В умовах воєнного часу та постійних енергетичних викликів, спричинених атаками ворога, питання енергонезалежності України набуває стратегічного значення. Вітрова енергетика стає не лише символом переходу до чистої та сталої енергії, але й потужним драйвером економічного зростання, зміцнення енергетичної безпеки та розвитку регіонів. Ба більше, сучасні вітропарки здатні позитивно змінювати ландшафт цілих територій, підвищуючи їхню туристичну привабливість і створюючи нові можливості для місцевих громад.
«Найперспективнішими для розвитку вітрової енергетики в Україні визнані два регіони: Азовсько-Чорноморський і Карпатський», — розповів журналістам кандидат геологічних наук, член-кореспондент Академії гірничих наук України, доцент кафедри екологічної та інженерної геології й гідрогеології Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Дяків.
Узбережжя Азовського і Чорного морів ще до повномасштабної війни з рф активно використовувалося для зведення вітрових електростанцій, однак через бойові дії можливості будівництва — обмежені. Натомість, як каже експерт, Карпатський регіон також демонструє високий потенціал — тут вітрове поле стабільне, а турбіни можуть працювати до 90% часу, забезпечуючи ефективну та екологічну генерацію енергії.
Зауважмо, що наразі на Закарпатті компанія «УК «Вітряні парки України» здійснює будівництво першої вітроелектростанції. Вітротурбіни для ВЕС, потужністю 80 МВт, виготовляє єдиний у країні виробник вітроенергетичних установок мультимегаватного класу ТОВ «Френдлі Вінд Технолоджі». Релокувавшись зі сходу країни, компанія розвиває виробництво в Нижньоворітській громаді.
Завдяки будівництву вітрової електростанції жителі здобувають нові робочі місця, у бюджет надходять прибутки із продажу електроенергії, а до громади — інвестиції, що сприяє й покращенню інфраструктури.
Окрім того, саме відновлювана енергетика — шлях до справжньої енергонезалежності. Замість імпорту — власна, стабільна генерація, яка здатна забезпечити потреби регіону навіть у кризових умовах.
Попри побоювання деяких скептиків, вітрові електростанції не лише не заважають туризму, а й можуть стати його частиною. У багатьох провідних країнах світу — Великій Британії, Німеччині, Данії, Нідерландах, Іспанії, Франції, США та Китаї — вони вже стали популярними фотозонами й туристичними локаціями. Люди приїжджають, щоб побачити масштаб сучасних технологій, дізнатися більше про «зелену» енергетику, а панорами з вітряками на тлі гір приваблюють поціновувачів фотографії.
Місцеві жителі також відзначають, що вітроелектростанції лише підвищують туристичну привабливість регіону.
«У хорошу погоду люди залюбки йдуть дивитися на ВЕС. У нас там проходить маршрут до гори Пікуй, пов'язаний із нашими вітряками. Люди заходять туди на фотосесії», — розповідає мешканець Нижньоворітської громади, де наразі триває будівництво першої вітроелектростанції на Закарпатті.
Ба більше, розвиток вітропарку може дати громаді конкурентну перевагу на туристичній мапі регіону.
«Через 5 років ця місцевість стане привабливою зоною для туризму та санаторного відпочинку, подібно до Поляни», — переконаний один з місцевих жителів.
Таким чином, будівництво ВЕС — це не лише крок до енергетичної безпеки, а й нові можливості для громад, модернізація економіки та сталий розвиток регіонів.
