Що не так з новинами шоу-бізнесу в Україні?

Перспективи, знайомства, гроші

З серпня 2021 до серпня 2022 року я працювала журналістом одного з найвідоміших жіночих інтернет-видань України (назву вказувати не хочу, але редакційна політика більшості сторінок про шоу-біз дуже подібна, тож ви можете відкрити будь-який сайт про зірок і побачити, про що я пишу).
Спочатку мені було неабияк цікаво вивчати журналістські хитрощі в цій яскравій сфері. За якими алгоритмами Ґуґл відбирає мої новини в рекомендації? Як охопити більше людей? Чим цікавиться українська аудиторія сьогодні?

Свій матеріал я проілюструю свіжими заголовками найпопулярніших українських ЗМІ про світське життя, щоб ти розумів/розуміла, про що йдеться.

Статистика показала, що найбільше увагу читача притягують "брудні" та особисті теми, як-от: зміни у зовнішності (особливо хірургічні втручання, зроблені через комплекси), конфлікти, зради, розмір доходу, секс, стосунки у сім‘ї, хвороби і т.д.

Чим огидніше, тим краще!

Я була вражена тим, як легко новинарі сайтів закривають очі на УСІ журналістські стандарти, пишучи образливі заголовки і допасовуючи неприємні коментарі хейтерів до матеріалів.

Інколи я відкривала матеріали колег і не могла зрозуміти, звідки вони беруть натхнення на висмоктані з пальця новини. Водночас я почала відчувати зневагу до самої себе, бо продовжувала працювати в компанії.

За рік роботи я так і не розкрилася ні як редактор, ні як журналіст: статистика переглядів моїх новин не пробивалася нагору, тому що я не хотіла друкувати і всіляко відкладала заголовки “з перчинкою“, які приносять багато кліків, але принижують людей.

Я не звільнювалась, бо вперто хотіла навчитись тонкощам роботи з Ґуґлом, а ще сподівалася на співпрацю з великими клієнтами. Пишучи рекламні матеріали для таких замовників, як Київстар, я насолоджувалась можливістю нарешті поексперементувати з текстом і використати кмітливість у маркетингу, а не в дошкулянні комусь.

Багата кліків = багато вигадок

Я пам‘ятаю день, коли я остаточно вирішила не залишатись у складі редакційної групи на сайті про шоу-бізнес. Моя шефиня попросила написати мене молитву. Не можу назвати себе глибоко віруючою людиною, але у той момент всередині мене усе перевернулося. Я розуміла, що доведеться просто ВИГАДАТИ слова молитви, адже текст новини має бути унікальним. Я знала, що нас можуть читати парафіяни різних церков і що вони, можливо, будуть користуватися написаним і вкладати душу в цю молитву.

Коли я бачу, як сьогодні редактори маніпулюють заголовками в подібних текстах, моєму обуренню немає меж!

Те ж саме з гороскопами. Що гороскопи, що молитви на популярних сайтах здебільного пишуться некомпетентними особами з метою збільшити зацікавлених користувачів.

Пишучи гороскопи, я вкладала добрі побажання для кожного знаку зодіаку ("Хай моя беззмістовна писанина хоча б подарує комусь посмішку", - думала я) і недолюблювала своїх колег, які пророкували сльози Водоліям і конфлікт Терезам.

А потім почалася війна

Я чітко пам‘ятаю свої думки у перші дні повномасштабного вторгнення:

“Усі ЗМІ об‘єднаються і будуть гідно битися на інформаційному фронті”; “Ми будемо робити збори і допомагати армії”; “Сайт зосередиться на інформуванні людей щодо нагальних питань”.

Але… не так сталося, як гадалося. ЗМІ не хотіли втрачати завойовані роками позиції в медіапросторі і просили журналістів продовжувати писати про тих, хто цікавив українське суспільство до 24.02.2022. І тоді в моїй голові виникло два конфлікти: 1) Як можна й далі писати про одяг/стиль/квартиру/автівку когось, коли щодня гинуть люди? 2) Навіщо писати про Лорак, Повалій, Кіркорова, які зрадили свою країну?

Звісно ж, на сайті з‘явились нові рубрики: допомога ВПО, інформація для біженців, поради з надання першої допомоги, рекомендації психологів… але це не допомогло мені закрити очі на новини про неіснуючу вагітність Каменських і різницю у віці Павлика з молодою дружиною.

Я зосередилася на висвітленні важливих, на мою думку, новин: публікувала евакуаційні маршрути, писала про захисників "Азовсталі", ділилася перевіреними зборами. Звісно, редакція підштовхувала до публікації матеріалів про відомих людей. Тоді я писала про першу леді й світових зірок, які підтримали Україну, або про знаменитостей, які волонтерять чи продають майно для ЗСУ. Але попит був на інше. І поступово моя статистика впала до жахливих показників.

Мені почали радити алгоритми, теми і способи письма, але я не змогла продовжувати працювати, як раніше. Я просто не хотіла, щоб моє ім’я стояло під матеріалами про нісенітниці. До повномасштабної війни я розглядала цей бік роботи як just for fun. Мій всесвіт змінився 24 лютого, і ці зміни зі мною назавжди.

Замкнене коло

Найболючіше для мене в цій темі є те, що на новини про пластику грудей, розлучення і брудну білизну відомих людей існує величезний попит аудиторії. Тобто ЗМІ пишуть неякісні матеріали, бо бачать інтерес споживачів, а споживачі читають, бо про це пишуть ЗМІ.

Ясна річ, що розважальний контент повинен існувати і розвиватися, але якщо працівники ЗМІ будуть годувати читачів посередніми новинами, на що ми можемо розраховувати в майбутньому?

І ми навіть не згадали про те, що гідність знаменитостей принижується щоденно! Очевидно, що хейт і надмірна цікавість до особистого життя — інша сторона медалі (читати популярності), але хіба від цього відомим людям стає легше? Чи варто писати, що їхня психіка теж страждає від подібних заголовків? (Скажу по секрету, багато хто з селебриті судиться з виданнями за наклеп і моральну шкоду).

Ось чому не варто писати матеріали, які суперечать твоїм людським якостям, навіть за великі гонорари. Сподіваюсь, що мій досвід стане для тебе наочним прикладом чи поштовхом до змін у трудовій діяльності.

.
.
.

P.s: додаю корисні матеріали про маніпуляції в сучасних ЗМІ:

1) Маніпулятивні тактики в заголовках сучасних українських інтернет-видань (авторки Кетерина Видайчук, Тетяна Видайчук).
2) Як розпізнати фейк? (Інститут масової інформації).

А для тих, хто хоче попрактикуватися у виявленні маніпулятивних заголовків, пропоную наступне: заґуґліть “Новини шоу-бізу”, відкрийте перший ліпший сайт і спробуйте знайти провокацію/вульгаризм/приниження/хейт/гіперболу тощо. Спробуйте проаналізувати методи, які використав автор для привернення уваги.