Заходжу у свою кімнату і бачу маленьку білу пір’їнку, яка лежала на клавіатурі піаніно. Перо гармонійно поєднувалося з інструментом.
Звідки ж з'явилося і чому вирішило залетіти до мене? Можливо вона почула звуки моєї мелодії та вирішила прилетіти до мене. Перо було білим та неймовірно легке. Я взяла його в руку та милувалася ним.
Цікаво який птах його загубив. Відповідь знає лише ця біла пір'їнка, яка була його оперенням. Вона випала з його крила, а легкий вітер підхопив її та приніс через вікно до моєї кімнати. Перо так опинилося в мене на інструменті.
Не бійся маленька пір'їнка я не буду тебе викидати, залишайся в моїй кімнаті. Я тобі буду грати свої чудові мелодії.
Так від того ранку лежить біля мого піаніно ця біла та тендітна пір'їнка, яка чудово поєднується з інструментом, який стоїть у моїй кімнаті.
