Одного разу в Ереборі, де є також школа для молодих гномів, я побачила, як дварфи навчають свою дітлашню. Записала вам це по пам”яті як замальовку.
До напівпорожньої тронної зали заходить вчитель і купка гноменят - їм років по 12 - 15, за міркамі гномів ще зовсім діти. Це хлопчики, дівчата цього разу мають окремий урок. Вчитель поважною ходою веде їх по кам”яному мосту до королівського трону - сьогодні немає офіційних зустрічей і зала майже порожня, окрім кількох гномів, що проходять залою до внутрішньої чатини палацу, де проходять зустрічі та перемовини, в основному - торгівельні. Гноменята йдуть майже спокійно, але відчувається, що їм нейметься.
Вчитель (прокашлюється): Отже, ми знаходимось у тронній залі найбільшого королівства гномів - Еребору. Цю печеру створила сама природа, лише частину її вирубали в скелі, тому не слухайте, якщо скажуть, що залу випалив дракон - дракони не можуть проплавити таку товщу каменю. Якщо ж почуєте, що ці зали прорубали нібін-наугрім, то такому знавцеві відразу давайте сокирою межи очі, в такому випадку можна.
Чому міст без перил? Філі, а нащо тобі перила? Ти ж гном. Під землею! Гном відчуває землю як рідну домівку, він на слух пізнає шум підземної річки за десяток миль, звук молота по каменю розповість йому, що в тому камені знаходиться на десятки метрів углиб. Особливо чутливі гноми відчувать, де у товщі каменю пролягають золоті, срібні чи міфрильні жили. Цей міст - частина гори, частина Еребору, частина тебе самого. Впасти з нього може людина або ельф - ну ельф навряд чи. А гноми ніколи не падали з цих мостів, навіть налигані… тобто натомлені після битви.
По обох боках зали стоять статуї бойових гномів, по 200 метрів заввишки. візерунки на них покриті позолотою, місцями в камені видно розводи малахіту - це природна структура каменю, її залишили такою, як є. Ці скульптури виточували два покоління гномів, серед яких був і я… Де ти побачив там ельфа? А, ота фігурка зі шпичастою короною, якій олень дає копняка? А, ну… то ми, молоді майстри, трохи пожартували, бо саме тоді король Трандуїл почав абсолютно незаконну суперечку про замовлення, яке він не хотів належно оплатити, але про це пан Фрар вам розкаже на уроці права.
А прямо перед нами - трон нашого короля Трора Першого, хай подовжиться його борода. Поруч на подушці церемоніальна корона - копія, звісно, для відвідувачів. Я завжди кажу, що в ній нема ні золота, ні срібла, ні діамантів, але це не допомагає. Сьогодні я поклав тут вже 32-гу копію, нічого, в нас ще є. Наїне, зніми корону, будь-ласка, бути королем - важка місія, з твоєю вертлявою, гм, головою, тобі краще торгувати як твій батько і десять поколінь дідів. На троні ти не всидиш, не сподівайся.
Кілі, Аркенстона над троном нема, бо я попередив, що сьогодні приведу вас, це досить вагома причина. Ти хотів показати його? … Коли ти вже встиг познайомитись з цим пройдисві… Кілі, Гандальф дуже поважний гість, його не варто турбувати. Він дійсно чарівник, тому будьте з ним обережні і ввічливі. А Аркенстон йому наш король сам покаже. Можливо.
На цій стіні викарбувані основні закони Еребору. Зліва - торговельні, справа - закони для воєнного часу. То давня форма кхуздулу, прочитати їх вам буде важко, але перші десять ви осилите. Перепишіть собі на дощечки і вивчіть напам”ять. А зараз перерва, ми підемо до пані Сафіри, вона вже напекла вам пиріжків та пампушок, поп”єте у неї в класі чаю.
Сафіро, радий тебе бачити. Ось, привів своїх бешкетників до тебе на чай. О, у тебе помічниці сьогодні є. Значить, годинку вільного часу ти мені виділиш? Я тобі хотів показати, які перли нам сьогодні з півдня привезли. Я взяв пару штук… на експертизу. Є кілька блакитних перлин, які пасуватимуть до твоїх очей! Ходімо, я покажу, я дуже за тобою скучив!
