останні тижні холоду
останні тижні бою
я намагалася піймати це життя
я знала.
відчувала.
ці рани не загояться.
мій бій, моя любов і моя тьма
між мраки, пустих вікон і калюж з бетону
така вже довга та зима була
любові не залишилось
моя любов вже страчена
я розлюбила цю любов сама
ні вдячності, ні віри
із чим виходжу з бою?
прийшла одна і йду одна - а де кінець?
нам вистарчило міри,
щоб міряти любовʼю
не вистарчило часу
загоїти рубець.
Ринок аксесуарів для смартфонів росте щороку і бездротові навушники залишаються одним з найбільш затребуваних товарів, але щоб перше замовлення пройшло без проблем, варто розуміти специфіку закупівлі ще до моменту оплати.
Універсальна техніка для прибирання має добре працювати не лише на відкритій підлозі, а й на килимах, диванах та у важкодоступних місцях. Якщо потрібно купити пилосос для всього помешкання, варто враховувати тип покриттів, силу всмоктування та комплект насадок.
Сфера IT стає все більш глобальною, і знання німецької мови відкриває додаткові можливості для роботи в міжнародних компаніях. Знання і навички, які можна отримати через BeBest, допомагають швидше адаптуватися до професійної термінології та логіки німецької технічної комунікації.
Поради щодо організації винесення великогабаритних меблів та техніки під час переїзду з будинку з вузькими сходами без пошкодження речей та стін.
Підприємства з великою кількістю електрообладнання потребують резервного живлення, для значних навантажень без критичних коливань напруги. Для таких об'єктів обирають дизельний генератор потужністю 100 кВт який може забезпечувати електроенергією кілька груп промислових споживачів
Вона дарувала йому ключі, Від щастя, голови і від будинку, Від недр своєї душі… Або лише їх половинку… Дарувала пафосні золоті,Дивні, різблені сріблясті,Вони сміялись від душі…Він називав її «Двері до щастя».
Вона залишила по собі спогад, Маленьку валізу нових думок, Чому так важливо впізнати дотик, Серед інших речей…інших жінок…
Сьогодні я вмираю на снігу, Розкинувши вітвлясті руки. Та ні, не назавжди… Я по весні збігу, Сріблястим вогником в дощі вгамую тугу.
Вона дарувала йому ключі, Від щастя, голови і від будинку, Від недр своєї душі… Або лише їх половинку… Дарувала пафосні золоті,Дивні, різблені сріблясті,Вони сміялись від душі…Він називав її «Двері до щастя».
Вона залишила по собі спогад, Маленьку валізу нових думок, Чому так важливо впізнати дотик, Серед інших речей…інших жінок…
Сьогодні я вмираю на снігу, Розкинувши вітвлясті руки. Та ні, не назавжди… Я по весні збігу, Сріблястим вогником в дощі вгамую тугу.
