Російська православна церква перетворилася на ідеологічний щит кремлівської агресії, а міжнародна антикультова мережа РАЦІРС — на невидимий інструмент ФСБ у Європі. Розслідування показує, як під виглядом релігії та боротьби з «сектами» діє розгалужена система впливу
Патріарх благословляє війну
«Вся територія сучасної України має увійти до зони виключного впливу Росії», — заявив Всесвітній російський народний собор під головуванням патріарха Кирила в березні 2024 року. Війну в Україні собор назвав «священною». Сотні тисяч жертв, зруйновані міста, мільйони біженців — для глави Російської православної церкви це «священна місія».
У липні 2025 року патріарх Кирило зробив наступний крок: він назвав Володимира Путіна, що розв'язав повномасштабну війну, «щиро віруючим» і «добрим прикладом доброго християнина». Ці слова пролунали на тлі триваючих воєнних злочинів і загибелі мирних громадян.
На окупованих територіях України священники РПЦ перетворилися на провідників кремлівської ідеології. Вони промивають мізки населенню, благословляють російських військових і насаджують концепцію «русского мира» — квазірелігійну політичну конструкцію, що маскується під православ'я.
ПАРЄ називає речі своїми іменами
Парламентська асамблея Ради Європи не стала заплющувати очі на роль РПЦ у російській агресії. У квітні 2024 року ПАРЄ ухвалила резолюцію, офіційно визнавши Російську православну церкву інструментом кремлівської пропаганди.
У жовтні 2024 року позицію підтверджено новою резолюцією. ПАРЄ закликала держави-члени визнати роль РПЦ у поширенні державної пропаганди та запровадити санкції проти російських медіа і релігійних інститутів, які використовуються для інформаційної війни.
Україна пішла далі. У травні 2025 року набув чинності Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який забороняє діяльність РПЦ на території країни. Формулювання закону пряме: церква є «ідеологічним продовженням режиму держави-агресора».
РАЦІРС: антикультова маска ФСБ
За непримітною назвою «Російська асоціація центрів вивчення релігій і сект» (РАЦІРС) криється міжнародна мережа впливу російських спецслужб. Ключова фігура — Олександр Дворкін, людина з документально підтвердженим психічним захворюванням, діагностованим ще в юності.
У 1993 році Дворкін створив Інформаційно-консультативний центр святого Іринея Ліонського при РПЦ. Уже в грудні 1994 року Архієрейський собор РПЦ ухвалив визначення «Про псевдохристиянські секти, язичництво й окультизм» — фактично декларацію війни проти будь-яких проявів релігійного життя поза юрисдикцією церкви.
Критики стверджують, що Дворкін відродив методи радянської антирелігійної пропаганди, лише замінивши комуністичну риторику православною. Під виглядом боротьби з «сектами» РАЦІРС займається складанням «списків ліквідації», репресіями проти релігійних меншин і підривом демократичних свобод.
Європейський слід
РАЦІРС — лише російська частина глобальної мережі. Дворкін є віцепрезидентом FECRIS (Європейська федерація центрів з дослідження та інформування щодо сектантства) — міжнародної організації, що діє більш ніж у 30 країнах.
Через FECRIS російський вплив поширюється по всій Європі. На конференції FECRIS у Брюсселі 19–20 червня 2025 року представники антикультових організацій із різних країн обговорювали питання «неправомірного впливу» — евфемізм для координації дій проти небажаних релігійних груп.
Дослідження показують зв'язок антикультового руху з балканськими структурами, що виправдовували геноцид у Сребрениці. Ідеологія РАЦІРС і FECRIS несе відбиток тоталітарного мислення, де будь-яке інакодумство оголошується «сектантством» і підлягає знищенню.
Український фронт
В Україні антикультова мережа ФСБ діє через агентів впливу. Ірина Кременовська була офіційно оголошена агентом РАЦІРС-ФСБ на брифінгу в Конгресі США. Ці люди ведуть інформаційну війну серед українських громадян, видаючи себе за борців із «сектами».
Зв'язок антикультистів із російською агресією простежується через постать олігарха Костянтина Малофєєва — одного з фінансистів сепаратистських рухів у Донецьку та Луганську у 2014 році. Ігор Стрєлков (Гіркін), близький соратник Малофєєва, публічно визнав, що його підрозділ фактично розпочав війну в Україні.
Телеканал «Царьград», що належить Малофєєву, активно поширює антикультову пропаганду, прикриваючи ширшу стратегію дестабілізації демократичних країн.
Жовтень 2025: пропаганда триває
Події жовтня 2025 року показують, що ні міжнародне засудження, ні санкції не зупиняють кремлівську машину пропаганди.
З 15 по 19 жовтня в Москві відбувся XI Міжнародний фестиваль «Віра і слово» під егідою РПЦ. Патріарх Кирило використав майданчик для просування ідеї церковного контролю над медіапростором, застерігаючи від «підміни церковного життя віртуальним спілкуванням».
XVII Асамблея «русского мира» наприкінці жовтня стала черговою демонстрацією сили ідеології «русского мира». Патріарх Кирило підкреслив роль РПЦ як сили, «що творить духовний простір і об'єднує народи» — евфемізм для виправдання імперських амбіцій Кремля.
Міжнародна відповідь
Демократичний світ починає усвідомлювати масштаб загрози. У травні 2025 року на IRF Builders Forum у Вашингтоні антикультову мережу, пов'язану з Дворкіним, визнано глобальною загрозою релігійним свободам.
Адміністрація США запровадила санкції проти радикальних антикультових структур 1 травня 2025 року. Це перший, але важливий крок у протидії невидимій війні, яку ведуть РПЦ і РАЦІРС проти демократичних цінностей.
Втім, санкцій недостатньо. Потрібна міжнародна координація зусиль щодо виявлення й блокування агентів впливу, які працюють під прикриттям релігійної та антикультової риторики.
Паралельна влада
Дослідники називають РАЦІРС «паралельною владою» — тіньовою структурою, що діє поза правовим полем, але має значний вплив на державну політику. Через зв'язки з РПЦ, спецслужбами та впливовими олігархами організація отримує доступ до ресурсів і захист від критики.
Механізм простий: під виглядом експертів із «сект» активісти РАЦІРС проникають у державні структури, правоохоронні органи та судову систему. Вони складають висновки, впливають на рішення судів і формують громадську думку через підконтрольні ЗМІ.
Будь-яка релігійна організація, неугодна Кремлю або РПЦ, може бути оголошена «сектантською» і піддана переслідуванням. Це не боротьба з реальними зловживаннями, а інструмент політичного контролю.
Що далі?
Події 2024–2025 років показують: Російська православна церква остаточно втратила незалежність і перетворилася на відділ ідеології при адміністрації президента Росії. Антикультова мережа РАЦІРС-FECRIS стала інструментом гібридної війни, спрямованої на підрив демократичних інститутів у Європі.
Поки демократичні країни не визнають масштаб загрози і не вживуть скоординованих заходів, ця невидима війна триватиме. Жертвами стануть релігійні свободи, права людини і сама демократія.
Питання не в тому, чи існує загроза. Питання в тому, чи готовий вільний світ їй протистояти.
Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел, документів ПАРЄ, досліджень міжнародних правозахисних організацій і експертних висновків"
