Оскільки вартість післявоєнного відновлення України оцінюється в сотні мільярдів доларів, західні уряди повинні розробити цілісну єдину стратегію. Створення багатостороннього агентства для розподілу та адміністрування коштів допомоги матиме вирішальне значення для забезпечення прозорості та запобігання корупції.
З початком контрнаступу України західні країни повинні допомогти звільнити всіх українців, які живуть під російською окупацією. Але допомога Заходу не повинна закінчуватися після поразки Росії. Прихильники України також повинні допомогти її повоєнному відновленню.
Конференція з відновлення України в Лондоні 21-22 червня – це можливість каталізувати процес відновлення. Щорічне зібрання, яке організовують міжнародні союзники України з 2017 року, об’єднає представників України та інших країн, а також міжнародних організацій та неурядових організацій, кожна зі своїми пропозиціями щодо організації відновлення країни. Є надія, що конференція об’єднає ці ініціативи в єдину стратегію.
Світовий банк у співпраці з Київською школою економіки та Міністерством з питань громад, територій та розвитку інфраструктури України нещодавно оцінили збитки, завдані російською загарбницькою війною. У звіті вартість реконструкції України становить понад 411 мільярдів доларів , що в 2,6 раза перевищує її фактичний ВВП у 2022 році.
За останні 16 місяців “Велика сімка” перетворилася на рушійну силу західної економічної підтримки України. Ця група країн призначила тріумвірат, що складається з представників високого рівня зі США, Євросоюзу та України, для координації допомоги. “Велика сімка” створила також міжвідомчу “Платформу координації фінансових донорів” для нагляду за післявоєнною реконструкцією.
Однак Захід – це не тільки “Велика сімка”. Будучи великими фінансовими донорами, такі країни, як Польща, Швеція, Норвегія та Швейцарія, заслуговують на місце за столом ухвалення рішень. Уряд України також має відігравати важливу роль у цьому новому органі реконструкції, а до участі в дискусіях слід залучати динамічне громадянське суспільство цієї країни.
Лондонська конференція має прояснити структуру і мандат нового органу реконструкції, а також сприяти призначенню відповідального керівника для управління роботою з відновлення. З метою гарантувати прозорість передбачуване агентство повинно буде затвердити суворі механізми аудиту витрат. Крім того, від самого початку слід взаємодіяти з приватними компаніями, можливо, в рамках спеціальної консультаційної ради, до складу якої ввійдуть західні та українські бізнес-лідери.
Оскільки цю війну розпочала Росія, вона зобов’язана виплатити репарації для фінансування відновлення України. Такий підхід відповідає попереднім прецедентам агресивних війн. Наприклад, результатом іракського вторгнення в Кувейт 1990 року стали виплати Іраком репарацій у розмірі $52 млрд. З огляду на масштаб руйнувань, заподіяних тотальним російським насильством, репарації, які доведеться заплатити Росії, виявляться значно більшими.
З цією метою Генеральна Асамблея ООН ухвалила в листопаді резолюцію, яка покладає на Росію відповідальність за відшкодування витрат реконструкції України. У цій резолюції, яку підтримали 94 із 193 членів ООН, йдеться, що Росія “повинна нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних діянь, включно з відшкодуванням шкоди, зокрема будь-якої шкоди, заподіяної такими діяннями”. Резолюція рекомендує створити багатосторонній механізм для організації виплат репарацій, а також міжнародний реєстр збитків. Відповідно до цих рекомендацій Київська школа економіки та українське Міністерство економічного розвитку вже почала збирати претензії.
Так, звісно, Росія не погодиться виплачувати репарації, поки Володимир Путін залишається при владі. Однак це не повинно зупиняти Україну та її союзників. На 1 січня 2022 року Центральний банк Росії зберігав $316 млрд у міжнародних валютних резервах. Ці кошти, заморожені країнами “Великої сімки” на початку війни, мають бути конфісковані та використані для допомоги фінансуванню реконструкції України. Резерви є безперечним майном російської держави, яка несе відповідальність за військові злочини, скоєні в Україні. Крім того, вони ліквідні, тому їхнє переведення на ескроу-рахунки потребуватиме мінімальної законодавчої роботи.
Цікаво, що лише після того, як ЄС зажадав від країн-членів розкрити всі російські валютні резерви у своїх юрисдикціях, західні країни почали визнавати володіння цими коштами. У травні Євросоюз відзвітував, що утримує понад 200 млрд євро активів російського центробанку. Інші країни “Великої сімки”, що зберігають російські валютні резерви, зокрема США, Японія і Канада, мають наслідувати цей приклад і подати повний звіт про ці активи напередодні Лондонської конференції.
Дотримуючись прецеденту з Іраком, російські валютні резерви мають бути переведені на узгоджений ескроу-рахунок у центральному банку. У США для цього не потрібне нове законодавство, можна скористатися законом 1977 року “Про міжнародні надзвичайні економічні повноваження”. Інші західні країни повинні наслідувати приклад Канади й ухвалити нові закони, які дозволять використовувати конфісковані російські активи для фінансування реконструкції України. Одночасно західні уряди мають розробити всебічний план розподілу цих коштів та управління ними.
Хоча Україна отримує значну військову допомогу від Заходу, вона, як і раніше, потребує короткострокового бюджетного фінансування для стримування високої інфляції, яка підскочила до 27%, тому що уряд був змушений монетизувати дефіцит бюджету. Цього року український уряд запросив $38 млрд на допомогу бюджету. Євросоюз і США вже допомогли профінансувати дефіцит бюджету країни протягом перших чотирьох місяців цього року, і це призвело до зниження інфляції.
У червні 2022 року Євросоюз надав Україні статус кандидата, назвавши сім умов для вступу країни в ЄС. Серед них забезпечення верховенства закону, захист прав власності та чистоти процесу призначення і попередньої перевірки суддів Конституційного суду. Виконання цих умов до Лондонської конференції дозволило б ЄС почати переговори про вступ, які, як очікується, завершаться протягом трьох років.
Щоб підштовхнути вперед відновлення економіки України, ЄС міг би надати країні негайний доступ до єдиного ринку. Утім, мотором відновлення країни має стати приватний сектор, а це значить, що український уряд має проводити приватизацію та дерегулювання для скорочення ролі держави. Захищаючи права власності та борючись із корупцією, Україна змогла б допомогти фінансуванню своєї реконструкції та домогтися стійкого зростання.
Автор Андерс Ослунд, старший науковий співробітник Стокгольмського форуму вільного світу, є автором (разом з Андріусом Кубілюсом) книги « Реконструкція, реформи та вступ України до ЄС» (Frivärld, 2023).
За матеріалами Project Syndicate
Матеріал підготував канал Космос Політики
