22.08.2012 р.
***
Продовження? Чи має бути?
Запитую я знов себе -
Відкрити очі, осягнути
Нездолану оцю межу!
***
Твій всесвіт дуже є далеким
Думки і бачення не те,
Відтак на марне сподіватись,
Що зрозумієш ти мене.
***
Існуй, живи та май родину,
Ба навіть діточок, дружину.
На все тепер є воля Божа -
Ця доля на мою не схожа!
***
Бур'ян в душі, бур'ян у серці
І на городі і за ним -
Я вирву може із землиці,
Ніколи з себе й поготів.
Цей вірш — про втечу від перевантажених думок і чужих суджень. Про бажання впасти в поле і розчинитись у нічній тиші, де світанок більше не важить нічого. Лиш поле, волошки й спокій, якого не зламати жодним голосом.
Життя — це бумеранг, який завжди повертається прямо в лоба. І тільки зараз я це зрозумів.
Цей вірш — про втечу від перевантажених думок і чужих суджень. Про бажання впасти в поле і розчинитись у нічній тиші, де світанок більше не важить нічого. Лиш поле, волошки й спокій, якого не зламати жодним голосом.
Життя — це бумеранг, який завжди повертається прямо в лоба. І тільки зараз я це зрозумів.
