11.12.2012 р.
***
Пустка, порожньо, перетин
Долі, дійсності, душі...
Спомин самозаперечень
Вивільняється в Весні!
***
Заздрість, зимно... Засміється
Вперше воля восени,
Запитає, залоскоче,
Се спіймає світлий сміх!
***
А Бува Веселість Горне
До Естетики, Єднання...
Жабонить, Зітха, Існує,
Їде, Йой, Краса! - Латаття!
Мимоволі Найгарніше
Опинилося Пред Річки,
Сховане Туманом Устя,
Фантастично Хлюпотить,
Цілковито, Часом Швидко,
Щось Юрбиться та Ятрить...
Чомусь, деякі хапаються за життя тільки тоді, коли коса смерті вже зробила перший надріз.
У темряві ночі, де страх і невідомість панують, з'являється таємнича фігура, що шепоче про смерть. Але герой вирішує боротися далі, відстоюючи своє право на життя.
Чомусь, деякі хапаються за життя тільки тоді, коли коса смерті вже зробила перший надріз.
У темряві ночі, де страх і невідомість панують, з'являється таємнича фігура, що шепоче про смерть. Але герой вирішує боротися далі, відстоюючи своє право на життя.
