскаватор дивує охайністю ковша, що виконавши свою нелегку роботу, спочиває на чистому узбіччі.
Також зверніть увагу на ширину вулиці.
Це невеличка вуличка з двома смугами для руху автомобільного транспорту та двома вузенькими пішохідними тротуарами. Техніка та робітники помістилися рівнесенько на одному тротуарі та одній смузі, тому рух вулицею не перекритий. Регулювальник ввічливо просить пішоходів обходити правою стороною (у Японії рух лівосторонній), а машини пропускають у режимі почерговості по одній смузі. Тобто, з іншого боку огородженої зони є ще один регулювальник.
Тим часом у траншеї робітники у формі та касках виймають землю у спеціально підготовані мішки, що лежать вздовж усієї траншеї.
І ось тут всередині мене різко активувався режим умарела.
У мішки? Серйозно? А так можна було?!
Ні, ні, ні, треба іти на роботу!
Далі ще цікавіше. Крайня машина у ряду техніки виглядала так:
На якусь долю секунди мій мозок згадав про «Старвагени», що є неодмінною ознакою знімальних майданчиків. Чи може якась торгівля… Ну як може все бути настільки чисто, охайно та впорядковано на місці проведення ремонтних робіт?
Як бачимо - може.
Відрізок, на якому проводилися «розкопки», того дня складав приблизно метрів 150-200, від перехрестя до перехрестя.
А за рогом, де підготовчий етап розмітки та розрізання покриття під майбутню траншею був щойно завершений, мили асфальт…
Ввечері, коли я вийшла з роботи, було вже темно. Годині о 18:30 та сама вулиця виглядала ось так:
Сьогодні 18 березня 7 року Рейва, а значить, роботи тривають.
Кожного дня о 9 ранку бригада повертається на те місце, де вчора закінчила працювати о 18:00, і дрібними відрізками продовжує замінювати газові труби. Рух вулицею не перекривають, пішоходів привітно пропускають по відгородженому конусами коридору, під ногами чисто.
І знаєте, так якось приємно, що у твоєму районі йде ремонт, бо тут це означає не ями і вічну грязюку, а організованість, охайність та повагу до інфраструктури і людей, заради яких вона існує.
