Відео: https://vm.tiktok.com/ZMrkdjGqc/
На власному досвіді, я дійшли того ж самого висновку, що і кріейтор у відео. Наразі у мене немає вираженої соціальної тривожності (що є наслідком років саморефлексії та терапії), проте деяких соціальних ситуацій досі дууууже хочеться уникнути.
Навіть з розумінням того, що я доросла людина, що думка різних людей про мене не важить однаково, що відторгнення це не смертельно, що нібито всім все одно на інших людей – все ще страшно. Тож проаналізувавши який саме момент невдалої соціальної взаємодії є найбільш болючим та жахаючим для моєї психіки, я дійшли висновку, що це саме момент фізичного дискомфорту в тілі, до якого додається сильний емоційний біль, що інколи ще й призводить до мелтдауну. Крім того, погіршити ситуацію може реакція людей на неї, наприклад применшення переживань, знецінення почуттів, заперечення відповідальності чи нерозуміння.
Після пережитого неприємного досвіду тіло та підсвідомість можуть запам'ятати ситуацію, як небезпечну. Адже люди соціальні тварини, тому відторгнення чи несхвалення можуть сприйматися як загроза життю, або, принаймні, як загроза тому хорошому, що в житті ще лишилося. Свідомість та тіло відчувають реальний фізичний стрес, тому не дивно, що при спробі увійти в схожу ситуацію зі схожими умовами вони відчувають страх, тривогу та чинять спротив. До того ж, великий відсоток аутичних людей мають комплексну травму внаслідок постійного відторгнення протягом життя.
Поки що я не знаю як впоратися з такою соціальною тривожністю. Для себе я обираю валідувати свої почуття, дозволяти тривожитися, уникати деяких взаємодій, наскільки це можливо (наприклад, писати у месенджери замість того, щоб телефонувати) та не шеймити себе за це. Також в тві читали поради збільшувати кількість позитивного досвіду, якщо є перевірені люди/установи, звернення до яких з високою ймовірністю принесе бажаний результат від взаємодії.
Якщо у вас є стратегії які вам допомогають, поділіться ними в коментарях, будь ласка 💖
telegram: @audhd_ua
