Ех, люблять же італійці налити рожевої водички та театральних замальовок у свою писанину. Але саме так позначається «революція філософії, що виганяє страх перед ризиком і перетворює кожну аеродинамічну авантюру на гонку за чистим часом на колі». Якщо ви зрозуміли, про що це, то саме такий менталітет Вассер має намір прищеплювати мислячим головам у Маранелло.
Звісно, не мислячим головам прищеплювати щось взагалі марно.
Найближче майбутнє Скудерії залежить від здатності просуватися вперед з оновленнями по ходу сезону, який уже не залишає простору для передиху. Аналізуючи ситуацію в інтерв'ю виданню «Зе Рейс» (The Race), Вассер чітко дав зрозуміти, що машина ще має багато можливостей для покращення. Справжнє завдання більше не в тому, щоб «допилювати» те, що є, у спробі скоротити соті долі секунди, а в тому, щоб витискати повноцінні десяті долі з кожного пакета оновлень.
У цих жорстоких перегонах доопрацювань вирішальне значення матиме оперативність: проєктування, виробництво та перевірка нових компонентів на трасі до початку змагань — ось новий девіз. Рушійною силою цього агресивного натиску є Лоїк Серра. Хоча він прийшов у команду запізно, щоб із нуля визначити основні концепції нинішнього автомобіля, його вплив на роботу на трасі та настрій команди виявився кардинальним.
Фредерік Вассер описав свого співвітчизника і технічного директора ввіреної йому легендарної команди як істинного професіонала, бурхлива діяльність якого надала життєво важливого імпульсу середовищу, що гостро потребувало відродження своєї конкурентоспроможності.
Потреба у високих характеристиках призвела до радикального переосмислення параметрів успіху в межах «гоночного» підрозділу «Феррарі», зруйнувавши стару «ізольовану логіку», за якої інженерний відділ захоплювався потужністю, згенерованою на випробувальному стенді, та аеродинамікою, що створювала притискну силу, ігноруючи при цьому збільшену вагу або неефективність системи охолодження.
Нова директива має суто прагматичний характер: єдиним показником ефективності, якого повинна дотримуватися вся команда, є час на колі. Інновації, якими б екстремальними чи візуально привабливими вони не здавалися, є марними, якщо вони не забезпечують скорочення часу на колі на десяті долі секунди.
Прим. ред. Тут, звісно, не дуже зрозуміло. Якщо сміливі ідеї були й раніше (були?), то «бурхлива діяльність» Серри мала б обмежитися лише відсіканням непотрібних «інновацій». А тут усе Вассером подається так, ніби він і пролив творче світло на всі підрозділи, і водночас жорстко контролює, щоб ніхто за звичкою не захоплювався витонченостями заради витонченостей (навіть якщо раніше такі й були). Якесь логічне протиріччя.
І тут же італійці починають задаватися питанням, як Скудерія примудрилась знову створити двигун із таким значним відставанням від «Мерседеса». Де ж ті захоплення інженерного відділу потужністю? Чи її зарубали на догоду вазі ще до приходу Серри? Ну, тоді питання до Вассера, що він недогледів за своїми підлеглими.
Невеликий розрив у потужності, як каже Вассер, може бути прийнятним, але втрата всієї переваги, створеної шасі та аеродинамікою, через силову установку, яка не працює так ефективно, як повинна, — це саме той дисбаланс, від якого не вдається втекти.
І цей провал із двигуном ніяк не в'яжеться з тим, як Вассер описує всі жахи, що спіткали його після прибуття в Маранелло, де нібито панувала «культура страху». У тому ж інтерв'ю керівник команди говорить про шок, коли він зрозумів, наскільки команда звикла грати в обороні. Щоб уникнути видимих невдач, існувала тенденція накопичувати запас міцності за кожним параметром.
І що? Брак потужності — це чия «заслуга»? «Культури страху» з бажанням зробити запас міцності вищим? Чи результат бурхливої діяльності Серри, який чи то світло проливає, чи то ініціативу ріже на коні, і тому не дозволив довести до пуття те, що могли б зробити без нього?
Вассер стверджує, що за кілька сезонів цей страх зробити помилку зник, поступившись місцем прагненню використовувати всі можливості регламенту.
Ну, мабуть, усе це діє тільки на відділ аеродинаміки, тому що всі «інновації» поки що видає саме він. Зворотне заднє антикрило, яке отримало прізвисько «Макарена», закрилок на вихлопній трубі та унікальні поворотні лопаті прямо на «німбі» (halo) — свого роду технічний маніфест «Феррарі».
Так і уявляється, що мотористи, вірні заповітам Дрейка і ще не осяяні просвітленням від Серри, ніби на зло наконструювали не казна-який агрегат. Мовляв, спробуйте без мотора щось виграти цією вашою одною аеродинамікою.
