17.01.2013 р.
"О, день!"
***
О, день! Я знов тебе малюю.
Сумую тихо, інколи музично -
Колись було це так незвично...
Тепер же норма є життя,
Туди не стало вороття,
Де все світилось, вигравало,
Де молодість усе несла!
17.01.2013 р.
"О, день!"
***
О, день! Я знов тебе малюю.
Сумую тихо, інколи музично -
Колись було це так незвично...
Тепер же норма є життя,
Туди не стало вороття,
Де все світилось, вигравало,
Де молодість усе несла!
Буває, так вже хочеться кохання, красивих стосунків, усіх цих метеликів і ніжних, особливих почуттів та емоцій... Але от внутрішньої готовності немає. Як же дізнатися, що вже можна?
Де час відлунює у горах древніх,Де тіні князів тримають свій суд,Палає в душі голос предків таємний,Він кличе до істини, вічних споруд.
Буває, так вже хочеться кохання, красивих стосунків, усіх цих метеликів і ніжних, особливих почуттів та емоцій... Але от внутрішньої готовності немає. Як же дізнатися, що вже можна?
Де час відлунює у горах древніх,Де тіні князів тримають свій суд,Палає в душі голос предків таємний,Він кличе до істини, вічних споруд.