Заключне прев'ю Східної Конференції!
Чикаґо Булз
Про минулий сезон :
Нещодавно натрапив на рекламу соковитискача і в голові одразу появилась ідея ребрендингу Чикаґо - якщо життя підкидає тобі лимони, роби з них лимонад!
Не знаю правда, як би мали називатись оновлені Булз, чи то Juicers (Соковитискачі) чи Lemons (Лимони), але те, що в Чикаґо люблять витискати соки до останнього - це точно!
Нарешті по ходу минулого сезону їм вдалося позбутися Зака Лавін. Їм дуже сильно повезло, що ДіАрон Фокс захотів обміну в Сан-Антоніо і Булз вдалося набрити Лавіна таким ж братам по розуму з Сакраменто, в тристоронній угоді, прийнявши на себе декілька непотрібних, але не токсичних контрактів взамін.
Були минулого сезону й позитивні моменти. Після більше ніж двохрічної паузи на паркет повернувся Лонзо Бол! Кобі Вайт закріпився на новій для себе ролі довівши, що сезон 2023/24 не був випадковістю.
Минулорічний пік №11 Матас Бузеліс також зарекомендував себе як перспективний гравець у якого є зародки навичок потрібних у сучасній НБА. Головне, щоб їх вдалося розвинути.
В якомусь сенсі відкриттям сезону став ще один новачок команди Джош Ґіді. Який за багатьма статистичними метриками провів свій найкращий сезон, зокрема кількості викинутих та влучних кидків з-за дуги, що завжди було слабкою стороною Ґіді.
Про міжсезоння :
Влітку розпродаж старих речей продовжився і з колективу пішов Лонзо Бол. На його місце протирати штани приїхав Айзек Окоро з Клівленда. За підсумками Драфту склад Булз поповнив 18-ти річний форвард Ноа Ессендж, що був обраний під піком №12.
Окрім цього Чикаґо продовжили співпрацю з Тре Джонсом та Джошем Ґіді.
Про майбутній сезон :
На розпродажі залишився Нікола Вучевич. Його ще по ходу минулого сезону намагалися кудись обміняти. Але, Ґолден Стейт так і не дотиснули цю справу. Хоча Вуч і продовжує демонструвати відносно хороший рівень гри.
Не зовсім поділяю скептицизм щодо підписання контракту з Джошем Ґіді. Як на мене - шикарна угода для обох сторін! Можливо Джош розраховував на жирнішу угоду, але й 5-ти річний гарантований контракт теж непогано. Чикаґо ж отримали все ще молодого та хорошого гравця, навколо якого можна спробувати побудувати команду на найближчі 5 років. Так, у Ґіді є певні недоліки, але це гравець-система. Та й схоже на те, що Артурас Карнішовас +/- розуміє якими гравцями варто оточити Ґіді.
Клівленд Кавальєрс
Про минулий сезон :
Попередній сезон для Кавс розвивався наче сценарій комп'ютерної гри-стратегії, в якому середньовічне королівство, з приходом нового правителя Кевіна, Першого Свого імені, Будівельника Сталевих Веж та Мостів, Приборкувача Соколів та Вітрильників, Майстра Пасток, Полководця Аткінсона - розпочало свій стрімкий розвиток.
Клубні рекорди билися направо та наліво! А його Чотири Генерали, як ті Чотири Вершники Апокаліпсису, наводили справжній жах на суперників. Здавалося вже ніщо не зможе зупинити Клівленд на шляху до свого першого Фіналу НБА ери після Леброна Джеймса.
Але яким би міцним не здавалося королівство, якими великими та нездоланними здавалися його стіни та воїни на них, як і у фентезі, іграх, так і в реальному житті - нашими найсильнішими суперниками є ми самі.
Як і в попередні сезони - Кавальєрс зазнали краху. Винуватцями якого стали вони ж самі.
Так, ніхто не застрахований від травм. Особливо від тих, що трапляються у найнезручніший, найвідповідальніший момент.
Хоча не можу не відмітити і певні позитивні моменти. Так, Еван Моблі вперше у своїй кар'єрі здійснив суттєвий "стрибок", особливо в атаці, чого від нього вже давно очікували. Окрім цього він виграв нагороду "Кращому Оборонцю". Перестав виглядати як молодший брат Кевіна Ґарнета, а скоріше почав нагадувати старшого племінника.
Про міжсезоння :
Влітку, зміни у ростері Клівленда залишили клуб приблизно у тому ж самому, хорошому становищі, в якому вони перебували по закінченню минулого сезону.
Особисто я не вважаю втрату Тая Джерома та Ісака Окоро якоюсь критичною. Так Окоро вже давно був одним з головних кандидатів на вихід. Все ж яким би корисним він не був в обороні, відсутність навичок шутера стало основною причиною того, чому у Клівленді вирішили його позбавитися.
Тоді як з Джеромом ситуація виявилася складнішою. Його, можливо і хотіли б зберегти, але не на ті гроші, на які заслуговував Тай своїм крутим перформенсом минулого ігрового року. Але, є у цій історії й інша сторона медалі. А саме те, як він потім з тріском провалився у плей-оф. Знову ж таки, без претензій до нього, як до гравця. Адже потрібно пам'ятати, що він був гравцем рівня запасного розігруючого команди, який був змушений виконувати функції стартера команди-претендента на чемпіонство. Як кажуть у Одесі : "це дві великі різниці".
Натомість склад команди поповнили Томас Браянт, Ларі Ненс та Лонзо Бол. Браянт - це просто приємний бонус. Ненс - це про гравця який, якщо буде здоровим і у хорошій формі, може додати різноманіття на позиції важкого форварда. Тоді як Лонзо Бол має всі шанси на те, щоб стати Вайлдкардом Сезону.
Про майбутній сезон :
Якщо Бол буде здоровим, хоча б у плей-оф, це дасть Клівленду реальну надію на те, щоб стати чемпіонами. Тут без жартів.
Попри загальноприйняту думку про те, що оборона Кавальєрс є однією з найкращих у Лізі (якою вона безсумнівно є), все ж цій команді завжди бракувало хорошого оборонця периметру. Того, хто першим зустрічатиме зіркових гардів суперників. Адже окрім ушкоджень Ґарленда, Аллена, виною поразки Кавс в серії проти Індіани стало те, що у них фактично не було гравця який хоча б теоретично міг зашкодити Тайрізу Галібертону, Ендрю Нембарду що поводили себе як лисиці в курнику.
Тоді як здоровий Зо, в теорії, може не лише дати таку потрібну оборону на периметрі, але й здатність влучати з-за дуги, тим самим в одне лице компенсувавши те, що давали Джером та Окоро удвох.
Детройт Пістонс
Про минулий сезон :
Після справжнього мучеництва сезону 2023/24, зміни тренера, а також додавання кількох важливих, хоч і на перший погляд посередніх ветеранів, минулий сезон Пістонс нагадував ту саму Потвору Франкенштейна : місцями на вигляд недбалу, зліплену з частин, що могли бути поєднаними тільки в голові божевільного генія, але найважливіше так це те, що живу! А в підсумку сильну та страхітливу.
ДжейБі Бікерстафу, разом з Маліком Бізлі, Тімом Гардавеєм, Тобаясом Гаррісом та Деннісом Шрудером вдалося вдихнути життя в команду! За підсумками сезону "поршні" посіли 6-ту сходинку на Сході, що дозволило їм вийти в плей-оф напряму. Де вони дали справжній бій Нью-Йорку! І в якомусь сенсі можна справедливо вважати, що арбітри одного з матчів - вкрали шанс у Детройта на перемогу у цій серії.
Кейд Каннінґем мав проривний сезон, вперше в кар'єрі потрапивши на Матч Всіх Зірок та в символічну Збірну НБА!
Про міжсезоння :
Ростер зазнав певних косметичних змін. Так, Тім Гардавей та Денніс Шрудер покинули Детройт в пошуках нових викликів для себе. Статус Маліка Бізлі знаходиться у дещо "підвішеному" стані. Після чудового минулого сезону, за підсумками якого гравець міг розраховувати на солідний контракт в міжсезоння, в його двері постукало бюро з розслідування причетності гравця до ставок на спорт. Результати перевірки наче не дали доказів того, що Бізлі насолоджувався ґемблінґом, все ж це позбавило гравця можливості вийти на ринок вільних агентів, зокрема над Маліком нависла репутаційна пляма, від якої йому до сих пір не вдалося відмитися. Адже станом на день, коли пишеться цей текст, гард все ще залишається без команди.
На їх місце прийшли Каріс Лаверт та Данкан Робінсон. Лаверт спробує замінити Гардавея, адже його роль та функції запальнички, скорера з лавки, подібні до тих, які виконував Тім минулого сезону. Тоді як Робінсону варто пригадати як це бути корисним шутером, адже йому доведеться замістити собою об'єм тих кидків, які виконував Бізлі.
Про майбутній сезон :
Також в Пістонс очікують, що окрім новачків команди, простір залишений Шрудером, Гардавеєм, Бізлі, вдасться заповнити власним ресурсом. Молодими, доморощеними гравцями.
В першу чергу це стосуватиметься Джейдена Айві. Який пропустив практично повністю весь минулий сезон і за наявною інформацією, пропустить старт майбутнього. Детройту, зокрема Кейду Каннінґему, конче потрібний яскраво виражений гравець №2 в атаці. Людина, яка частково перебере на себе обов'язки в плані набору очок, побудови атаки. Створить простір для партнерів.
Адже одним з найбільших мінусів Каннінґема є його схильність до втрати м'яча. Що негативно впливає на команду в цілому.
Також очікую прогресу від таких гравців як Озар Томпсон, Джейлен Дюрен, Рон Голланд, які повинні забезпечувати міцну оборону команди.
Гравці Пістонс грають агресивно та розкуто в обороні. Але разом з тим необережно, адже за підсумками минулої регулярки фінішували 27-ми за кількістю виконаних штрафних кидків опонентами в середньому за гру. Відновлення Айві та його прогрес також могли б позитивно вплинути на цей аспект гри, адже менше втрат = менше володінь суперників = менша потреба відбирати м'яч = менше фолів і т.д.
Індіана Пейсерс
Про минулий сезон :
Якщо продовжувати тему аналогій з кіно, та інших сфер масової культури, минулий сезон Пейсерс може претендувати на реальну історію, що була описана в книзі "Moneyball : The Art of Winning an Unfair Game", або ж її однойменної кіноадаптації, що отримала у нас назву "Людина, яка змінила все".
Для тих, хто не бачив - обов'язково подивіться! Це дуже хороший фільм!
Особисто я б запозичив з нього кінцівку. А саме те, що слугує драматургії цієї історії. Ті, хто знають сюжет фільму, мають мене зрозуміти.
Як би там не було - це був успішний сезон для Індіани. Який, на жаль, завершився прикрою травмою Тайріза Галібертона. Хто зна, як би розвивався 7-й матч цієї серії, якщо б не розірваний "ахілл" зіркового розігруючого Індіани.
Як би там не було, минулий сезон Пейсерс точно заслуговує на власну книгу або ж екранізацію!
Про міжсезоння :
Зрозуміло, що міжсезоння, як такого, для Індіани по суті не було.
Звичайно, найбільшою історією став відхід Майлза Тернера після 10 років проведених в Індіані. На мій погляд керівництво Пейсерс прийняли правильне рішення, незважаючи на те, яким важливим гравцем для команди був центровий.
Окрім Тернера команду покинув Томас Браянт, від якого була користь в плей-оф.
На зміну бігменам прийшов Джей Гафф.
Про майбутній сезон :
Особисто я б волів, щоб Пейсерс трішки підзлилися і на майбутньому Драфті отримали високий пік. Добре, що під час фінальної серії, їм вдалося виміняти назад своє право обирати на Драфті 2026 року.
Проте у Індіани є чудова система, з якісними виконавцями, які все рівно, на настільки ослабленому Сході, демонструватимуть достатньо високий рівень, підкріплюючи його самовіддачею та бажанням деяких гравців проявити себе з кращої сторони.
Передусім мова піде про Ендрю Нембарда, який вже отримував свій шанс у плей-оф 2024 року, яким вдало скористався. Тут у нього буде більше можливостей, більше ігрового часу для того, щоб заявити про себе ще гучніше.
Але основний акцент, особисто я, робитиму на Бенедикті Матуріні. На мій погляд, ідеальнішої можливості для нього і не придумаєш. В плей-оф йому вдавалося проявити себе моментами. Він дещо випадав з системи гри Індіани, часто перетримував м'яч, покладаючись на індивідуальні навички. Але саме цього, іноді, так бракувало Пейсерс. Технічного гравця, який може взяти на себе гру, створити момент для себе чи партнерів.
Мілвокі Бакс
Про минулий сезон :
Бакс це яскравий приклад того, що дуже важко змиритися з тим, що час переміг. Але потрібно віддати їм як організації належне - вони намагаються самовбитися гордо, у боротьбі. Хоч це і виглядає відчайдушно.
Так, ще по ходу минулого сезону вони спробували оживити свій ростер тим, що замінили Кріса Міддлтона на Кайла Кузьму. Це як купити дитині акваріум, а у якості рибки, замість таранки придбати сюрстрьомінг.
Попри черговий сезон на рівні МВП від Янніса, Бакс все так само безславно покинули плей-оф у першому раунді, знову потерпівши поразки від Індіани. Цей факт ніби повинен був кричати про те, що у Мілвокі, в їх теперішньому вигляді, нема сенсу конкурувати проти молодших, мобільніших колективів.
Тим паче після травми Деміена Лілларда - ще одного порваного "ахілла" минулого плей-оф на Сході.
Про міжсезоння :
Натомість, генеральний менеджер "оленів" Джон Горст вирішив перевинайти та надати нового сенсу слову "відчай".
Чувак, який з початку своєї роботи в Мілвокі драфтував гірше, ніж я в змаганнях фентезі. Володіючи вибором на Драфті, в команді, яка конче потребує вливання молодої крові, цей хлопець обирає найсирішого гравця Драфту, після чого міняє його геть.
Влітку він йде на крок, який я переконаний засудили б навіть такі поважні організації як ООН та МАГАТЕ. Він розписує контракт Деміена Лілларда на 5 років, з метою підписання Майла Тернера, який має замінити Брука Лопеза, та ще кількох гравців.
Можливо я й справді недооцінюю рівень проблеми поширення фентанілу в США. Хоча здавалося б, що настільки успішна та багата людина як Джон Горст могла б собі дозволити кращий, якісніший наркотик.
А на останок він всіма силами намагається втримати Янніса Антетокумпо, підписуючи його нескінченних братів. Хотілося б крикнути, куди дивляться американські аналоги НАБУ, БЕБ, адже у них під носом відбувається справжня корупція, непотизм, мільйони доларів виводяться через грецькі офшори.
Про майбутній сезон :
Думаю ні для кого не стане одкровенням, якщо я скажу, що Янніса Антетокумпо обміняють по ходу цього сезону.
Розумію, що Східна Конференція ослабла. Розумію, що Бакс в якомусь сенсі підсилились, адже придбали собі молодшу, рухливішу версію Брука Лопеза. Додали Ґарі Герріса, Коула Ентоні. Але особисто я не вірю в те, що це хоч якимось чином наблизить Мілвокі до чемпіонства. А саме заради цього досягнення, заради здобуття ще одного титулу й грає Янніс. Саме це є його мотивацією.
І я слабо уявляю собі розклад, за яким він жертвує ще одним роком своєї кар'єри, щоб спробувати на своєму горбі донести всяких Портісів, Кузьм, Портерів, Ґрінів та інших баскетболістів до Фіналу НБА та виграти його. Якщо вони вже три роки поспіль вилітають з плей-оф у першому раунді.
P.S.
Тим часом вийшла друга частина подкасту про Західну Конференцію. Її можете прослухати за цим посиланням :
