«КОПАЙ»: перша зустріч з глядачем

29 жовтня в Центрі Леся Курбаса відбувся передпоказ нової вистави від ТОТЕАТРу!

В основу вистави «Копай» лягла поезія Марини Пономаренко. Про буденність, мрії, карантин, людей «внєпалітікі», війну та багато іншого...

Фото: Олексій Малюшицький

Режисерка Олена Вахрамєєва розповідає, як відбулась перша взаємодія з поезією авторки:

«Пам’ятаю, сиджу в машині на Набережно-Хрещатицькій. У руках телефон, по щоках стікають сльози, а я посміхаюсь при цьому. Така була зустріч у мене з поезією Марини Пономаренко. Це було щось для мене особисте та неймовірне, тому що одразу була глибина. Глибина, яка подана через якусь таку легкість, справжність і побутовість, без важкої філософії...»

Фото: Олексій Малюшицький

«Копай» — це про дещо інтимне та близьке, яке відгукується кожному. Саме тут поєднання літератури та театру знаходить нові сенси, а спілкування глядачів з акторами дарує теми для роздумів опісля.


Про те, чому саме вірші сучасної авторки лягли в основу вистави:

«Ми хочемо, аби поезія звучала, а про поетів сучасності дізнавались дедалі більше й більше, оскільки це нереально круто. А ще — це просто красиво і точно наше»

Фото: Олексій Малюшицький

Від порожнього аркуша до створення скелету вистави минуло 7 днів.

Лише тиждень на те, аби наповнити її сенсами, мізансценами та персонажами та два місяці репетицій перед показом вистави першим глядачам.

Фото: Олексій Малюшицький

«Ми зібрались з колективом та поїхали за місто на один тиждень. Там майже не ловив зв’язок... Ми займались, репетирували, купались в озері, їли та іноді спали. І в мене, як у режисерки, було завдання: зібрати виставу за 7 днів. У кінці сьомого дня в нас має бути вистава. І коли ми в кінці тижня зробили повний прогон — я видихнула», —  зі слів режисерки.

Фото: Олексій Малюшицький

Дата премʼєри — 24 листопада.

Вистава однозначно вартує того, аби потрапити у твій список must visit.

Слідкуй за афішею ТОТЕАТРу аби нічого не пропустити!


Маєш цікавий матеріал про сучасну українську літературу та хочеш, аби його опублікували? Надсилай на пошту [email protected].

Популяризуймо сучукрліт разом!


Авторка матеріалу: Вікторія Ярощук

Коректорки: Ангеліна Іванченко, Анна Ковбасенко

Ми у соцмережах: Instagram, Telegram, TikTok

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Bestseller
Bestseller@bestseller.media

Літературне медіа BestSeller

2.8KПрочитань
2Автори
38Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 жовтня

Більше від автора

  • Що читає та рекомендує Дара Корній?

    Яке найдивніше питання ставили Дарі Корній, яку книгу вона обрала б для екранізації, а яку подарувала незнайомій людині? Про це та інше — читай у новому бліці від медіа Bestseller.

    Теми цього довгочиту:

    Сучукрліт
  • Бліц із Катериною Самойленко, авторкою сучасного українського фентезі

    Кому сподобається книга «Двоповня. Закони Невриди»? Чиєю творчістю надихається Катерина Самойленко та екранізацію якої книги із сучасної української літератури мріє побачити?

    Теми цього довгочиту:

    Сучукрліт
  • Рецензія на книгу «Корчма на перехресті світів»

    Що станеться, якщо об’єднати 11 авторів, фентезі різноманітних піджанрів і одну корчму, що стоїть на перетині часопросторів? Вийде «Корчма на перехресті світів» — роман, де кожне оповідання, як кіндер-сюрприз: непередбачуване, захопливе й поєднане спільним сюжетом.

    Теми цього довгочиту:

    Сучукрліт

Вам також сподобається

  • Таємнича осіння фотографія. Андрій Любка, збірник «Кілер». Огляд

    Боже, я нарешті пишу цей огляд. І сьогодні ми поговоримо про оповідання «Сюїта для трьох скрипок і фортепіано. Таємнича осіння фотографія». Автор – Андрій Любка. Збірник історій «Кілер». Але спочатку трохи передісторії…

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • Згасання

    Мені 4 чи 5 років. Я сиджу на підвіконні, впершись чолом у холодне скло. Всі довкола метушаться. Мама просить мене прибрати іграшки. Світ закривається у собі.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Глянувши на давноминулий день…(есе про Всеволода Нестайка)

    16-го серпня 2014 року свій земний шлях завершив Всеволод Нестайко. Пройшло десять років і зараз ми про нього згадуємо. Не те щоб він був забутим, викинутим на узбіччя історії персоналією чи подібним. Аж ніяк – ще за життя Всеволод Зіновійович став класиком літератури.

    Теми цього довгочиту:

    Україна

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Таємнича осіння фотографія. Андрій Любка, збірник «Кілер». Огляд

    Боже, я нарешті пишу цей огляд. І сьогодні ми поговоримо про оповідання «Сюїта для трьох скрипок і фортепіано. Таємнича осіння фотографія». Автор – Андрій Любка. Збірник історій «Кілер». Але спочатку трохи передісторії…

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • Згасання

    Мені 4 чи 5 років. Я сиджу на підвіконні, впершись чолом у холодне скло. Всі довкола метушаться. Мама просить мене прибрати іграшки. Світ закривається у собі.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Глянувши на давноминулий день…(есе про Всеволода Нестайка)

    16-го серпня 2014 року свій земний шлях завершив Всеволод Нестайко. Пройшло десять років і зараз ми про нього згадуємо. Не те щоб він був забутим, викинутим на узбіччя історії персоналією чи подібним. Аж ніяк – ще за життя Всеволод Зіновійович став класиком літератури.

    Теми цього довгочиту:

    Україна