Давай просто побудемо разом,
У тиші Всесвіту, на зламі часу,
Триматись за руки, теплі обійми,
Хай світ цей зникне, ми поруч вільні.
В очах я читатиму твої мінори,
Відчую серце, крізь кожен дотик,
Вдихатиму п’янко,немов наркотик,
І буду ніжна неначе котик.
Давай забудем про всіх на світі,
Лиш ти і я, давай разом горіти,
Тонути в наших палких безумствах,
І до нестями відчути блаженство.
І хай ця ніч буде наша навіки,
Цілунки й пристрасть, мов полум’я ріки,
Давай з тобою, мов тим водоспадом
Пірнем в один одного, і зорепадом.
20.10.2023/Київ
P.S. Про відчуте…
