2.08.2013 р.
***
Я створюю поезію для тебе -
Насилу вириваю цей вогонь!
Чого для щастя мені треба:
Тепла й відвертості либонь...
***
Ти те єдине та жадане щастя,
Моя розрада у сумнії дні...
Знайти нарешті тебе прагну
Бодай на мить хоч уві сні!
2.08.2013 р.
***
Я створюю поезію для тебе -
Насилу вириваю цей вогонь!
Чого для щастя мені треба:
Тепла й відвертості либонь...
***
Ти те єдине та жадане щастя,
Моя розрада у сумнії дні...
Знайти нарешті тебе прагну
Бодай на мить хоч уві сні!
Вірш описує тягар втрат і сорому, який розчиняється на шляху до відкритості та нових почуттів. Це роздуми про кохання, що проросло крізь тіні минулого, ведучи до світла.
Ми розминулись у шумі вокзалів, та кожен рядок — як спогад про недопитий чай і зустріч, що була. Навіть у поспіху життя, у дешевому вині й тумані значень — серце шукає ту саму стежку. Там, де все почалось.
Погляд щось скаже, коли світ замовчить. Важливе, трагічне. Тільки не сьогодні, не в загублені години, відчуття тривожить. Правда болю голови, впертість привела до миті, невловимо особлива любов.
Вірш описує тягар втрат і сорому, який розчиняється на шляху до відкритості та нових почуттів. Це роздуми про кохання, що проросло крізь тіні минулого, ведучи до світла.
Ми розминулись у шумі вокзалів, та кожен рядок — як спогад про недопитий чай і зустріч, що була. Навіть у поспіху життя, у дешевому вині й тумані значень — серце шукає ту саму стежку. Там, де все почалось.
Погляд щось скаже, коли світ замовчить. Важливе, трагічне. Тільки не сьогодні, не в загублені години, відчуття тривожить. Правда болю голови, впертість привела до миті, невловимо особлива любов.