Скільки витратили на Південний Буг і куди пішли гроші

За останні шість років Хмельницький витрачав бюджетні кошти на утримання зливової каналізації, благоустрій берегів Південного Бугу, біомеліорацію водойм, зариблення, лабораторні дослідження та виготовлення землевпорядної документації.

У відповідь на інформаційний запит Управління з питань екології та контролю за благоустроєм Хмельницької міської ради надало фінансову інформацію за 2021–2026 роки, а також договори, акти приймання робіт і товарні накладні.

Найбільша сума стосується зливової каналізації — 33,93 млн грн. Ще кілька мільйонів гривень припадають на утримання пляжу, роботи у прибережній зоні, біомеліорацію та дослідження води.

Скільки Хмельницький витратив на Південний Буг та його притоки за останні шість років

За інформацією міської ради, основні витрати за період із 1 січня 2021 року до 1 жовтня 2026 року розподіляються таким чином:

Окремо у фінансовому додатку зазначено 47 970 грн на благоустрій струмка в районі вулиці Хотовицького у 2021 році.

Зливова каналізація: 33,93 млн грн на утримання, ремонти та водовідведення

Найбільша стаття витрат — ремонт і обслуговування зливових мереж Хмельницького.

За інформацією Управління комунальної інфраструктури, переданою управлінню екології, з 2021 року до 1 жовтня 2026-го відповідні витрати становили 33,93 млн грн.

У розрізі виконаних робіт сума поділяється на три напрямки.

17,86 млн грн — ремонт труб, водостоків і колодязів. До цієї категорії належать виправлення пошкоджених і заміна непридатних труб, водостоків, водоприймальних та оглядових колодязів. Найбільші витрати зафіксовані у 2023 році — 7,73 млн грн.

10,95 млн грн — очищення та промивання мереж. Ідеться про закриті й відкриті водостічні мережі. За шість років щорічні витрати на цей напрям становили від 1,43 до 2,50 млн грн.

5,13 млн грн — заміна пошкоджених плит, люків і решіток. Найбільша річна сума за цим напрямом припадає на 2023 рік — 1,15 млн грн.

Через які бюджетні програми та підприємства фінансували роботи

Утриманням зливової каналізації Хмельницького займається, зокрема, комунальне підприємство по будівництву, ремонту та експлуатації доріг — КП БРЕД.

Попри назву, до функцій підприємства входить не лише утримання доріг, а й обслуговування дощової каналізації, водовідвідних каналів, водоприймальних колодязів, заміна пошкоджених решіток та інші роботи на водостічних мережах.

Міські документи передбачають фінансування цих заходів у межах програм благоустрою та підтримки житлово-комунальної інфраструктури. Один із механізмів — бюджетна програма 1416030 «Організація благоустрою населених пунктів».

Кошти можуть використовуватися на виконання робіт комунальним підприємством, придбання матеріалів, експлуатацію техніки та залучення сторонніх підрядників.

Наприклад, у вересні 2022 року міська влада передбачила додаткове фінансування КП БРЕД, зокрема 2,88 млн грн на ремонт і заміну труб, водостоків та колодязів.

В окремих редакціях міської програми розвитку житлово-комунальної інфраструктури передбачений рядок «Поточний ремонт колодязів та решіток мереж зливової каналізації». Водночас у звітах про виконання програми за 2023–2025 роки цей напрям відображався з нульовим освоєнням.

Окремі закупівлі та проєктування нових водостоків

Крім поточного утримання мереж, у Хмельницькому проводили окремі закупівлі на будівництво, ремонт та проєктування об'єктів зливової каналізації.

У 2025 році КП БРЕД уклало договір на будівництво дощоприймача на колекторі зливової каналізації за адресою вул. Кармелюка, 5-А. Виконавцем було ТОВ «Шляхбудгруп». Початкова вартість договору становила 459 131,57 грн, а після коригування ціни в реєстрі відображено 394 039,48 грн оплати.

Окремо управління комунальної інфраструктури повідомило про витрати на проєктування двох об'єктів:

У міських документах існує й окрема програма розбудови мережі водовідвідних колекторів, каналів і водостоків на 2022–2026 роки, затверджена 23 лютого 2022 року, за день до початку повномасштабного російського вторгнення.

Її фінансовий план передбачав не лише ремонт і будівництво мереж, а й очищення води перед скиданням у водойми.

Розчищення водовідвідних каналів

Окремим напрямом є розчищення відкритих водовідвідних каналів. Такі роботи включають видалення наносів, рослинності та інших перешкод, що зменшують пропускну здатність каналів.

У відповіді управління екології вказано, що за період із 1 січня 2021 року до 1 жовтня 2026-го витрати на послуги з розчищення водовідвідних каналів у Хмельницькій громаді становили «1 957,465 грн».

За звітами про виконання міської програми розбудови водовідвідної системи, окремі роботи з розчищення каналів фінансувалися і в попередні роки. Зокрема, у 2024 році на такі заходи в межах програми зазначено 339,7 тис. грн, у 2025-му — 255,1 тис. грн.

Утримання міського пляжу: 1,71 млн грн за шість років

Міський пляж розташований на Хмельницькому водосховищі Південного Бугу. За його утримання відповідає комунальне підприємство «Парки і сквери міста Хмельницького».

За даними Управління комунальної інфраструктури, протягом 2021–2026 років витрати на утримання пляжу становили 1 708 271 грн.

Ця сума належить до господарського обслуговування об'єкта відпочинку. У листі міськради вона наведена окремо від витрат на лабораторний контроль води.

Благоустрій берегів: майже 2 млн грн на видалення дерев

Ще 1 960 652 грн за шість років місто віднесло до благоустрою прибережної зони Південного Бугу.

У відповіді конкретизовано предмет цих витрат: видалення окремих засохлих та пошкоджених дерев.

Це роботи з утримання прибережної території, а не розчищення русла, видалення донних відкладень або очищення води.

Крім цих видатків, фінансовий додаток управління екології містить запис про благоустрій струмка в районі вулиці Хотовицького. У 2021 році вартість відповідного заходу становила 47 970 грн.

Біомеліорація водойм: 869 тис. грн на вапно, хлорелу та зариблення

Біологічна меліорація — напрям природоохоронних заходів, пов'язаний із впливом на стан водних екосистем. У Хмельницькому протягом 2021–2026 років за цією статтею фінансували внесення хлорели, вапнування та зариблення водойм.

Загальна сума, наведена управлінням екології, становить 869 241 грн.

Найбільші витрати припали на 2025 рік.

Хлорела: 318,9 тис. грн

Відповідно до фінансових даних, на заходи з внесення водоростей хлорели за весь період припадає 318 871 грн.

Із них 49 800 грн відображено у 2021 році, 49 536 грн — у 2022-му, 79 985 грн — у 2024-му, 79 550 грн — у 2025-му та 60 000 грн — у 2026 році.

Вапнування: 54 тонни за три роки

Окремий напрям біомеліорації — закупівля пастоподібного гашеного вапна.

За два роки вартість однієї тонни зросла з 5 800 до 8 180 грн, або приблизно на 41%.

Договори супроводжуються товарними накладними. Зокрема, у 2024 році постачання 28 тонн оформлено двома накладними на 14,12 та 13,88 тонни.

Зариблення: 2,4 тонни риби за 198 тис. грн

У 2025 році управління екології уклало договір із ТОВ «Карпатський водограй» на постачання риби для зариблення.

Специфікація передбачала:

У технічному завданні зазначено, що для вселення передбачали дворічок риби масою від 100 до 350 грамів. Як можливе місце випуску визначено Хмельницьке водосховище на Південному Бузі. Фактичне місце мала встановити відповідна комісія з контролю за відтворенням водних біоресурсів.

Постачання риби оформлене двома накладними — від 22 травня та 13 листопада 2025 року.

У фінансовому додатку за 2026 рік також зазначено 100 тис. грн на зариблення.

Лабораторний контроль: скільки коштували дослідження якості води

На лабораторні дослідження й моніторинг якості поверхневих вод за 2021–2026 роки управління екології вказало 234 232 грн.

Найбільший річний показник припадає на 2025 рік. У фінансовому додатку за цей рік відображено три окремі лабораторні заходи вартістю 49 800 грн, 2 617 грн і 24 391 грн.

За 2026 рік у додатку є захід із моніторингу поверхневих вод на 48 926 грн.

Окремо від цих витрат Управління комунальної інфраструктури повідомило про 72 200 грн, витрачених на дослідження води міського пляжу протягом купальних сезонів 2021–2026 років. Замовником цих послуг було КП «Парки і сквери міста Хмельницького».

Обласний центр контролю та профілактики хвороб також надав результати бактеріологічних і санітарно-хімічних досліджень води міського пляжу за 2024–2026 роки. У них представлені показники кишкової мікрофлори, БСК₅, ХСК та інші результати в межах здійснених вимірювань.

Що показали дослідження води Південного Бугу за 2024–2026 роки

У відповідь на окремий інформаційний запит Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб надав результати лабораторних досліджень води Південного Бугу за 2024–2026 роки.

Моніторинг проводили в районі міського пляжу. Проби відбирали на різних його ділянках, зокрема на початку, посередині та наприкінці пляжу.

За три роки досліджено 37 окремих проб води, для яких проведено 35 бактеріологічних і 27 санітарно-хімічних досліджень. Частину проб перевіряли одночасно за обома групами показників.

За результатами аналізу наданих таблиць, у 28 із 37 проб (75,7%) хоча б один із досліджених показників перевищував нормативне значення.

Найчастіше перевищення фіксували за двома санітарно-хімічними показниками:

• ХСК (хімічне споживання кисню) — перевищення у 27 із 27 досліджених проб, тобто 100%.

• БСК₅ (біохімічне споживання кисню) — перевищення у 21 із 27 проб, тобто 77,8%.

Обидва показники характеризують кількість речовин у воді, для окиснення яких потрібен кисень. Їх підвищення може свідчити, зокрема, про органічне забруднення водойми.

Максимальний зафіксований показник ХСК становив 87,2 мг O₂/дм³ за нормативу 30 мг O₂/дм³, а БСК₅ — 12 мг O₂/дм³ за нормативу 3 мг O₂/дм³.

Бактеріологічні дослідження також фіксували перевищення:

Серед найбільших бактеріологічних відхилень:

• У липні 2025 року кількість ЛКП сягала 16 000 за попереднього нормативу 5 000 на дм³.

• У серпні 2025 року зафіксовано E. coli — 1 200 КУО/100 мл та кишкові ентерококи — 440 КУО/100 мл.

• У серпні 2026 року E. coli становила 1 500 КУО/100 мл, а кишкові ентерококи — 430 КУО/100 мл.

Для останніх двох показників контрольні значення становили відповідно 1 000 та 400 КУО/100 мл.

Згідно з наданими таблицями, результати лабораторних досліджень передавали КП «Парки і сквери міста Хмельницького», управлінню екології міської ради та обласному управлінню Держпродспоживслужби.

Наукові дослідження Плоскої: вартість робіт і передбачені результати

Загальна сума за 2024–2025 роки — 207 320 грн.

У 2024 році на вивчення якості поверхневих вод і підготовку рекомендацій спрямували 48 400 грн.

У 2025 році аналогічний напрям фінансували на 59 920 грн. Ще 99 000 грн передбачав окремий договір на дослідження річки Плоскої.

За договором №26 від 10 жовтня 2025 року виконавцем дослідження Плоскої була ФОП Ольга Кошкіна.

До технічного завдання входили гідроморфологічні та гідробіологічні дослідження, польові вимірювання, відбір і лабораторна обробка проб, вивчення водної рослинності й складу зообентосу.

Результатом послуг мав стати науковий звіт про стан екосистеми Плоскої з характеристикою водного об'єкта, результатами досліджень і рекомендаціями щодо подальшого моніторингу та покращення стану річки.

Управління надало договір, технічне завдання, кошторис і акт приймання послуг на 99 000 грн.

На 2026 рік у фінансовому додатку передбачено ще 90 тис. грн на комплексне дослідження та розроблення рекомендацій із ревіталізації Плоскої, а також 80 тис. грн на дослідження змін стану поверхневих вод громади за 2000–2025 роки.

Встановлення прибережних захисних смуг: договори з «ДІОРІТ ПЛЮС 1»

Окрема частина природоохоронних витрат спрямована на виготовлення проєктів землеустрою для встановлення меж прибережних захисних смуг Південного Бугу та його приток.

За 2023–2025 роки управління екології уклало три договори з ПП «ДІОРІТ ПЛЮС 1» на загальну суму прийнятих робіт 873 900 грн.

У 2023 році договір №306 передбачав землевпорядні роботи на ділянках Південного Бугу орієнтовною протяжністю 30 км берегів з обох боків річки.

У 2024 році договір №450 стосувався інших ділянок Південного Бугу з орієнтовною протяжністю берегів 40 км. Вартість послуг становила 435 тис. грн.

Роботи передбачали геодезичні вишукування, підготовку землевпорядної документації, визначення меж прибережних смуг, погодження проєктів і підготовку відомостей для внесення до Державного земельного кадастру.

27 червня 2025 року Хмельницька міська рада рішенням №53 затвердила проєкти прибережних захисних смуг Південного Бугу, які розробило ПП «ДІОРІТ ПЛЮС 1».

У додатку до рішення зазначено дві території:

• 64,38 га — від мосту на вул. Кам'янецькій до вул. Трудової;

• 382,30 га — від межі міста в районі Лезневого до межі громади.

Загальна площа затверджених територій становить 446,68 га.

Рішення передбачає внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру як обмежень у використанні земель.

У 2025 році «ДІОРІТ ПЛЮС 1» також виготовляло проєкт землеустрою для Плоскої. Початкова вартість договору №700 становила 99 925 грн.

У 2026 році фінансовим додатком передбачено ще 87 890 грн на встановлення меж прибережних захисних смуг Кудрянки (Самця). Захід зазначено як такий, що перебуває у стадії виконання.

Реконструкція очисних споруд: міжнародний грант до 2,12 млн євро

Окрім місцевих бюджетних коштів, Хмельницький залучив міжнародне фінансування на реконструкцію міських каналізаційних очисних споруд і встановлення сонячних електричних панелей.

21 лютого 2025 року міська рада ухвалила рішення №5 про залучення гранту від Північної екологічної фінансової корпорації — НЕФКО.

Фінансування передбачене в межах програми Public Infrastructure Finance Programme за підтримки уряду Данії.

Основні умови проєкту:

Міська рада повідомила про укладення грантового договору №DK0205-2024-151 і створення групи реалізації проєкту.

Проєкт стосується господарсько-побутових каналізаційних очисних споруд. Він відрізняється від робіт з утримання зливової каналізації, наведеної в першій частині матеріалу.

Проблеми Південного Бугу та Плоскої, які не відобразилися окремими статтями міських витрат

Протягом 2021–2026 років Південний Буг і його притоки неодноразово потрапляли в новини через забруднення води, підозри щодо незаконних скидів та масову загибель риби. Частину випадків документально зафіксувала Державна екологічна інспекція, інші стали предметом кримінальних проваджень і громадських звернень.

Загибель риби: від кількох десятків до понад 33 тисяч особин

У відкритих повідомленнях державних органів зафіксовані такі випадки:

У липні 2022 року Держекоінспекція виявила загиблу рибу біля правого берега Хмельницького водосховища. Вода мала зеленкуватий колір і специфічний запах. Під час огляду ймовірного джерела скиду не встановили.

У вересні 2023 року на ділянці Південного Бугу між мостами на Кам’янецькій та Трудовій виявили 1 861 загиблу рибу. У відібраних пробах концентрація розчиненого кисню становила лише 0,9–1,6 мг/л за мінімального нормативного значення 4 мг/л. Нараховані збитки — 3,93 млн грн.

У червні 2025 року на ділянці від Кооперативної до Кам’янецької зафіксували загибель 35 європейських сомів. Обстеження проводили після звернення Віктора Карвана через систему «ЕкоЗагроза». Шкоду оцінили у 179,1 тис. грн.

Наймасштабніший із цих випадків стався 22 серпня 2025 року на річці Плоскій. За інформацією Хмельницької обласної прокуратури, було зафіксовано понад 33 тисячі загиблих риб. Попередньо розрахована шкода перевищила 53,5 млн грн.

Після події розпочалося кримінальне провадження. Серед версій причин розглядали можливе потрапляння у воду хімічних речовин.

Підозри щодо скидів у Плоску та Південний Буг

Після загибелі риби у Плоскій представники ГО «Річки Хмельниччини» повідомляли про ймовірне потрапляння до річки хімічних речовин із прилеглої промислової території. Громадська організація ініціювала створення робочої групи для підготовки заходів із відновлення Плоскої.

У листопаді 2025 року це питання обговорювали на засіданні басейнової ради Південного Бугу. Голова ГО «Річки Хмельниччини» Віктор Карван звернувся з проханням включити представників організації до відповідної робочої групи Хмельницької міської ради. Басейнова рада підтримала звернення.

Окрема проблема — потрапляння господарсько-побутових стоків до зливової каналізації.

У серпні 2025 року Хмельницька міська рада повідомила про виявлене самовільне підключення побутової каналізації до зливової мережі. За фактом порушення склали адміністративний протокол, а підключення мали ліквідувати.

Міська рада окремо зазначила, що зливова каналізація не обладнана системами очищення, тому побутові стоки, які потрапляють у цю мережу, можуть безпосередньо надходити до водойм.

У червні 2026 року видання «Лінза.Медіа» опублікувало матеріал про можливі скиди стічних вод у Південний Буг та скарги містян на стан річки. Згідно з наведеною журналістами відповіддю управління екології, протягом 2025–2026 років надходили звернення про можливе забруднення річки. Також повідомлялося про аварійне потрапляння неочищених стоків у водовідвідний канал і виявлені незаконні підключення побутової каналізації до зливової мережі на вулиці Яворницького.

Управління стверджувало, що виявлені порушення усунули, а систематичних масштабних скидів безпосередньо до Південного Бугу не зафіксували.

Як ці проблеми представлені в бюджетних витратах

У відповіді управління екології за 2021–2026 роки наведені мільйонні витрати. Водночас у наданих фінансових таблицях окремо не виділені витрати на ліквідацію конкретних випадків забруднення, пошук незаконних випусків, усунення джерел забруднення Плоскої після серпня 2025 року чи відновлення екосистеми після масової загибелі риби.

У Програмі охорони довкілля громади на 2026–2030 роки сама міськрада серед чинників погіршення якості води називає зношеність каналізаційних мереж, відсутність очищення зливових вод, надходження неочищених стоків із неканалізованих територій та забудову прибережних зон.

Альтернативні рішення для водосховища: європейські приклади очищення та відновлення

У європейських містах для поліпшення стану водосховищ застосовують не один окремий метод, а комбінацію заходів: очищення води на притоках, вилучення фосфору, аерацію, управління рибними популяціями та видалення забруднених донних відкладень.

За історичним технічним паспортом, Хмельницьке водосховище має площу близько 80 га й об’єм 2,8 млн м³.

Сважендз, Польща: очищення водойми за 420 тисяч злотих

Сважендз — невелике місто поблизу Познані з населенням близько 28 тисяч осіб. Через місто протікає річка Цибіна, на якій розташоване Сважендзьке озеро.

Його площа водного дзеркала становить 79,4 га, об'єм — близько 2 млн м³. За цими параметрами воно практично співмірне із Хмельницьким водосховищем.

До 2011 року водойма мала значні проблеми з евтрофікацією — надмірним накопиченням поживних речовин, через яке активно розвивалися водорості та ціанобактерії. Колись озеро також приймало міські стічні води, однак їх відведення до очисних споруд організували ще у 1991 році.

У липні 2011 року муніципалітет уклав договір із компанією AERATOR Stanisław Podsiadłowski на 420 тисяч злотих. Проєкт частково фінансувався громадою, частково — Volkswagen Poznań.

Договір передбачав встановлення вітрового аератора, обробку води для зв'язування фосфору, біоманіпуляцію та проведення лабораторних досліджень.

Що конкретно зробили у 2011–2014 роках:

• Встановили аератор із вітровим приводом, який насичує киснем придонні шари води.

• Провели 19 обробок водойми реагентами на основі сполук заліза та магнію для зв'язування фосфору. У 2012 році — дев'ять обробок, у 2013-му та 2014-му — по п'ять.

• Виловили приблизно 700 кг риби, переважно плітки, карасів та інших видів, які впливають на стан планктону й донних відкладень.

• Зариблювали озеро хижими видами, зокрема щукою та судаком. У 2012 і 2013 роках випустили по 70 кг молоді щуки, а у 2014-му — 7200 мальків та ще 200 кг підрощеної риби.

• Організували регулярний моніторинг складу фітопланктону, концентрації поживних речовин, прозорості та кисневого режиму води.

Які результати отримали

Наукові дослідження, проведені впродовж 2011–2016 років, дозволяють порівняти показники до початку відновлення, під час комплексного очищення та після скорочення робіт.

Концентрація хлорофілу-а, яка відображає кількість водоростей у воді, знизилася приблизно на 63%, а середня прозорість збільшилася на 36%.

Також скоротилася чисельність ціанобактерій, зросло різноманіття фітопланктону й покращився кисневий режим.

Проте у 2015–2016 роках через фінансові обмеження комплексні роботи скоротили. Залишили лише аерацію води.

У результаті середня концентрація хлорофілу-а знову зросла до 71,1 мкг/л, а прозорість знизилася до 0,75 м. За підсумками другого року скорочення заходів водойма повернулася до гіперевтрофного стану.

Табор, Чехія: видалення 270 тисяч кубометрів мулу з водосховища

Табор — чеське місто з населенням близько 34 тисяч осіб. У його центральній частині розташоване історичне водосховище Йордан, створене ще у 1492 році.

Площа водойми становить 51 га, об'єм — приблизно 3 млн м³. За площею вона менша за Хмельницьке водосховище, а за об'ємом — близька до нього.

Протягом десятиліть на дні Йордану накопичувалися мул і органічні відкладення. Подекуди товщина осаду досягала двох метрів. Водосховище також мало проблеми з надлишковим розвитком фітопланктону та дефіцитом кисню в придонних шарах.

У 2011 році розпочалася масштабна реконструкція водойми за підтримки Європейського Союзу. Роботи завершили у 2015 році.

Що конкретно зробили:

• Знизили рівень води й організували масштабне видалення донних відкладень.

• Із дна вилучили майже 270 тисяч м³ осаду.

• Побудували новий донний водовипуск для регулювання рівня води, якого водосховище не мало понад 170 років.

• Облаштували тимчасові перегородки для поетапного виконання робіт.

• Створили затримувальну дамбу та острів із прибережною рослинністю.

• Із 2015 року організували комплексний моніторинг якості води й стану прилеглого водозбору.

За інформацією офіційного порталу європейських фондів Чехії, загальний обсяг виплаченого фінансування становив 441,62 млн чеських крон.

Ця вартість охоплювала не лише розчищення дна, а й будівництво водовипуску, гідротехнічні роботи та облаштування водойми.

Які результати отримали

Після розчищення збільшився корисний об'єм водосховища та з'явилася можливість регулювати рівень води за допомогою нового донного водовипуску.

Однак результати екологічного моніторингу виявилися іншими, ніж очікувалося.

Дослідження за 2015–2017 роки встановили, що концентрації сполук фосфору, біомаса фітопланктону та кисневий режим істотно не відрізнялися від показників до видалення мулу.

Основною причиною залишалося надходження фосфору разом із водою приток. Розчищення дна не усунуло зовнішні джерела поживних речовин.

У 2017 році фахівці додатково дослідили 11 ставків у басейні водосховища, які могли впливати на надходження фосфору. Серед подальших заходів розглядали будівництво станції осадження фосфору на головній притоці.

Моніторинг триває. У липні 2025 року прозорість води в середній та нижній частинах водосховища становила близько 2 метрів, і вода відповідала гігієнічним вимогам для рекреації. Водночас на глибині понад 8 метрів концентрація кисню залишалася практично нульовою.

Показники 2025 року характеризують стан водойми на дату відбору проб і не свідчать, що всі проблеми евтрофікації були усунені.

Які підходи можливі для Хмельницького водосховища

Порівняння європейських проєктів показує кілька технологічних напрямів, які відрізняються від періодичного внесення вапна, хлорели та зариблення.

Очищення води до входу у водосховище. Йдеться про відстійники, фільтраційні споруди, біологічні водойми або штучні водно-болотні ділянки, здатні затримувати завислі речовини й частину сполук фосфору.

Зменшення надходження фосфору. У Брно застосовують осадження фосфору реагентами на вході у водосховище, поєднуючи це з іншими заходами.

Аерація та перемішування води. Такі системи призначені для управління кисневим режимом і температурним розшаруванням водойми. Конфігурацію обладнання визначають за глибиною, об’ємом та гідрологічними характеристиками об’єкта.

Вибіркове видалення донних відкладень. Розчищення може застосовуватися на ділянках із підтвердженим накопиченням мулу та забруднювачів. Масштаб робіт залежить від результатів обстеження дна та хімічного складу відкладень.

Відновлення прибережної рослинності та обмеження надходження стоків. Ці заходи спрямовані на зменшення потрапляння у воду поживних речовин і забруднювачів із прилеглої території.