Такі дві не схожі речі: управління проектами і прекрасна логічна гра - шахи. І все ж, бачу між ними є багато спільного.
Шахматна дошка - це наш проект. У нас є вхідні дані: наші фігури, фігури супротивника, правила хто за що відповідає. Тільки розставивши всі фігури правильно на дошку ви можете почати гру. Це як, припустімо, підготувати статут проекту, чи заповнити бріф.
Фігури - це наші ресурси. Тестувальники, Розробники, дизайнери, аналітики, архітектори і т.д. Ми плануємо наші “фігури” з їхніми можливостями та чергою. І “залучаємо” у найбільш підходящий момент гри.
Фігури супротивника - задачі, ризики, форс-мажори. В залежності від ходу ми корегуємо наш план, продумуємо нові ходи, чи використовуємо вже заздалегідь заплановані.
Комбінації і ходи - це симбіоз best practices і нашого досвіду. Можна спершу походити пішаком, а можна зробити хід конем. І так ви задаєте ритм і стиль вашої “гри”. Звертаєтесь по домопомогу до “гросмейтерів” чи довідників.
Так, у грі в шахи нема відповідальності за імідж компанії, за можливу втрату роботи чи штрафи і т.д. Проте, відкидаючи цю та емоційну частину (свої реакції на стреси, непорозуміння особисті чи складні ситуації у взаємовідносинах між вами і клієнтом чи командою) ви можете дивитись на проект як на гру.
Для мене проджект менеджер - це та невидима рука, яка рухає фігури (звучить трошки пафосно, але дозволю собі це). Ви пересуваєте фігури, плануєте, записуєте потенційні ходи, чи успішні ходи минулого, ви реагуєте на ситуацію, обдумуєте кожен крок. Звичайно, аби не було фігур - не було б і гри. Аби кожна фігура не мала свої унікальні властивості - не було б можливості залучити їх правильно і виграти. Це все - невід”ємні частини гри. Тому управління може бути таким же цікавим як гра у шахи.
