Проблема незаконних вирубок в Україні вже давно стала не питанням довкілля. Це питання державного контролю, прозорості, зрештою — безпеки. Ліс зникає тихо. Супутники — ні.
За останні роки технології дистанційного моніторингу зробили гігантський стрибок. Відкриті супутникові дані (Sentinel-2, Landsat-8) дозволяють бачити зміну лісового покриву буквально з точністю до кількох метрів.
Сервіси типу Global Forest Watch, Planet або EOSDA уже сьогодні виявляють вирубки через 3–5 днів після появи "лисини" на знімках. Проблема — у використанні цих даних всередині країни.
В Україні є власна система — “Ліс у смартфоні”, але вона, відверто, працює радше як публічний каталог, ніж інструмент контролю. Дані про лісорубні квитки з’являються із запізненням, а інтеграції із супутниковим моніторингом фактично немає.
Результат: бензопила працює швидше, ніж бюрократія реагує.
Світові приклади доводять: супутники можуть бути не просто спостерігачами, а детекторами злочину.
Бразилія, Індонезія, навіть Румунія вже мають автоматизовані системи, які сигналізують про зміну лісового покриву онлайн — одразу до екологічної поліції. В Україні ж поки що цю роль виконують активісти й волонтери, які відстежують знімки самотужки.
Якщо говорити прямо — держава може бачити все. Питання лише в тому, чи хоче.
