Російський фонд правової допомоги «співвітчизникам» за кордоном «Правфонд» продовжує фінансувати людей і організації по всьому Європейському Союзу - навіть після того, як він потрапив під санкції в середині 2023 року.
У жовтні 2024 року прикордонники зупинили 65-річну турагентку, яка намагалася провезти в Естонію з Росії 10 000 євро готівкою.
Як з'ясувала естонська влада, гроші були не її. Жінка поїхала в Росію, щоб отримати їх від Фонду підтримки та захисту прав співвітчизників, які перебувають за кордоном, організації, створеної та фінансованої російським урядом. Вона збиралася віддати їх адвокатам, які захищають росіянина в Естонії, звинуваченого у співпраці з російською розвідкою.
Заявлена мета «Правфонду» - захищати інтереси росіян, які проживають за кордоном, переважно шляхом надання правової допомоги. Але журналісти в новому спільному розслідуванні «Дорогі співвітчизники», опублікованому сьогодні, також виявили, що фонд оплачував юридичні послуги чоловіків, звинувачених у шпигунстві і співпраці з агентами розвідки в Литві, в рамках широкомасштабних зусиль з дискредитації справи проти колишніх радянських офіцерів. Фонд також фінансував проросійську пропаганду в різних європейських країнах, особливо в колишніх радянських республіках Балтії, і допомагав просувати зовнішньополітичні інтереси Кремля, з'ясували журналісти.
У червні 2023 року Європейський Союз запровадив санкції проти «Правфонду» та його виконавчого директора Олександра Удальцова, що теоретично значно ускладнило для фонду переказ грошей до Європи.
Але десятки тисяч електронних листів до організації, які отримав данський публічний телеканал DR - і якими він поділився з OCCRP та понад двома десятками медіа-партнерів у проєкті «Дорогі співвітчизники», - показують, як фонд зміг відносно легко продовжувати свою роботу по всій Європі.
За два роки, що минули з моменту введення санкцій, «Правфонд» надіслав кошти до щонайменше 11 країн-членів ЄС - у тому числі ймовірним кіберзлочинцям і росіянам, заарештованим за незаконне переправлення мігрантів, - використовуючи широкий спектр тактик: від переказу грошей через банківські рахунки третіх осіб до простого пошуку людей для перевезення готівки через кордони.
У проєкті річного звіту про діяльність фонду, надісланому до МЗС Росії електронним листом у березні 2024 року, зазначається, що, незважаючи на деякі «труднощі для здійснення практичної роботи», спричинені санкціями ЄС, «поки що вдається вирішувати питання в кожному конкретному випадку, використовуючи, серед іншого, альтернативні та обхідні варіанти».
Затримана на кордоні естонська турагентка Тетяна Соколова могла бути одним із таких обхідних шляхів. Хоча її зв'язок з обвинуваченим російським колаборантом незрозумілий, вона отримала п'ять великих платежів від «Правфонду» від його імені на загальну суму понад 50 000 євро до того, як її заарештували в жовтні, згідно з електронними листами, отриманими журналістами. За кілька днів до того, як її викрили, фонд попередив її в електронному листі про «можливі ризики», пов'язані з переказом їхніх грошей до ЄС, і закликав її обміркувати потенційні наслідки подальших дій. Соколова не злякалася й того ж дня надіслала фонду свої банківські реквізити в Росії.
У квітні вона була визнана винною в порушенні санкцій і засуджена до позбавлення волі плюс громадські роботи. Вона не відповіла на прохання про коментар.
Хоча порушення санкцій може бути складно встановити - повідомлення про них часто неоднозначно сформульовані і містять багато нюансів - високопоставлений естонський чиновник заявив, що ввезення європейськими громадянами грошей «Правфонду» на територію ЄС «дуже ймовірно є порушенням санкцій».
«Насправді це дійсно дуже масштабна заборона», - сказала Кадрі Еліас-Індоалла, генеральний директор Департаменту санкцій і стратегічного експортного контролю Міністерства закордонних справ Естонії, пояснивши, що санкції ЄС поширюються не лише на власні кошти «Правфонду» в Європі, але й на будь-які гроші, що перебувають під його контролем або впливом, включаючи гранти та платежі, які він здійснював.
Справа Соколової допомогла створити цей прецедент, сказала вона.
Хоча вона застерегла, що різні європейські країни можуть застосовувати санкції по-різному, грошові перекази, викриті журналістами, як видається, порушують принцип санкцій проти «Правфонду».
«Дуже прикро, що це відбувається так широко і на очах у всіх. З точки зору [виконавців] санкцій, так точно не повинно бути», - сказала вона.
Криптовалюта і банківські рахунки за кордоном
Деякі люди, які потребували допомоги, зверталися безпосередньо до «Правфонду». Інших направили російські посольства або від їхнього імені звернулися треті особи. Але всі вони заповнювали офіційну форму заявки, в якій детально описували свої потреби і просили конкретну суму допомоги, як правило, для покриття судових витрат.
Чимало таких заявок і підписаних договорів було знайдено серед 50 000 електронних листів, отриманих журналістами в рамках дослідження «Дорогі співвітчизники», що дозволило їм скласти повну картину того, як організація працювала і надсилала гроші своїм грантоотримувачам.
«Правфонд» часто запитував про «обхідні шляхи» отримання грошей у Європі безпосередньо у людей, які подавали заявки на фінансування. Наприклад, у вересні 2023 року один із представників «Правфонду» повідомив заявнику гранту в Німеччині, що через санкції ЄС «наші банківські перекази не приймаються на її території».
«У зв'язку з цим Вам слід продумати і запропонувати нам схему переказу запитуваних грантових коштів», - написав представник.
Заявник - росіянин із Німеччини, який розповів «Правфонду», що стикається з юридичними проблемами в Німеччині через висловлення своїх проросійських поглядів, - відповів, що його брат може зняти гроші в Росії, обміняти їх на євро і привезти в Німеччину під час майбутньої ділової поїздки. (З листування не зрозуміло, чи це взагалі сталося.)
Ще одним отримувачем грошей «Правфонду», який запропонував обхідний шлях, був Станісловас Томас, литовський юрист і перспективний політик, який має хист до публічності (він описує себе як володаря гена "геніальності, божевілля і новизни" та має канал на YouTube, де ділиться відеозаписами, на яких він дає юридичні висновки в екзотичних місцях). Він також допомагав проросійським активістам - у тому числі двом чоловікам, депортованим з Естонії через загрозу громадській безпеці, - подавати скарги до комітету ООН з прав людини.
Електронні листи свідчать, що естонські клієнти Томаша отримували кошти від «Правфонду» на оплату юридичних послуг. Томаш також отримав 10 000 євро безпосередньо від фонду, з причин, які не вказані в електронних листах. Він не відповів на прохання про коментар.
В електронному листі від серпня 2023 року Томаш визнав, що санкції, накладені на «Правфонд» двома місяцями раніше, зробили «небезпечним» для адвокатів у Європі отримання грошей від фонду. Однак у тому ж листі він підтвердив те, що отримав 10 000 євро від «Правфонду» 10 липня через банківський рахунок у Панамі.
Він також закликав фонд знайти безпечніші засоби зв'язку.
«Що стосується безпеки - ми, напевно, не повинні використовувати електронну пошту», - написав він.
«Латвійці божевільні - вони можуть здати вас Інтерполу».
В окремому електронному листі, надісланому в травні 2023 року, за місяць до запровадження санкцій, Томаш надав адресу криптовалютного гаманця і запитав, чи можна йому заплатити через нього. Невідомо, чи погодився фонд, адже в публічних записах немає жодних ознак великих платежів на вказаний ним гаманець.
Переказ грошей через посередників
У кількох випадках заявники «Правфонду» покладалися на третіх осіб і посередників, які допомагали їм переказувати кошти до ЄС після запровадження санкцій.
Один з таких випадків стосувався Олега Басова, росіянина, заарештованого в Парижі в жовтні 2023 року в рамках міжнародної поліцейської операції із затримання Ragnar Locker, процвітаючої групи зловмисників, відповідальної за атаки на корпорації по всьому світу. На той час Басов жив у Чехії і працював на велику французьку аерокосмічну та оборонну компанію.
У жовтні 2023 року Басову було пред'явлено звинувачення у злочинній змові, але наступного року його звільнили з-під варти. Дата судового засідання не була призначена. Басов наполягає на своїй непричетності до справи, а його французький адвокат Фредерік Бело повідомив в електронному листі, що звинувачення проти його клієнта є «некоректними» і що вони домагаються зняття звинувачень.
У звіті за грудень 2024 року Міністерство закордонних справ Росії назвало справу Басова «порушенням прав російських громадян і співвітчизників в іноземних державах» та заявило, що підтримує зв'язок з його дружиною.
Електронні листи «Правфонду» свідчать про те, що через місяць після арешту вона подала запит на 15 000 євро на покриття судових витрат свого чоловіка, і фонд погодився виділити ці кошти. У своїх електронних листах того місяця Ковальова підтвердила, що отримала гроші на російський банківський рахунок родича.
Пізніші листи дають уявлення про те, як ці гроші потрапили до Бело, французького адвоката Басова. У березні 2024 року чоловік з російськомовним ім'ям надіслав Бело 7 000 євро з чорногорського банківського рахунку. Наступного місяця дружина Басова заплатила цій людині 7 000 євро готівкою, плюс ще 30 євро на покриття комісії за банківський переказ, згідно з електронним листом-підтвердженням, який чоловік надіслав до «Правфонду». Наступного дня Бело написав Ковальовій, щоб підтвердити, що два рахунки на 7 000 і 7 100 євро були оплачені.
Бело заявив, що ніколи не чув про «Правфонд» і жодним чином не контактував з фондом.
«Мої рахунки були оплачені безпосередньо дружиною і сім'єю мого клієнта», - сказав він.
В інтерв'ю Le Monde Басов заявив, що слідчі не знайшли жодних криптогаманців, пов'язаних з ним. Він сказав, що його дружина звернулася до «Правфонду» за грошима, тому що не знала, куди ще звернутися.
«Ми були у відчаї, моя дружина була у відчаї, - сказав він. - Вона звернулася до кількох фондів у Росії».
В іншому випадку заявник запропонував залучити посольство Росії як посередника.
У січні 2023 року Дмитро Єрохін, який керує юридичним центром, що співпрацює з «Правфондом» в Австрії, представляючи інтереси росіян і організовуючи прокремлівські заходи, написав фонду, що у нього виникли проблеми з відкриттям банківського рахунку в Австрії, ще до запровадження санкцій.
«Не всі банки готові відкрити рахунок для організації з грантом від Росії», - написав Єрохін.
«Діма, добрий день! Я не хочу заморожувати проєкт, - відповів старший радник «Правфонду». Подумайте про відкриття рахунку в Росії (є така практика) або про переказ коштів громадянину Австрії (довіреній особі, члену вашої організації)».
Листування не містить жодних ознак того, що Єрохін дослухався до цієї поради. В електронному листі через кілька днів він припустив, що посольство Росії в Австрії втрутилося, щоб допомогти йому отримати кошти:
«Посольство розглядає можливість переказу [коштів] через себе», - написав він.
Єрохін, який не відповів на прохання про коментар, схоже, продовжував отримувати кошти після того, як «Правфонд» потрапив під санкції. Згідно з контрактом, який він підписав у березні 2024 року, фонд погодився надати йому 40 000 євро, які мали бути перераховані двома частинами протягом року, «для продовження роботи Центру правової допомоги співвітчизникам, які проживають в Австрії».
Єрохін підтвердив отримання платежу від підсанкційного фонду того ж місяця, додавши довідку про переказ двох мільйонів рублів - майже 22 000 доларів - на його рахунок в «Сбербанку» в Росії. З електронних листів не зрозуміло, що сталося з грошима після цього.
Суперечка з посередником
У Латвії одна з таких угод почала розвалюватися, коли партнер, який брав участь у переказі коштів, зажадав комісію.
IMHOclub, латвійсько-російський веб-сайт, який часто публікував провокаційні проросійські статті, звернувся до «Правфонду» за фінансуванням для підтримки своїх цілей, які, за його словами, полягали в «протидії демонізації росіян у Європі», «формуванні лояльного ставлення європейських громадян до Росії» та проведенні «просвітницької роботи» з українськими біженцями в Польщі.
У листопаді 2018 року операторів сайту - Юрія Алексєєва і Петра Погороднього - та одного з його редакторів затримали в Латвії, а згодом звинуватили в роботі проти інтересів Латвії шляхом поширення дезінформації за рахунок російських державних коштів. Прокуратура встановила, що сайт отримав близько 150 000 євро від «Правфонду».
Оператори IMHOclub зараз перебувають під слідством, але електронні листи показують, що фінансування сайту з боку «Правфонду» тривало ще довго після відкриття кримінальної справи проти них, щонайменше до 2024 року.
Електронні листи дають лише обмежене уявлення про те, як проходили платежі до 2022 року, але з того часу вони, схоже, надходили через міжнародний трастовий фонд, пов'язаний з Московським державним авіаційним технологічним університетом. Звідти гроші переказували російській компанії під назвою «Креативне дослідницьке агентство».
Але в листопаді 2024 року виникла суперечка. Марк Ліберзон, голова університетського фонду, зажадав 20-відсоткову комісію за допомогу в переказі грошей.
«Виходячи з мого досвіду, саме так мені платили в подібних ситуаціях», - написав він.
Він також стверджував, що більша частина грошей, які надходили до компанії, «не витрачалася за цільовим призначенням» з боку «Правфонду».
Після бурхливих суперечок Ліберзон запропонував компроміс: замість комісії він попросив фіксовану виплату в розмірі 800 000 рублів, що на той час становило понад 8 000 доларів.
«У такому разі ми можемо вважати питання на сьогодні закритим», - написав він.
З електронних листів не зрозуміло, як зрештою було вирішено суперечку.
Запити на отримання коштів після запровадження санкцій
У багатьох випадках адвокати, які працюють з «Правфондом» у країнах Європейського Союзу, продовжували запитувати і отримувати фінансування від фонду навіть після запровадження санкцій.
Усі особи, яких звинувачують у злочинах в ЄС, мають право на юридичний захист і доступ до правової допомоги, якщо це необхідно. Через це, санкційні правила ЄС передбачають винятки, які дозволяють особам, що потрапили під них, найняти адвоката для свого захисту.
Але Еліас-Хіндоалла з Департаменту санкцій Естонії заявила, що ці винятки застосовуватимуться лише в тому випадку, якщо «Правфонд» сам потребуватиме юридичних послуг.
«Якщо кошти «Правфонду» були використані для оплати юридичних витрат третьої сторони, то це, безумовно, є порушенням санкцій, що також підтвердив суд в Естонії, - сказала вона, маючи на увазі справу Соколової. - Це жодним чином не підпадає під винятки».
У Греції юридична фірма Dedes & Associates щонайменше з 2021 року отримувала кошти від «Правфонду» на підтримку росіян, заарештованих за незаконне ввезення мігрантів до країни на човнах. (Засновник і голова фірми Костянтин Дідес був послом Росії в Греції).
Запити на фінансування продовжували надходити і після введення санкцій. У лютому 2024 року Дедес звернувся до фонду за підтримкою для захисту громадянина Росії, заарештованого за те, що він керував човном, на якому перевозив 18 мігрантів, переважно з Африки, від турецького узбережжя до острова Лесбос.
У березні 2024 року Dedes & Associates надіслала електронною поштою «Правфонду» дві додаткові грантові угоди на загальну суму 13 000 євро. Через два місяці вона подала ще одну заявку, цього разу на 4 000 євро.
Невідомо, чи були надані ці додаткові кошти і коли саме. Dedes & Associates не відповіла на запит про коментар.
Двоє інших грецьких адвокатів, які представляють росіян, звинувачених у незаконному перевезенні мігрантів, також зверталися за коштами до фонду після того, як він потрапив під санкції.
У серпні 2023 року адвокат Іліас Спірліадіс надіслав електронною поштою запит на 7500 доларів для захисту російського моряка у Верховному суді Греції. Згідно з проєктом контракту, який підписав Спірліадіс, кошти мали бути переведені не на його банківський рахунок в ЄС, а на приватний банківський рахунок в Дубаї. Залишається незрозумілим, чи були ці кошти виплачені.
Однак через кілька місяців, у листопаді 2023 року, радник «Правфонду» повідомив юридичній фірмі Спірліадіса, що фонд схвалив окрему субсидію в розмірі 6820 євро на захист іншого російського громадянина в окремій справі.
Потім, у січні 2024 року, адвокатська фірма Спірліадіса надала підписане підтвердження разом із квитанцією Сбербанку, що свідчить про отримання від «Правфонду» першого платежу в розмірі 160 237 рублів, що становить близько 1 750 євро. Платіж, прив'язаний до контракту, підписаного в грудні 2023 року, був здійснений на картку Visa, власницею якої є жінка з російським прізвищем, чий зв'язок з юридичною фірмою не простежується в електронних листах. У підтвердженні не було вказано, для чого призначалися кошти.
Грецький адвокат Георгіос Леонідіс також почав запитувати кошти у «Правфонду» у 2021 році для захисту росіян, обвинувачених у незаконному перевезенні мігрантів. Листування свідчить про те, що ця співпраця тривала навіть після того, як «Правфонд» потрапив під санкції - у жовтні 2023 року Леонідіс підтвердив, що отримав від фонду 7 000 євро.
У грудні 2023 року він готував ще один контракт, цього разу просячи 3500 євро на надання правової допомоги росіянину, обвинуваченому в незаконному перевезенні мігрантів. Невідомо, чи отримав він цей грант.
Леонідіс відмовився коментувати деталі справи, посилаючись на адвокатську таємницю, але в короткому електронному листі журналістам зазначив:
«Майте на увазі, що захист кожного обвинуваченого є фундаментальним правом кожної людини» .
Повний нервовий зрив
Хоча електронні листи показують, що «Правфонду» часто вдавалося працювати в обхід санкцій, рішення ЄС ускладнило його діяльність.
Одним із прикладів є фінська асоціація Mosaiikki, метою якої є «сприяння інтеграції іммігрантів і підтримка культурного плюралізму», як зазначено на її веб-сайті. Будучи багаторічним партнером «Правфонду», вона також надає юридичні консультації росіянам у цій країні.
У листопаді 2023 року голова «Мосаїккі» Тетяна Дульцева написала фонду листа, в якому пояснила, що підтримала існування проєкту, переказавши кошти «Правфонду» зі свого особистого банківського рахунку на рахунок «Мосаїккі». Однак вона попередила, що фінські банківські правила унеможливлять продовження цієї схеми у 2024 році.
У листі, надісланому електронною поштою разом із запитом на 18 000 євро для фінансування роботи організації в наступному році, містилася пропозиція забрати гроші в Санкт-Петербурзі. Дульцева закликала до якнайшвидшої оплати, зазначивши, що в майбутньому їй може стати важче перетинати кордон.
«Це повний нервовий зрив - новий фінський уряд відкрито обговорює сьогодні закриття всього кордону», - написала вона.
У відповідь на прохання про коментар Дульцева заперечила, що отримувала гроші від «Правфонду» після березня 2023 року, і заявила, що її співпраця з фондом закінчилася в 2024 році.
За її словами, сума, яку вона отримувала, становила менше 600 євро на місяць і допомагала як російським, так і українським мігрантам зрозуміти фінську правову систему.
«Проєкт отримав багато вдячних слів від різних людей, в тому числі від українських біженців, - розповіла вона. - Не було жодного негативного відгуку».
Дульцева додала, що вона була «глибоко шокована» після того, як у червні минулого року її міжнародні партнери опублікували розслідування, яке показало, що «Мозаїккі», який також фінансувався фінськими платниками податків, отримував гроші від «Правфонду».
Про це свідчать електронні листи, які показують, що вона панікувала після виходу статті.
«У нас тут, м'яко кажучи, катастрофа», - писала вона в листі Ігорю Паневкіну, головному раднику «Правфонду» до його смерті в серпні 2024 року.
«Як фонд може швидко допомогти (і чи може він допомогти швидко?) і так, щоб не втягнути в це організацію і мене? Чи може фонд перерахувати гроші іншій організації і якось без згадки про наше суспільство, раз вже сталася така біда?» - запитала вона.
В електронних листах, які побачили журналісти, Паневкін не мав жодних ідей, якими міг би поділитися.
«Поки що, - писав він, - ми перебуваємо під прицілом ЗМІ та розвідувального співтовариства ЄС».
Джерело — OCCRP
