Словничок трансґендерності від Карірума

Якщо ви відкрили цей словничок, значить, ви вже зробили перший крок до того, щоб зрозуміти більше про трансґендерність. І це чудово, адже розуміння — це основа прийняття.

 Я вирішив створити цей словничок, бо в Україні, на жаль, майже немає доступної та сучасної інформації на цю тему рідною мовою. Інклюзивна лексика лише починає формуватися, а більшість ресурсів — англійською або застарілі, і часто вони не враховують нюансів реального життя трансґендерних людей.

Цей словничок — це спроба заповнити прогалину, пояснюючи базові терміни простою мовою, без складних понять і зверхності. Він створений для тих, хто хоче дізнатися більше, розібратися в новій лексиці та нарешті відчути, що інклюзивність — це не щось недосяжне, а абсолютно реальне.

 Я прагну, щоб цей словничок був не тільки інформативним, але й теплим, трохи грайливим і доступним. Бо трансґендерність — це не просто терміни й визначення, це про людей, їхні історії, мрії й боротьбу за право бути собою.

Основні поняття: хто ж це такі та як говорити про це правильно?

Перш ніж поринати у світ термінів і понять, давай розпочнемо з простого запитання: “Чи був у тебе момент, коли ти не вписувався в рамки, нав’язані ззовні?” Наприклад, ти не хочеш носити краватку, бо це нібито “чоловіча” річ, або любиш шити, але хтось вважає це “не хлоп’ячим”.

“Ґендер” — це не просто слово, це спосіб, у який ми розуміємо себе, наші ролі та місце в світі. Але в розмовах про трансґендерність часто виникає плутанина. Ґендер це складна і дуже індивідуальна річ. В Україні багато людей стикаються зі стереотипами, недостатньою кількістю інформації або нерозумінням цього поняття. Саме тому важливо говорити про основи, щоб створювати більш інклюзивний простір і зменшувати стигму.

Ось кілька базових понять, які допоможуть краще орієнтуватися у темі:

Почати варто з того, що ґендер — це культурний і соціальний конструкт; ґендер не є чимось фіксованим або біологічно визначеним, а формується під впливом культурних традицій, соціальних норм і очікувань суспільства.

Уяви, що кожна культура має свої власні правила, як має виглядати “чоловік” чи “жінка”, як вони повинні поводитися, що їм можна робити, а що — ні. Ці уявлення про те, що значить бути чоловіком чи жінкою, передаються через виховання, медіа, звичаї та традиції. Ось чому поняття ґендеру може сильно відрізнятися в різних країнах і культурах.

Соціальний конструкт означає, що ґендерні ролі та очікування не є “вродженими” чи природними, а створені людським досвідом і взаємодією у суспільстві. Наприклад, той факт, що жінки зазвичай асоціюються з певними характеристиками (турботливість, ніжність), а чоловіки — з іншими (сміливість, рішучість), — це не природний стан, а соціальні уявлення, які ми засвоюємо протягом усього життя.

Отже, ґендер як соціальний і культурний конструкт показує, що ми не обов’язково повинні слідувати жорстким стереотипам. Це дозволяє кожній людині мати свободу виражати себе так, як вона себе відчуває, а не відповідати певним очікуванням, нав’язаним суспільством.

Розуміючи це, ми можемо дійти висновку, що трансґендерність (1) — це коли людина відчуває, що її внутрішнє сприйняття ґендеру не збігається зі статтю, яка була їй приписана при народженні. Наприклад, якщо при народженні тобі сказали, що ти дівчинка, але ти з часом зрозумів, що тобі більш комфортно жити як чоловік, це приклад трансґендерності.

Саме слово “транс” (trans) походить від латинського слова trans, що означає “поза”, “з іншого боку” або “перехід”. У ґендерному контексті “трансґендерність” означає, що ґендерна ідентичність людини не відповідає статі, якій вона була приписана при народженні.

А цисґендерність (2) — це протилежний випадок. “Цис” (cis) походить від латинського слова cis, що означає “з цього боку” або “на цьому боці”. Людина, яка відчуває, що її ґендерна ідентичність відповідає тій статі, яка була їй призначена при народженні, є цисґендерною. Наприклад, якщо тобі сказали, що ти хлопчик, і ти завжди так себе й сприймав, то ти цисґендерна людина.

Ґендерна ідентичність (3) — це те, як людина сприймає себе всередині. Хтось відчуває себе чоловіком або жінкою, а хтось — поза цими категоріями. Це дуже індивідуальний досвід, який може бути як чітким, так і дуже мінливим.

Коли мова заходить про те, як люди демонструють свій ґендер, тут ми говоримо про ґендерну експресію (4). Це все: одяг, звички, мова, навіть жестикуляція — усе, що допомагає людині висловлювати себе. Дехто одягає сукні, щоб виразити свою жіночність, інші обирають більш нейтральний стиль — і це теж ок.

Уяви, що твій будинок — це твоя зовнішність і поведінка, а прикрашання — це спосіб, як ти демонструєш свою унікальність. Як і в дизайні інтер’єру, кожна людина вибирає елементи, які їй подобаються: кольори, меблі, аксесуари, стилі. Це може бути мінімалізм, класичний стиль, сучасний стиль або навіть щось дуже яскраве і нестандартне. Те ж саме з ґендерною експресією!

У кожного з нас своє “прикрашання дому”. Хтось обирає спокійні нейтральні відтінки, хтось — яскраві візерунки або навіть елементи, які протилежні очікуванням суспільства. Цей вибір — як творчий процес, де кожен елемент виражає твоє внутрішнє “я”.

Так само, як ми можемо міняти обстановку вдома, змінювати інтер’єр відповідно до настрою, так і ґендерна експресія може бути гнучкою і мінливою залежно від обставин, стану душі чи ситуації. Це створює простір, де кожен може відчувати себе комфортно, унікально і автентично.

Сексуальна орієнтація (5) — ще один важливий, але окремий аспект. Це не те ж саме, що й ґендер. Орієнтація показує, до кого людина відчуває емоційний або фізичний потяг. Хтось може бути гетеросексуальним, інші — гомосексуальними, бісексуальними тощо. Кожна орієнтація природна, і вона не пов’язана з ґендерною ідентичністю.

Небінарні люди (6) — це ті, хто не ідентифікують себе виключно як чоловіки чи жінки. Це можуть бути люди, які відчувають, що перебувають між категоріями або поза ними. Часто небінарні люди використовують займенники, які не є традиційно бінарними, наприклад, “вони”, щоб висловлювати своє сприйняття себе.

Є також аґендерність (7) — коли людина не ідентифікує себе з жодною ґендерною категорією. Це дуже особисте та індивідуальне розуміння себе, яке часто сприймається як звільнення від обмежень традиційних соціальних очікувань.

Деміґендерність (8) і флюїдний ґендер (9) — це вже більш мінливі концепції. У випадку деміґендерності людина може відчувати себе частково прив’язаною до певного ґендеру, але не цілком. А флюїдний ґендер передбачає, що людина може змінювати сприйняття себе залежно від обставин, настрою або життєвого досвіду.

Коли ми говоримо про ґендер, багато людей уявляють його як шкалу, де на одному кінці — “чоловік”, на іншому — “жінка”, а між ними можуть існувати різні “відтінки”. Однак концепції аґендерності та небінарності показують, чому таке сприйняття є занадто спрощеним і обмеженим.  Тож, коли ми обмежуємо поняття ґендеру двома полярностями (“чоловік” і “жінка”), ми ігноруємо ці більш складні, індивідуальні ідентичності. Ці приклади доводять нам, що ґендер не можна звести до простого діапазону між двома кінцями шкали. Ці ідентичності демонструють, що ґендер — це не фіксована шкала, а більш ширший і неоднорідний спектр, який включає в себе значно більше, ніж лише “між чоловіком і жінкою”.

І на завершення — ґендерна бінарність (10). Це традиційний спосіб поділу людей на дві категорії: чоловік і жінка. Багато суспільств працюють саме в цьому бінарному розумінні, де ролі, очікування та поведінка чітко розділені. Однак сучасний світ показує, що ґендер значно складніший і не вписується в ці вузькі рамки.

Ґендер — це не тільки про те, як ми виглядаємо чи одягаємося, а й про те, як кожен із нас сприймає себе, свої бажання, свою свободу і свої обмеження.

Процеси та досвід: розуміння шляхів, викликів та підтримки

Ґендерний досвід — це не лише про ідентичність, а й про різні процеси, які кожна людина проходить на шляху до розуміння себе, соціальної інтеграції або зміни. Ці процеси можуть бути різними: від самопізнання до соціальних та медичних трансформацій. Деякі з них можуть бути складними, інші — надихаючими, але всі вони показують, наскільки важливо дозволити собі бути справжнім.

Ґендерна дисфорія (11) — це перший великий крок у цьому шляху. Це стан, коли людина відчуває внутрішній конфлікт між своєю ґендерною ідентичністю та статтю, яка була їй приписана при народженні. Уяви, що ти кожен день дивишся в дзеркало і бачиш людину, яка зовсім не відображає, ким ти справді є всередині. Цей дискомфорт, цей розрив між внутрішнім “я” та зовнішнім світом, може стати великим психологічним випробуванням.

На щастя, цей шлях можна пройти з підтримкою, і саме тут важливим стає ґендерна ейфорія (12). Цей стан — протилежність дисфорії, і він виникає, коли людина досягає внутрішньої гармонії та відчуває, що її ґендерна ідентичність відповідає тому, як вона себе сприймає. Це як відчуття свободи, коли ти нарешті можеш бути собою, жити без масок, одягатися так, як тобі подобається, і використовувати ім’я, яке тобі підходить.

Саме на цьому етапі багато хто розглядає ґендерно-афірмативну терапію (13) як підтримку. Цей психологічний підхід створює безпечний простір для прийняття себе, розуміння власних почуттів та усвідомлення складнощів, які виникають на цьому шляху. Тут не йдеться про “лікування”, а про розуміння, підтримку та прийняття.

Коли людина починає відкрито жити відповідно до своєї ґендерної ідентичності, починається соціальний перехід (14). Це не про медичні процедури, а про перші кроки до свободи: зміна імені, стилю одягу, вираження себе через звички, жести або стиль життя. Це прості, але значущі кроки, які дозволяють людині жити відповідно до того, як вона себе сприймає.

Дехто на цьому етапі обирає піти далі й пройти медичний перехід (15), який включає медичні інтервенції, як-от гормональну терапію (ГАТ) (17). Ця терапія допомагає привести тіло до гармонії з внутрішнім сприйняттям, змінюючи вторинні статеві ознаки, такі як голос, структура тіла та зовнішність. Для багатьох це є ключем до відчуття справжності та гармонії.

У медичному переході можуть також використовуватись хірургічна корекція ґендеру (16) — різні операції, які допомагають людині відновити гармонію між тілесним досвідом і ґендерною ідентичністю. Ці зміни можуть стати символічним і фізичним кроком до прийняття себе, хоча вони є особистим вибором і не обов’язкові для всіх.

На цьому шляху важливі й дрібніші, але не менш значущі аспекти, як-от деднеймінг (18) — вибір нового імені, яке відображає справжню ґендерну ідентичність людини. Це може бути символічним кроком, що дозволяє відпустити минуле і розпочати нову главу життя.

Однак не завжди все проходить гладко. Часто люди стикаються з місґендерингом (19) — помилками в сприйнятті, коли людину називають неправильними займенниками чи ім’ям. Це може бути ненавмисно, але навіть невеликі помилки завдають значного психологічного дискомфорту. Розуміння цього й вміння поважати вибір кожної людини — це ключ до створення більш інклюзивного середовища.

Коли людина проходить через ці різні етапи — від дисфорії до ейфорії, від терапії до медичних змін — вона знаходить шлях до себе, до гармонії між внутрішнім світом і зовнішнім середовищем. Кожен із цих етапів — індивідуальний, і кожен має свої виклики, але в центрі всього цього завжди стоїть пошук прийняття, розуміння і свободи.

Такі процеси — не лише особиста історія, а й шлях до суспільного розуміння, яке базується на повазі, підтримці та прийнятті.

Соціальні та правові аспекти: як мова, стереотипи та права створюють умови для рівності

Соціальні та правові аспекти впливають на життя кожної людини, особливо коли ми говоримо про трансґендерний досвід. Вони охоплюють мову, стереотипи, дискримінацію, права та юридичні механізми, що можуть як підтримувати, так і заважати. Розуміння цих питань допомагає будувати більш інклюзивний світ, де кожен може жити вільно, без страху та осуду.

Мова відіграє ключову роль у створенні соціального середовища. Інклюзивна лексика (20) — це мова, що визнає і поважає різноманітність ґендерних ідентичностей, допомагаючи кожному почуватися прийнятим і безпечним. Наприклад, замість використання фраз, що натякають на ґендерні стереотипи, ми можемо використовувати більш нейтральні слова.

Ґендерно-нейтральна мова (21)— це ще один інструмент, що допомагає позбутися стереотипів і бінарного поділу на «чоловік» і «жінка». Використовуючи такі терміни, ми створюємо простір, де кожен може вільно висловлювати себе, не відповідаючи традиційним очікуванням суспільства.

Але мова часто стикається зі стереотипами, які ще широко поширені в суспільстві. Стереотипи про транслюдей (22) — це спрощені, застарілі уявлення, які не відповідають дійсності і обмежують можливості трансґендерних людей. Наприклад, поширений міф про те, що трансґендерність — це вибір, завдає шкоди та посилює упередження.

Така ворожість і упередження проявляються у трансфобії (23) — формі дискримінації, що виражається через мову, поведінку чи інституційну нерівність. Це створює середовище, де трансґендерні люди можуть стикатися з психологічними, соціальними та правовими бар’єрами.

Одна з найбільш складних ситуацій — це аутинг (24), або вимушений камінг-аут, коли сторонні люди розголошують інформацію про ґендерну ідентичність без згоди. Це може призвести до психологічного стресу та навіть фізичної небезпеки.

Соціальні аспекти взаємодіють з правовими, які є необхідним фундаментом для боротьби з дискримінацією. Права трансґендерних людей (25) включають забезпечення рівності, свободу від дискримінації, доступ до медичних послуг, можливість працювати та жити у відповідності до власної ґендерної ідентичності.

Один із важливих правових механізмів — це юридична зміна імені та ґендеру (26). Цей процес дозволяє людині змінити офіційні документи відповідно до власного ґендерного сприйняття, що є важливим кроком до соціального та медичного переходу.

Розуміння цих соціальних та правових аспектів, починаючи від мови, стереотипів, трансфобії, прав і юридичної підтримки, допомагає формувати більш рівноправний, безпечний і підтримуючий простір для всіх. Коли ми розмовляємо інклюзивною мовою, боремося зі стереотипами та підтримуємо права кожної людини, ми робимо крок до справжнього рівності та взаємопідтримки.

Сучасні поняття та активізм: як нові терміни і рухи міняють світ

Сучасний світ постійно розширюється, і поняття, які стосуються ґендеру, ідентичності та прав, стають дедалі глибшими і різноманітнішими. Активізм у цьому контексті — це не лише боротьба за права, а й підтримка, освіта та включення різних голосів у спільний діалог. Розглянемо основні сучасні терміни, які допомагають краще розуміти цей спектр і сприяють інклюзивності.

Трансінклюзивність (27)— це поняття, яке описує середовище або рухи, що створюють простори, вільні від дискримінації, де трансґендерні люди можуть повноцінно брати участь у всіх аспектах життя. Іншими словами, це готовність спільноти слухати, поважати та підтримувати транслюдей, забезпечуючи рівні можливості та доступ до ресурсів.

Інтерсекційність (28) — термін, що з’явився в контексті соціальних досліджень, а тепер активно використовується в активізмі. Цей концепт вказує на те, що людина стикається з багатьма формами дискримінації не окремо, а водночас. Наприклад, ґендерна дискримінація, расизм, гомофобія, класова нерівність можуть взаємодіяти між собою, посилюючи утиски. Інтерсекційний підхід допомагає розуміти, як ці різні форми дискримінації сплітаються в індивідуальних історіях.

Трансфемінність (29) — це термін, який описує досвід трансґендерних жінок, тобто людей, які були приписані до чоловічої статі при народженні, але ідентифікують себе як жінки. Проте варто зазначити, що трансфемінні люди не обов’язково ідентифікують себе виключно як жінки. Деякі з них можуть ідентифікуватися як небінарні, тобто не вписуватися у класичні рамки чоловічого чи жіночого ґендеру.

Трансмаскулінність (30), відповідно, описує досвід трансґендерних чоловіків — людей, які були приписані до жіночої статі при народженні, але ідентифікують себе як чоловіки. Так само, як і з трансфемінністю, трансмаскулінні люди також не обов’язково обмежуються традиційними ґендерними категоріями. Деякі з них можуть ідентифікуватися як небінарні або флюїдні у своєму ґендерному досвіді. Ці поняття важливі, оскільки вони дозволяють деталізувати досвід різних груп у межах трансґендерного спектру та сприяти кращому розумінню їхніх унікальних потреб.

Квір (31) — дуже широке поняття, що охоплює різноманіття ґендерних ідентичностей, сексуальних орієнтацій та стилів життя. Квір позначає те, що не вписується у традиційні рамки ґендеру та гетеронормативності. Це поняття можна розглядати як спосіб визволення від жорстких ґендерних очікувань та обмежень, створюючи простір для індивідуальної автентичності.

ЛГБТКІА+ (32) — акронім, що позначає спільноту людей, які ідентифікують себе як лесбійки, геї, бісексуали, трансґендерні, квір, інтерсекс, аґендери та інші. Плюс (+) в кінці символізує те, що спільнота є дуже різноманітною, і кожна людина має право на свою унікальну ідентичність, яка може не бути повністю охоплена цим акронімом. ЛГБТКІА+ — це більше, ніж просто терміни; це спільнота, що бореться за права, рівність, видимість і визнання.

Сучасні терміни та активізм — це більше, ніж слова. Вони представляють рух за справедливість, підтримку, розуміння та рівність для всіх. Активізм не лише висвітлює ці терміни, але й надає їм практичного значення, змінюючи соціальну реальність, підтримуючи кожного, хто стикається з дискримінацією, та будуючи більш інклюзивний світ.

Пов’язані терміни: Розширюємо розуміння через контекст і зв’язки

Іноді в розмові про ґендер та ідентичність ми стикаємося з термінами, які можуть здаватися окремими або додатковими, але насправді вони взаємодіють між собою. Ось кілька основних термінів, які допомагають краще зрозуміти, як функціонують концепції ґендеру та ґендерної ідентичності в сучасному світі.

Інтерсекс (33) — це термін, який описує фізіологічні варіації в біологічному розвитку людини, що не відповідають класичним визначенням «чоловічої» або «жіночої» біологічної статі. Іншими словами, інтерсекс-люди можуть мати поєднання характеристик, які не вписуються в дві традиційні категорії. Важливо розуміти, що інтерсексність — це не ґендерна ідентичність, а біологічна реальність, яка потребує підтримки та поваги, а не стигматизації.

Ґендерні стереотипи (34) — це усталені уявлення та очікування, які суспільство нав’язує людям на основі їхнього ґендеру. Наприклад, стереотипи можуть вказувати, що чоловіки повинні бути сильними, а жінки — ніжними, або що певні професії підходять лише представникам певної статі. Ґендерні стереотипи обмежують індивідуальну свободу та не дозволяють людям вільно обирати свій шлях, часто призводять до дискримінації та нерівності.

Ґендерно-нейтральні займенники (35) — це займенники, які не вказують на традиційний поділ між «чоловічим» і «жіночим» ґендером. Вони дають простір для людей, які ідентифікують себе поза традиційними ґендерними рамками або небінарні особистості. Найпопулярнішими прикладами є «вони/їх» (англійською they/them), які використовуються, щоб позначати людину без прив’язки до ґендеру. Також можуть використовуватися різноманітні інші ґендерно-нейтральні форми, залежно від мови та контексту.

Бінарні та небінарні займенники (36) — це ще одне важливе поняття, пов’язане з ґендерною ідентичністю. Бінарні займенники («він/вона») часто відповідають традиційним соціальним очікуванням щодо ґендеру. Небінарні займенники, навпаки, не відповідають класичному розподілу на чоловічі або жіночі категорії, що дозволяє людям вільніше виражати свою ґендерну ідентичність. Наприклад, люди, які вважають себе небінарними, можуть просити використовувати займенники «вони/їх» замість бінарних форм.

Ґендерний спектр (37) — це поняття, яке демонструє, що ґендер не обмежується лише двома категоріями — «чоловік» і «жінка». Ґендерний спектр вказує на те, що ґендерна ідентичність та експресія можуть існувати в різних варіаціях, від дуже бінарних до небінарних, і кожна людина має право визначати себе в межах цього спектру. Цей підхід дозволяє визнати різноманіття ґендерного досвіду, а також уникати жорстких соціальних очікувань.

Розуміння цих термінів не лише допомагає розширити словниковий запас, а й створює основу для кращого діалогу, поваги та інклюзивності. Коли ми бачимо ґендер не як жорсткі категорії, а як спектр, де кожен має право обрати свій шлях, ми робимо світ трохи дружнішим і більш приймаючим.

Культурні аспекти: Як ґендер знаходить місце у творчості

Культура — це місце, де ґендер перестає бути лише рамками, які диктує суспільство. Тут він стає полотном для самовираження, простором для гри й способом говорити про те, що зазвичай замовчується. Драг-шоу, балрум-батли чи яскраві полотна квір-мистецтва — усе це не лише про розваги. Це про свободу бути собою, творити себе й показувати світові свою багатогранність.

Драг-культура (38) — одна з найяскравіших форм цієї гри. Це мистецтво створювати образи, які граються із ґендерними уявленнями, розкриваючи їхню умовність. Драг-квін і драг-кінг кидають виклик стереотипам, показуючи, що чоловіче й жіноче — це часто роль, яку ми виконуємо. Верка Сердючка є чудовим прикладом цього в українському контексті. Її карикатурний образ — це водночас і сміх, і провокація, яка змушує задуматися: чи справді існує чіткий поділ на “чоловіче” та “жіноче”?

Але якщо драг — це про гру, то балрум-сцена (39)— це про битву. Субкультура, яка виникла серед темношкірих і латиноамериканських ЛГБТК+ спільнот у 1980-х, стала простором, де кожен міг показати себе, отримати визнання й підтримку. Вогінг, блискучі костюми, змагання за найкращий образ — усе це не лише про естетику, але й про боротьбу за місце у світі. Балрум-сцена стала безпечним простором для тих, кого суспільство часто відштовхувало.

На противагу сцені й грі, квір-арт (40) звертається до глибших тем. Це спосіб розповісти історії, які раніше не мали голосу, показати багатогранність людської ідентичності. Художники-квіри експериментують із формою й змістом, розмиваючи кордони між чоловічим і жіночим, нормою й маргінесом. Квір-арт руйнує уявлення про те, якими мають бути краса чи ґендер, і творить нові сенси.

Культурні аспекти ґендеру — це не лише про мистецтво, це про сміливість. Драг, балрум, квір-арт — усі вони існують на межі між особистим і суспільним, естетичним і політичним. Це святкування свободи бути собою, заявка на те, що ґендер — це не рамка, а нескінченний простір для творчості. І головне: це спосіб сказати світу, що кожна людина має право бути видимою, почутою й прийнятою такою, якою вона є.

Ми разом пройшли через основні поняття, які допомагають зрозуміти, що таке трансґендерність, ґендерна ідентичність і експресія. Розглянули досвід, із яким стикаються транслюди, від ґендерної ейфорії до викликів соціального переходу. Заглибилися в правові аспекти, які показують, як транслюди борються за свої права й видимість у суспільстві. І, звісно, віддали належне культурним феноменам, які стали простором свободи й натхнення для багатьох.

Головна думка, яка проходить через увесь словничок, — це те, що ґендер не є жорсткою схемою чи нерухомими рамками. Він — це живий, багатогранний простір, у якому кожна людина має право знайти себе й бути собою. Розуміння ґендеру не обмежується лише знанням термінів — воно вимагає відкритості, емпатії й готовності до змін.

Ми не можемо змінити суспільство за один день, але кожен крок до обізнаності й поваги — це вклад у створення світу, де всім комфортно бути собою. Сподіваюся, цей словничок стане для когось першим кроком до кращого розуміння ґендерного різноманіття, а для когось — підтримкою у пошуках власного «я».

Основні поняття

Трансґендерність (транслюди) (1), Цисґендерність (цислюди) (2), Ґендерна ідентичність (3), Ґендерна експресія (4), Сексуальна орієнтація (5), Небінарність (небінарні люди) (6), Аґендерність (7), Деміґендерність (8), Флюїдний ґендер (9), Бінарна система (ґендерна бінарність) (10), Ґендерна дисфорія (11), Ґендерна ейфорія (12), Ґендерно-афірмативна терапія (13), Соціальний перехід (14), Медичний перехід (15), Хірургічна корекція ґендеру (16), Гормональна терапія (ГАТ) (17), Деднеймінг (18), Місґендеринг (19), Інклюзивна лексика (20), Ґендерно-нейтральна мова (21), Стереотипи про транслюдів (22), Трансфобія (23), Аутинг (вимушений камінг-аут) (24), Права трансґендерних людей (25), Юридична зміна імені та ґендеру (26), Трансінклюзивність (27), Інтерсекційність (28), Трансфемінність (29), Трансмаскулінність (30), Квір (31), ЛГБТКІА+ (32), Інтерсекс (33), Ґендерні стереотипи (34), Ґендерно-нейтральні займенники (включаючи приклади, наприклад, «вони/їх», «він/вона») (35), Бінарні та небінарні займенники (36), Ґендерний спектр (37), Драг-культура (38), Балрум-сцена (39), Квір-арт (40)