Пригоди найкращого сищика імперії
Не знаю, як ви, а я дуже люблю читати ретродетективи. Особливо коли в сюжет вплетені таємні товариства, щось містичне, чи якась супер-пупер загадка.
А якщо автор володіє вмінням поєднати свій сюжет з історичними подіями, з історичними особами – це вже вищий рівень.
Владислав Івченко написав чудову серію ретродетективів про Івана Карповича Підіпригору.
Колишній філер Київського охоронного відділення Іван Карпович завдяки своїм вмінням становиться справжньою зіркою приватного розшуку. Хоча після виходу у відставку він мріяв про тихе й спокійне життя на своєму хуторі.
Але життя бере своє. Та й без пригод Іван Карпович жити не може.
Історії про пригоди славетного сищика читаю вся Російська імперія. Навіть за кордоном поважають вміння Підіпригори розкривати різні справи.
Може комусь ці пригоди не будуть цікавими, але, як на мене, книжки нагадують пригоди Ераста Фандоріна чи Шерлока Голмса. Одне діло читати про пригоди чужих сищиків, друге діло про свого, рідного, українського. Але зрівнювати цих різних сищиків діло дурне. Вони різні за натурою, походженням тощо.
Сюжети в автора різноманітні. На будь-який смак. Є детективні історії, є містичні, є навіть фантастичні. Але всі вони розкривають читачу характер Підіпригори, з різних боків, в різних життєвих обставинах.
Всі книги про пригоди найкращого сищика імперії складаються з пригодницьких оповідок. Отже, цілковитого сюжету не має. Але є особиста життєва лінія, яка пронизує всі історії. Це лінія спокійного життя звичайного провінційного землевласника, де Іван Карпович важко працю на землі, милується заходами сонця, попиває чай з самовара, насолоджується простою селянською їжею.
Головний персонаж багатогранний. Він і вправний господар на своєму хуторі, не байдужий до цікавих технічних новинок, атлет, любить жінок й часто «стрибає у гречку», а ще на кшталт супермена тощо. А ще він наділений хитрістю, витримкою, якоюсь живучістю, вдачею. Він вміє розглядіти людину наскрізь.
З іншого боку він людина що вірить, можна сказати такий собі мракобіс православного толку. А ще він монархіст.
Автор зробив свого героя позитивним персонажем зі стрижнем співчутливості й добродушності. Але коли треба Іван Карпович може стати дуже небезпечною людиною, безжалісною до ворогів. Але він завжди за справедливість.
А ще в Івана Карповича є люди, які не байдужі до нього. Його сусід граф, п’яничка й літописець пригод, магнат Харитоненко, сердечна подруга Єлизавета Павлівна та інші.
Розслідування справ зводить сищика з різними історичними персонажами. Він знайомий з Котовським, Бені Криком, пілотом Нестеровим, з одним із князів Романових.
Сподобалось, як автор показує Підіпригору справжнім українцем, хоч сам Іван Карпович ще не усвідомлює це до кінця. Але для нього вишневий садок біля хати, не пустий звук. А ще він може розповідати довго та зі смаком, як правильно треба їсти борщ.
Трансформація головного героя з відданого царю та імперії на українця проходить повільно та й не просто. Багато внутрішніх суперечок між тим хто він є й тим хто він насправді.
Читати про пригоди найкращого сищика цікаво. В кожній історії є гумор, чудова й проста мова. Й мені здається що ці історії цікаві тим, що вони якісь домашні, заспокійливі, але зі смаком напруги.
Бути сищиком це не професія, це доля.
*************************************************************************
А вам сподобались ці книги? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**************************************************************************
Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
***************************************************************************
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
***************************************************************************
#враження_UA #читаю_книги_щодня #ПроКниги_Що_почитати #Хроніки_Книголюба #Владислав_Івченко #відгукнакнигу #українські_письменники #ретродетектив #блог_про_книги #книжкове_суспільство #блог_українською #читаюукраїнськихавторів
