Без зброї

Дихати так, щоб на повнії груди,

Від краю до краю наповнитись морем,

Хай люди засудять і скажуть , що дивна,

Я так відчуваю, хоч часом наївна.

Втомилася жити по іншим канонам

Здаватись, не бути , зручна, недоречна,

Негучна, співзвучна, жіночна,

Та десь не про мене, втомилась і стала немов безтілесна.

Судіть, ваше право, мені вже байдужі,

Думки, ярлики мою душу не душать.

Я вільна, я сильна, тендітна, й ранима,

Чуттєва, з торнадом емоцій незрима.

Не з всіми така, лиш з ким є я собою,

Довіра моя є моєю любов’ю.

Я жінка, не лялька, і я є живою

Пізнать мене можна лиш склавши всю зброю.

16.09.2023/Греція

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Яна Горбаток
Яна Горбаток@yanagorbatok

256Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 16 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Щастя є!

    "Дитячі спогади – це більше ніж просто минуле. Це моменти радості, безтурботності й перші страхи. Як вони впливають на нас у дорослому житті? Думки про себе, свою сутність, для чого ти тут, час і доленосні вибори."

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Щастя є!

    "Дитячі спогади – це більше ніж просто минуле. Це моменти радості, безтурботності й перші страхи. Як вони впливають на нас у дорослому житті? Думки про себе, свою сутність, для чого ти тут, час і доленосні вибори."

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми