Помаранчевий вірш

По перемозі у саду на ранчо

Роститимем з тобою помаранчі.

Жовтогаряче від липкого соку

Плоди зігріє сонце яснооке.

І біля моря на високих скелях

Жовтогарячу зведемо оселю.

І вечорами, після акту злуки :)

Дивитимусь, як ніжні, милі руки

Знімають помаранчеве лушпиння,

І те летить в прибою шумовиння.

І мов солодкий, липкий, грішний трунок

Жовтогарячий буде поцілунок.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Максим Сальва
Максим Сальва@maxsalva

1.2KПрочитань
4Автори
21Читачі
Підтримати
На Друкарні з 16 квітня

Більше від автора

  • Дім

    У жовтневому саду, в сутінках бузкових,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Лицар

    Кажуть, він не закладав храмів,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Сумнів

    коли не легко,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (1)

Вам також сподобається