22.08.2012 р.
***
Продовження? Чи має бути?
Запитую я знов себе -
Відкрити очі, осягнути
Нездолану оцю межу!
***
Твій всесвіт дуже є далеким
Думки і бачення не те,
Відтак на марне сподіватись,
Що зрозумієш ти мене.
***
Існуй, живи та май родину,
Ба навіть діточок, дружину.
На все тепер є воля Божа -
Ця доля на мою не схожа!
***
Бур'ян в душі, бур'ян у серці
І на городі і за ним -
Я вирву може із землиці,
Ніколи з себе й поготів.
Щастя — дрібниці поруч зі мною, Щастя коли надихаюсь весною. Щастя, коли є на вулиці сніг, Щастя, коли пада листя до ніг.
Трагічний марш юності в забуття — без імен, без надії, з холодною зброєю в руках. Цей вірш — не про героїзм, а про втрату себе в безглуздій м’ясорубці, де кожен стає цеглиною в стіні, яку ніхто не пам’ятатиме.
Щастя — дрібниці поруч зі мною, Щастя коли надихаюсь весною. Щастя, коли є на вулиці сніг, Щастя, коли пада листя до ніг.
Трагічний марш юності в забуття — без імен, без надії, з холодною зброєю в руках. Цей вірш — не про героїзм, а про втрату себе в безглуздій м’ясорубці, де кожен стає цеглиною в стіні, яку ніхто не пам’ятатиме.
