Повідомлення з Тель-Авіва: розпочався новий вид конфлікту

«Хезболла» та її покровитель Іран становлять найбільшу безпосередню загрозу перетворення війни між Ізраїлем і ХАМАСом на більш масштабну і набагато більш руйнівну регіональну пожежу – ідеальний результат для ХАМАСу.

Вільям Векслер, експерт з питань Близького Сходу, пише: «Цього вечора мені довелося тричі ховатися в укриття, коли в Тель-Авіві спрацьовували сирени, а відлуння «Залізного купола» було чутно неподалік. Однак я ніколи не був надто стурбований, будучи впевненим, що ХАМАС насправді не становить стратегічної загрози для міста»

Я не був би таким оптимістом, якби «Хезболла» вирішила приєднатися до війни. І для цього може не знадобитися чіткий намір, який щойно продемонстрував ХАМАС; остання війна між Ізраїлем і Хезболлою у 2006 році була випадковістю, якої не хотіла жодна зі сторін, але вона все одно сталася. Після тієї війни Хезболла дійшла висновку, що її операції не мали бажаного ефекту, оскільки їм бракувало точності й масштабу – сьогодні, завдяки Ірану, вони володіють і тим, і іншим.

Тоді Ізраїль дійшов висновку, що його операції не дають бажаного ефекту, доки не розширив правила ведення бойових дій, включивши до них військові цілі, які прикриваються цивільним населенням. З огляду на обидва ці висновки, слід очікувати, що наступна війна між Ізраїлем і «Хезболлою» буде особливо стрімкою, зі значними жертвами з обох сторін.

І, нарешті, міжнародна спільнота також може сприяти просуванню порядку денного ХАМАСу, якщо воно не визнає нової природи цього конфлікту і замість цього рефлекторно повторює застарілі гасла, які супроводжували попередні цикли зіткнень між Ізраїлем і ХАМАСом. Незалежно від того, наскільки глибоко можна не погоджуватися з підходом Ізраїлю до палестинського народу, або наскільки легко потурати внутрішній аудиторії, налаштованій проти Ізраїлю, потрібна особлива моральна сліпота, щоб звинувачувати Ізраїль у кривавій бійні, яку влаштовує ХАМАС.

Водночас ті лідери, які зробили сміливі кроки для побудови принципово менш розділеного і більш інтегрованого регіону, останнім з яких стали Абраамські угоди, повинні залишатися вірними цьому кращому баченню майбутнього, яке протилежне цілям ХАМАСу. А ті, хто розглядає можливість наслідувати цей приклад – передусім лідери в Ер-Ріяді – не повинні дозволити ХАМАСу збити їх з цього шляху.

Джерело: Atlantic Council