Автори: Ерік Кьярамелла, Марія Попова, Джошуа Крьокер та Оксана Шевель для War on the Rocks
Оригінальна підбірка була опублікована 13 лютого 2024 року
Після тижнів чуток президент України Володимир Зеленський 8 лютого 2024 року нарешті звільнив Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України. Майже через два роки після повномасштабного вторгнення росії в країну ми розпитали чотирьох експертів про значення цього кроку, про те, як це може вплинути на Україну та її перспективи у війні з росією, а також про те, чи є це початком більш масштабних перестановок в уряді Зеленського.
Ерік Кьярамелла, старший науковий співробітник, програма росії та Євразії Фонду Карнегі за міжнародний мир
Рішення президента Володимира Зеленського замінити Валерія Залужного на посаді головнокомандувача Збройних сил України стало кульмінацією тривалої суперечки між двома чоловіками щодо військової стратегії та політики. Розрив поглибився в листопаді 2023 року, коли Залужний публічно визнав, що контрнаступ провалився. У той час Зеленський демонстрував впевненість у шансах України, сподіваючись отримати додаткову західну допомогу. Заяви Залужного ускладнили політику допомоги Україні в Конгресі, але вони також змусили Зеленського визнати виклики, які стоять перед Україною, і перейти до більш стійкої стратегії «активної оборони». Крім того, Зеленський побоювався, що Залужний, популярний національний діяч, готується кинути йому виклик на президентських виборах, хоча ці побоювання були значною мірою перебільшеними.
Наступник Залужного, Олександр Сирський, вважається лояльним до Зеленського і користується повагою серед українських офіцерів, але багато військовослужбовців на передовій вважають його жорстким командиром радянського зразка, який не зважає на втрати. Наразі зарано говорити про те, чи вплине призначення Сирського на загальну військову стратегію України. Окремо ходять чутки про ширші перестановки в уряді, включаючи заміну прем'єр-міністра і кількох членів кабінету міністрів; ці кадрові зміни не вплинуть на політику України або загальний напрямок її дій.
Марія Попова, доцентка кафедри політології Університету Макгілла
Президент Володимир Зеленський скористався своєю конституційною прерогативою і замінив генерала Валерія Залужного та інших членів Генерального штабу. Більш масштабні урядові перестановки малоймовірні. Рушійною силою є суттєві розбіжності щодо того, як Україна може подолати поточні виклики - патову ситуацію на полі бою та блокування американської допомоги. Як повідомляється, Залужний виступав за мобілізацію (близько 500 000 додаткових солдатів) і стверджував, що Україна повинна змиритися з тим, що допомога може зменшитися, і зосередитися на розбудові внутрішнього військового потенціалу. Зеленський, схоже, не бажає продовжувати мобілізацію і, здається, сповнений рішучості розблокувати американську допомогу. Зважаючи на захмарний рівень довіри до Залужного в армії та суспільстві, реакція громадськості була суто негативною - багато хто побоюється, що Зеленський припускається фатальної помилки, а деякі політики (колишній президент Петро Порошенко, мер Києва Віталій Кличко) різко розкритикували відставку. Тим не менш, масові протести або деморалізація армії малоймовірні. Новий командувач Олександр Сирський має хороші робочі стосунки із Залужним, а екзистенційна загроза з боку росії означає, що всі розуміють, що Україна не може дозволити собі внутрішню дестабілізацію.
Джошуа Р. Крьокер, засновник та головний аналітик Reaktion Group
Київ ставить на зміни, щоб відвернути увагу громадськості від розчарування провалом контрнаступу 2023 року і водночас продемонструвати західним союзникам готовність до реформ. Перестановки в уряді не повинні стати несподіванкою, але час є ризикованим, оскільки війна зайшла в глухий кут, а проблеми України зростають. І все ж щось має змінитися. Колишній міністр оборони Олексій Резніков взяв на себе відповідальність за військову корупцію, а всенародно улюблений головнокомандувач Валерій Залужний відправлений у відставку за військові невдачі. Він не буде останнім, і зміни можуть торкнутися всіх міністерств, збройних сил та інституцій України. Новий головнокомандувач Олександр Сирський - лояльний до президента Володимира Зеленського, готовий працювати синхронно з ним, і він, ймовірно, посилить наратив про те, що війну можна виграти. Негайні значні політичні чи військові зрушення малоймовірні, а відчутні трансформації залишаються далекими. Однак через ризик погіршення морального духу на фронті та в усьому українському суспільстві Зеленський не має іншого вибору, окрім як проводити зміни «згори донизу». В умовах війни на виснаження, коли західну підтримку важко отримати, реальні зміни даються важко, але перетворення можуть допомогти. Для Зеленського це буде або геніальний крок, або фатальна помилка.
Оксана Шевель, доцентка кафедри політології Університету Тафтса
У демократичних країнах немає нічого безпрецедентного в тому, що політичні лідери звільняють військових командирів у розпал війни. Зміна військового керівництва в Україні, що відбулася минулого тижня, коли президент Володимир Зеленський звільнив головнокомандувача генерала Валерія Залужного, не була популярною, але пройшла без суспільного резонансу і не призвела до політичної нестабільності. Але дебати щодо причин цієї кадрової перестановки тривають. Чи був Залужний, дуже популярний у суспільстві і в армії, усунутий через те, що президент почав сприймати його як можливого політичного конкурента? Залужний ніколи не заявляв про політичні амбіції, але на гіпотетичних виборах він міг би стати реальним конкурентом Зеленському. У грудні 2023 року, згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, рейтинг Зеленського становив 62%, знизившись на 22% за рік, тоді як у Залужного він становив 88%. Чи Залужного звільнили в надії, що нове військове керівництво на чолі з Сирським, яке прийде на зміну, зможе розробити і проконтролювати мобілізацію, необхідну для зменшення дефіциту особового складу в армії, поліпшення логістики постачання, а також розробити і впровадити план військових дій, який дозволить Україні вийти з нинішньої патової ситуації на полі бою на свою користь? Хоча останні є вагомими причинами для перестановки військового керівництва, залишається неясним, чи нова команда здатна досягти цих цілей краще, ніж її попередники, і якщо так, то чому. Але з огляду на відсутність напруженості у відносинах між Зеленським і Сирським, на відміну від відносин між Зеленським і Залужним, політична і військова команди зараз більше діють в унісон. Це саме по собі є позитивом, який, як ми сподіваємося (хоча й не факт), виллється в єдине бачення війни і більш плавну реалізацію цього бачення.
