Завдяки своєму геополітичному положенню Туреччина є стратегічно важливою країною, що виконує функцію транзитного маршруту між країнами виробниками природного газу на сході, півдні та півночі та країнами споживачами природного газу на заході. Останніми роками Туреччина стала найбільш зручним і безпечним способом транзиту енергетичних ресурсів між Кавказом, Центральною Азією, Близьким Сходом і регіонами Східного Середземномор'я, зокрема між Росією та Європою. В цей час викопне паливо транспортується з таких країн, як Росія, Азербайджан, Туркменістан, Казахстан, Ірак, Іран та Ізраїль, на європейські та світові ринки або через Туреччину, або існують плани й ведуться переговори про використання можливостей логістики цієї країни.
З початком російсько-української війни архітектура безпеки Європи в цілому, а також архітектура енергетичної безпеки та ліній постачання зазнали значних змін і трансформацій. Ці зміни та перетворення ще більше зміцнили стратегічну позицію Туреччини у спільній енергетичній безпеці Європи, особливо у сфері газопостачання. До війни в Україні природний газ із Росії йшов напряму до Німеччини, Фінляндії та країн Балтії через трубопровід по дну Балтійського моря; Росія експортувала газ майже в усі європейські країни з кількох різних точок входу через Білорусь та Україну. Приблизно через півтора року після початку війни, тобто станом на липень 2023 року, Росія відправляє газ до Європи лише через 2 нитки та точки входу. Це пункт входу «Суджа» на російсько-українському кордоні та пункт входу «Странджа-2» Турецького потоку на кордоні між Туреччиною та Болгарією.
Турецький газопровід, відкритий у січні 2020 року, почав транспортувати природний газ до Європи. У липні 2023 року з приблизно 2,3 млрд кубометрів експортованого газу 1,3 млрд кубометрів (близько 57%) було поставлено через цей потік. Цей факт сам по собі свідчить про зростання стратегічного значення Туреччини в регіональній газовій геополітиці. «Турецький потік» та інші великі енергетичні проекти прискорили будівництво енергетичної інфраструктури та газопроводів у трикутнику Угорщини, Сербії та Болгарії. Водночас підтримується процес створення нових компаній-партнерів з торгівлі газом. У вересні 2021 року Угорщина підписала з «Газпромом» 15-річну угоду, яка передбачає щорічні поставки газу в обсязі 4,5 млрд кубометрів. 2022 року вона імпортувала додаткові обсяги газу з Росії, і на порядку денному стоїть питання про продовження імпорту газу 2023 року.
Наразі російський газ транспортується газопроводом «Турецький потік» до Румунії, Греції, Північної Македонії та Боснії та Герцеговини. Враховуючи зростання значення Туреччини для Росії, президент Росії Володимир Путін у жовтні 2022 року запропонував створити в Туреччині новий газовий центр для постачання газу до Європи. У липні 2023 року він уточнив свою пропозицію і заявив, що Росія не буде зберігати великі обсяги газу в Туреччині. За словами Путіна, Туреччина є найбільш підходящим місцем для організації електронного торгового майданчика природним газом, як важлива транзитна країна для Європи.
Джерело: Anadolu Agency
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Казахстан стає привабливим «ядерним» гравцем
У Казахстані уряд планує побудувати першу атомну електростанцію і найближчим часом проведе референдум з цього приводу. Країна хоче диверсифікувати свої енергетичні потужності та вже визначила можливий майданчик для будівництва АЕС.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаЩо Росія сподівається отримати від конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом
«Росія зайняла пропалестинську позицію настільки, що навіть мене це здивувало», – каже Ганна Нотте, експерт з питань зовнішньої політики Росії на Близькому Сході в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаТурецький режим підтримує тероризм
Після рішення міністра закордонних справ Ізраїлю Елі Коена відкликати дипломатичних представників з Туреччини, виникла ескалація напруженості між країнами. Це стало відповіддю на підтримку президентом Туреччини руху ХАМАС під час конфлікту з Ізраїлем.
Теми цього довгочиту:
Геополітика
Вам також сподобається
Який урок піднесла «помилка» Сталіна у холодній війні для сьогоднішньої Росії, Китаю та США? Розмірковє китайський історик розмірковує — SCMP
Шень Чжихуа попереджає про економічне розмежування, яке призвело до переростання американо-радянських відносин у конфронтацію. Китай має чітко показати свою дипломатичну позицію, оскільки країни переглядають ідеологію, каже голова дослідницького центру історії холодної війни.
Теми цього довгочиту:
АналітикаДмитро Тужанський: Орбан, у нас проблема! Як Угорщину сколихнув «політичний землетрус» і що це значить для України
Раптовий скандал, жертвами якого вже стали президентка та ексміністерка юстиції Угорщини, і який далі набирає обертів, є, мабуть, найбільшим політичним викликом для режиму Віктора Орбана за останні 14 років безперервного і одноосібного управління Угорщиною.
Теми цього довгочиту:
АналітикаСуд ООН відхилив заперечення Росії і взявся за справу щодо слів Путіна про "геноцид на Донбасі" — ВВС
Росія намагалася довести, що з правової точки зору суд ООН не має юрисдикції розглядати цей позов України.
Теми цього довгочиту:
Аналітика