16.09.2013 р.
***
Пробач за ті слова, що пусткою були,
Тупі рядки, оманливі ходи,
За вервицю думок та їх сум’яття,
Якісь зовсім не требні привітання!
***
Осіння туга нас рятує,
Дощами заспокоює й віта
З продовженням того, що десь нуртує
Загорнута в тепло жива душа.
Чергова спроба розповісти у віршовій формі те, що дуже страшно розповідати усно
Одурманення, бій почуттів, склеювання долонь усмішкою. Наше щастя, - яке деколи нам тушить день, стає все більш чутливим, коли кохаємо людину, просту, без заходів брехні
Чергова спроба розповісти у віршовій формі те, що дуже страшно розповідати усно
Одурманення, бій почуттів, склеювання долонь усмішкою. Наше щастя, - яке деколи нам тушить день, стає все більш чутливим, коли кохаємо людину, просту, без заходів брехні
