Коли пацієнт чує "операція пройшла успішно", він думає, що найгірше позаду. На жаль, це не так. За даними клінічних досліджень, 70% ускладнень після планових операцій пов'язані не з самою хірургією, а з післяопераційним періодом: інфекції, тромбози, нетримання сечі, проблеми з диханням. У 2026 році в Україні зростає популярність "хірургії одного дня", але чи готова наша система забезпечити якісну реабілітацію?
Сьогодні якість стаціонару визначається не лише обладнанням операційної, а цілодобовим наглядом, досвідченими реаніматологами та зручними умовами відновлення. Якщо ви плануєте операцію у столиці, зверніть увагу на приватні клініки з власним стаціонаром. Наприклад, детальніше про можливості хірургічного стаціонару в Києві можна дізнатися на офіційному сайті клініки Медіком.
Найпоширеніші проблеми післяопераційного періоду
1. Інфекції операційної рани (15–20% випадків)
Після планової операції (апендектомія, холецистектомія, гінекологічні втручання) ризик інфекції максимальний у перші 48 годин. У державних лікарнях брак персоналу часто означає перевірку ран раз на зміну. У приватному стаціонарі медсестра оглядає рану кожні 4 години.
2. Тромбози глибоких вен (до 10%)
Післяопераційна іммобілізація + знеболювальні = ризик тромбозів. Сучасні протоколи вимагають профілактичних уколів гепарину + компресійних панчіх + ранньої активізації. У багатьох стаціонарах ці заходи виконуються формально.
3. Нетримання сечі після гінекологічних операцій
Після міомектомії чи видалення кісти 30–40% жінок стикаються з тимчасовим нетриманням. Якісний стаціонар має програму LVR (лазерна вагінальна ревіталізація) для профілактики.
4. Проблеми з диханням
Після загальної анестезії 15% пацієнтів мають ателектази (спадіння легеневих сегментів). Профілактика — дихальна гімнастика під контролем фізіотерапевта кожні 2 години.
Ці ускладнення коштують не лише здоров'я, а й грошей. Повторна госпіталізація через інфекцію — це додаткові 20–50 тис. грн.
Що має бути у сучасному хірургічному стаціонарі
У 2026 році стандарт приватного стаціонару включає:
Recovery Room (післяопераційна палата інтенсивної терапії):
моніторинг: пульсоксиметрія, ЕКГ, тиск кожні 15 хв першу добу;
окремі бокси з кисневими концентраторами.
Цілодобовий медичний персонал:
1 медсестра на 3–4 пацієнти (замість 1 на 15 у державних);
лікар-анестезіолог на чергуванні.
Програма ранньої реабілітації:
фізіотерапевт з 1-го дня;
LDM-терапія для прискорення загоєння ран.
Комфортні умови:
окремі палати з санвузлом;
харчування за дієтою (6 варіантів).
Як зазначають лікарі, сучасний стаціонар — це не просто ліжко після операції, а повноцінна система, яка скорочує час відновлення на 30–50%.
Коли стаціонар потрібен, а коли можна обійтися денним?
Денний стаціонар підходить для:
операцій тривалістю до 2 годин;
пацієнтів молодше 60 років без супутньої патології;
процедур без загальної анестезії.
Хірургічний стаціонар обов'язковий для:
операцій понад 2 години;
пацієнтів з ожирінням, діабетом, серцевою недостатністю;
гінекологічних втручань із ризиком кровотечі;
дітей молодше 14 років.
Часті запитання (FAQ)
Скільки днів зазвичай проводять у хірургічному стаціонарі?
Залежить від складності операції. Апендектомія — 2–3 доби, міомектомія — 3–5 діб, холецистектомія — 4–7 днів. Рішення приймає хірург за динамікою стану.
Чи можна відвідувати пацієнта у стаціонарі?
Так, у приватних клініках діють чіткі правила: 1–2 години на день за наявності захисного костюма. Є онлайн-камери для віддаленого спостереження.
Яке харчування в стаціонарі?
Індивідуальне меню за 6 дієтами (столова №5, №9, №10 тощо). Харчування доставляють у палату кожні 4 години.
Чи є стаціонар для маленьких дітей?
Так, дитячі палати з іграшками, мультфільмами та дитячим меню. Батьки можуть залишатися з дитиною цілодобово.
