
Поки займаюся перекладом досить великого тексту, вирішив опублікувати свій більш ранній переклад та опис стели покійного Анех-еф-ен-Хонсу. Ця стела відома тим, що надихнула Алістера Кроулі на створення вчення “Телема”.
Зверху стели зображена Нут - богиня неба. Тут вона власне небо і представляє.

Далі йде "сонце з крилами", символ Гора з Бегдету. (Цей символ пізніше став одним із алхімічних символів.)

Далі йде текст: "Бехдет, великий бог (та) володарка неба". Тобто, зображені вище Нут та Гор.

Далі ліворуч йде текст: "Горахетей (Ра-Гор двох горизонтів - західного та східного), лідер богів". Написано справа наліво. Сам Гор у вигляді Горахетея зображений нижче. Він поєднує риси богів Гора та Ра (звичайне явище в єгипетській міфології). В руці Горахетей тримає wAs - посох, що символізує силу та владу. Цей посох у вигляді ієрогліфу - означав місто wAst - Фіви. Сама стела була знайдена на Фіванському некрополі.

Праворуч йде текст, написаний зліва направо: "Осіріс слуга божий (жрець) (бога) Монту, володаря міста Фіви, відкриваючий подвійні двері неба в місті Карнак Анех-еф-ен-Хонсу (життя його для Хонсу)". Сам Анех-еф-ен-Хонсу зображений нижче.

Далі йде зображення підношення для бога та його опис: "Хлібини, пиво, корови та птахи"

Зліва йде зображення сокола та ієрогліфа "Захід" 𓋀. Захід - це місце, де знаходяться покійні. Тож, ймовірно, це вказівник на те, що це покійник.

Далі йде текст передньої частини стели, написаний справа наліво:
"Сказані слова Осірісом: "(Ось) слуга божий (жрець) (бога) Монту, володаря міста Фіви, відкриваючий подвійні двері неба в місті Карнак Анех-еф-ен-Хонсу" Правдивий голосом (покійний), високо хвалений він, великий проявами(своїми).
Душа велична, якій висловлюється повага благоговіючими богами, являється у славі на троні його, творить шлях для душі - ба, духу та тіні.
"Споряджений я (щоб) сяяти як споряджений. Творю шлях для себе до місця, де знаходяться Ра, Атум, Хепрі та Гатгор. "
Осіріс, слуга божий (жрець) Монту Анех-еф-ен-Хонсу, правдивий голосом (покійний) син благородного Ба-са-ен-мут (та) народжений храмовою співачкою (шантісткою) Амон-Ре, господинею будинку, Та-нешені. “

На зворотній стороні стели написано:
“Сказані слова Осірісом: «Слуга божий (жрець) Монту, володаря Фів, Анех-ф-н-Хонсу». Правдивий голосом, серце моє матері моєї - два рази. Серце моє, що жило в мені серцем на землі, не стій на суді свідком проти мене на Суді Божому. Не будь супроти мене в присутності великого бога, володаря Заходу (тобто, Осіріса) Навіть зʼєднавши себе і землю(тобто померши) ( та ставши) тим хто є на Заході Неба (покійним), хай процвітатиму я на землі.
Сказано слова Осірісом: «Століст (жрець) Фів, Анех-еф-ен-Хонсу, Правдивий голосом, ти - Єдиний рукою, що сяє як Місяць, піднімись Осіріс Анех-еф-ен-Хонсу поміж багатьох твоїх цих (оточуючих) до воріт». Визволитель, що сяє, відкрий для нього Дуат (Потойбіччя) по-справжньому. Осіріс Анех-еф-ен-Хонсу виходь вдень, щоб займатися всім тим, що ти любив на землі серед живих. “

Пояснення:
"Осіріс" - перед іменем покійного вказували ім'я бога Осіріса (для жінок могли вказувати ім'я богині Ізиди), повелителя Потойбіччя. "Слуга божий" - в Давньому Єгипті ці слова використовувалися саме для позначення жерців.
"Правдивий голосом" - це покійний, котрий був благочестивим і тому потрапляє в Потойбіччя.
" благоговіючими богами" - тут я допустив вільну інтерпретацію. Якщо відштовхуватися від буквального перекладу, то має бути написано "нажаханими богами". Я ж припускаю, мається на увазі не жах, а те, що називають “страх божий”.
"Душа - ба, дух та тінь" - за віруваннями давніх єгиптян, душа складалася з багатьох складників. Ці три є цими складовими. Всього складових душі було 8
"Храмова співачка (шантістка)" - в українській мові немає повного відповідника для цього слова. Це жінка, котра виконує релігійні гімни та обрядові пісні.
"Серце моє матері моєї - два рази" - там буквально так і написано.
"Століст" - жрець, який займався прикрашанням божественних образів.
«Ти - Єдиний рукою» - той, що діє наодиці рукою з незрівнянною силою. «Виходь вдень» - мається на увазі, щоб покійний мав можливість ходити посеред дня на землі. До речі, так звана «Книга Мертвих» насправді називається «Вислови про вихід вдень».