Друкарня від WE.UA

Ріст персонажа в іграх дивний

Ріст персонажа в іграх доволі дивний. Буквально. Подивіться на головних героїв останніх ексклюзивів. У них розвиток персонажа відбувається через зміну середовища чи якихось проблем, все як по мономіфу героя. Де є зав’язка, випробування, падіння, остання битва, перемога і додому.

Це річ зрозуміла. Через це в більшості впливають на глядача, а не діяча. Тому не є суттю гри. Розумієте, на у фільмах, камера споглядає дію, а не діє, тому якось стати тим головним героєм глядачу не вийде. У іграх саме ти маєш щось робити, тільки тобі дається шанс врятувати світ.. 

Це дивно, коли гра показує не гравця, а персонажа, який замість гравця врятує світ. Адже так гравець нічим не відрізняється якогось робітника, який виконує просту офісну роботу. Тобто найцікавіше в грі, від гравця ж забирають. 

Я розумію, що більшість ААА ігор хочуть занурити гравця у світ, відмінний від звичної дійсності. Це я поважаю. Але я не розумію для чого робити павер фентезі, у якому єдине фентезі це зачистка поганих місій і перегляд кат-сцен. Чому вони не роблять із гравця героя, а тільки наглядачем.

Наприклад дум 2016 і дум вічний.  У думі 2016 від тебе вимагають у більшості лиш стріляти. Патронів у тебе вдосталь, а більшість демонів не вимагають від тебе швидкого руху. У вічному кожен рівень ти проходиш на краю ножа, кожна зброя має бути використана, кожен рух потрібний.

У думі 2016 року, тебе *назвали* дум слеером, в етерналі ти маєш заслужити це ім'я через випробовування. Воістину гра запихає тебе в пучини пекла, там де демони роздирають тебе, там де підлога токсична, там де ти не бачиш змій, що душать тебе, але ти всеодно йдеш дальше.

От знаєте є військові фільми. Зазвичай в них розписується втрата, розпач, абсурд війни. І є військові ігри. І ці військові ігри вони передають ті ж самі ідеї як і військові фільми. Часто навіть стикають на пряму із цими речами, і роблять знов напівфільм напівгру. І цим же вони відмовляються від цікавих ігрових рішень. Знов же таки заставляють побачити війну, а не стати одним із них. Різниця між цими двома є те, що при перегляді ми не робимо рішень, ми не озадачені, в нас немає явної потреби озадачуватися і переживати інший тип задач, а ніж навести мушку зброї й вистрілити. 

І це мене сильно турбує, що в it’s just a game кліпи попадають моменти які орієнтуються на гру персонажа, а ніж на гру самого гравця. Мене турбує, що гравця і персонажа часто пов’язують спільними ситуаціями та емоціями, та не спільними схемами мислення. 

І через це пройшовши якусь звичну ААА гру зараз в середині нічого не зміниться. Не появиться розуміння як вбивця думає, як думають останні люди на землі. Можна подумати що такі ігри передадуть емоції тих персонажів, через унікальні ситуації та рішення гравця, але чи на довго вистачить такої миттєвої конструкції, у якій все базується на тому як гра щось заставила вас відчути, через ігрові чи кіно елементи. Мені особисто здається не довго, адже вона не створить у гравця потребу різноманітного типу мислення яке своєю чергою давало емоції.

Це все я вів до того, що в іграх кайф від правильно підібраного таймінгу, гарної реакції, та зміни зброї зі своє рідною характеристикою, ніяке кіно задоволення не може перевершити. І коли більшість ігор каже що на оборот, я не розумію цього безумства. Я не розумію чому люди кайфують в іграх від того що в іграх якісь великі персонажі показані, геймплей за яких вже й не такий великий. Ну це також був і опис проблем людо-наративного дисонансу, коли герой каже одне, а гравець робить друге. Але в моєму тексті це пішло глибше ніж зазвичай говорять.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
@Invisible Castle
@Invisible Castle@invisible_Castle

23Довгочити
1.2KПерегляди
14Підписники
На Друкарні з 31 липня 2023

Більше від автора

  • Думки про гру GRIS

    Недавно я пройшов гру Gris і я зрозумів що треба зробити аналіз цієї гри.

    Теми цього довгочиту:

    Відеоігри
  • Помпо: Кіноман

    Я не думав, що через те що запізнюся на свій поїзд, побачу найкраще повнометражне аніме рейтингу спеціалізоване. Помпо — це те що варто подивитися якщо ви любите кіно.

    Теми цього довгочиту:

    Аніме

Це також може зацікавити:

  • Огляд “This War of Mine” або “Як виглядає інша сторона війни”

    Багато мислять про війну як про великі битви за міста та техніку, але мало хто уявляє, як звичайні люди опиняються між двома вогнями. Сьогодні разом з Вереснем ми розглянемо гру "This War of Mine", яка на мою думку найбільш реалістично показує жахи війни з цивільного боку.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Гри
  • STONKS-9800 - солодкі мрії про 80-ті

    Чи можливо створити гру в аніме-стилістиці в Україні під час повномасштабної війни? На перший погляд – питання риторичне. Але герой сьогоднішньої статті доводить, що це не лише можливо, а й здатне знайти свою аудиторію по всьому світу.

    Теми цього довгочиту:

    Ігри
  • Огляд “The Hex”

    Друга гра зі всесвіту Маллінса і за сумісництвом найлорніша її представниця – The Hex. Ходімо-но в бар "Шість кухлів" і дізнаємося, що за секрети приховує ця будівля та її відвідувачі. До речі, я вже говорив про те, що хтось із присутніх планує скоїти вбивство?

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Гри

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Огляд “This War of Mine” або “Як виглядає інша сторона війни”

    Багато мислять про війну як про великі битви за міста та техніку, але мало хто уявляє, як звичайні люди опиняються між двома вогнями. Сьогодні разом з Вереснем ми розглянемо гру "This War of Mine", яка на мою думку найбільш реалістично показує жахи війни з цивільного боку.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Гри
  • STONKS-9800 - солодкі мрії про 80-ті

    Чи можливо створити гру в аніме-стилістиці в Україні під час повномасштабної війни? На перший погляд – питання риторичне. Але герой сьогоднішньої статті доводить, що це не лише можливо, а й здатне знайти свою аудиторію по всьому світу.

    Теми цього довгочиту:

    Ігри
  • Огляд “The Hex”

    Друга гра зі всесвіту Маллінса і за сумісництвом найлорніша її представниця – The Hex. Ходімо-но в бар "Шість кухлів" і дізнаємося, що за секрети приховує ця будівля та її відвідувачі. До речі, я вже говорив про те, що хтось із присутніх планує скоїти вбивство?

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Гри