Друкарня від WE.UA

***

Жах огортає нерухоме тіло.

Тобі лячно?

Бачу.

Огорну твої слабкі руки,

Захолоне слабка та наївна

Так стрімко, так стрімко...

Страшно? Я ж бачу...

Тримаю душу тремтячу

Забираю й... Обіймаю...

Зігріваю...

Все ще страшно?

Так неминуче і... Рішуче...

У пісках зибучих,

Знов заблудші душі...

Чому тобі страшно?

Ти ж, наче, не такий...

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Черкун К
Черкун К@YaBlyaDa

14Довгочити
165Перегляди
3Підписники
На Друкарні з 10 березня 2025

Більше від автора

  • Анатомія Тиші

    Хочеш, малювати акрилом по тілу?

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Червиве сонце

    Сонце давно почорніло.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Це також може зацікавити:

  • “ Моє вітання “

    У вірші автор висловлює своє захоплення світом і його красою. Він вітає світло, яке приносить радість і надію, підкреслюючи важливість кожного моменту. У рядках згадуються чотирнадцять всадників, які символізують нові можливості та зміни, пов'язані з досягненням повноліття.

    Теми цього довгочиту:

    Творчість
  • Обриси Міста Аттили Могильного

    Стаття(радше есе) досліджує поетичний образ Києва в творчості Аттили Могильного як багатовимірний хронотоп пам’яті, любові та втечі. Місто постає не лише декорацією, а повноцінним героєм, що супроводжує поета аж до його остаточного мовчання.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • “ Моє вітання “

    У вірші автор висловлює своє захоплення світом і його красою. Він вітає світло, яке приносить радість і надію, підкреслюючи важливість кожного моменту. У рядках згадуються чотирнадцять всадників, які символізують нові можливості та зміни, пов'язані з досягненням повноліття.

    Теми цього довгочиту:

    Творчість
  • Обриси Міста Аттили Могильного

    Стаття(радше есе) досліджує поетичний образ Києва в творчості Аттили Могильного як багатовимірний хронотоп пам’яті, любові та втечі. Місто постає не лише декорацією, а повноцінним героєм, що супроводжує поета аж до його остаточного мовчання.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література