Часто при розкопках римських міст знаходять бронзові та мідні монети з зображенням еротичних сюжетів. Найчастішим сюжетом є статевий акт чоловіка та жінки, але зустрічаються також монети з зображенням статевого акту тварин, фаллоса з крилами тощо.
Такі монети, або можливо точніше сказати жетони називають спінтрії. Майже всі вони датуються періодом з 22 по 37 роки нашої ери і асоціюються з правлінням імператора Тиберія, хоча невелику кількість спінтріїв продовжували чеканити аж до 96-го року н.е.
Вважається, що ці монети використовувались у якості платіжного засобу в римських борделях, а сексуальна дія зображена на аверсі монети зазначала за що саме платить клієнт.
Значення цифри на реверсі не до кінця зрозуміле. Одна з теорії полягає в тому, що вона зазначала кількість відвідувань борделю які лишилися у власника жетону. Тобто якщо клієнт приходив до борделю та давав жетон з цифрою 7 на виході йому повертали жетон з цифрою 6 і так далі.
Під час правління імператора Тиберія (14-37 рр.) платити в борделях монетою з зображенням обличчя імператора було заборонено. Це вважалося неповагою до імператора та всієї римської держави. Порушення цього закону каралося смертною карою.
Відомо що Тиберій страждав на манію переслідування і страчував своїх політичних супротивників направо і наліво і щось таке булу цілком в його стилі. Тому скоріш за все борделі почали виготовляти жетони для відвідувачів, щоб убезпечити їх перед гнівом параноідального імператора.
Клієнти купували жетони заздалегідь і приходячи до борделю платили вже не монетою з зображенням імператора, а таким жетоном, тож закон та честь імператора не страждали.
Насправді ми не знаємо як називались ці жетони. Назва “спінтрії” – це сучасна умовна назва вигадана істориками. В давні часи цим словом називали чоловіків, що займались проституцією, яких, до речі дуже полюбляв вже згаданий в цій статті Тиберій.
Відомі спінтрії виготовлені не тільки з міді чи бронзи але й з терракоти, а також іноді зі срібла. Інша гіпотеза про використання цих жетонів полягає в тому, що ними платили за відвідування громадських лазень та/або видовищ. 9/
В принципі легко уявити, що спінтрії мали ходження й поза борделями у якості замінника звичайних грошей, адже той факт, що їх завжди можна було обміняти на відповідні послуги надавав їм цінність навіть попри брак вмісту дорогоцінних металів.
Нажаль немає згадок спінтріїв в писемних джерелах, тому спосіб їх використання й досі є предметом дискусії, але те, що закон Тиберія і співпадіння часу чеканки монет з періодом його правління робить гіпотезу про те, що цими монетами платили за секс-послуги дуже ймовірною
