Остання історія Говарда Філіпса Лавкрафта The Haunter of the Dark була породжена, якщо можна так сказати, з жарту.
Восени 1935 року юний письменник Роберт Блох видає історію з назвою The Shambler from the Stars, у якій розповідає про чоловіка, у котрому легко зчитується Лавкрафт. На головного героя історії чекає непростий фатум — той помирає. Для цього Блох навіть просив у свого кумира дозволу — Лавкрафт не відмовив, однак згодою відплатив йому тією ж монетою, убивши його у своєму оповіданні The Haunter of the Dark.
Та The Shambler from the Stars далеко не єдина історія, у якій Блох так учиняє, хоч і більш відома. У ранньому доробку письменника також є оповідання The Dark Demon, у якому він знайомить нас із письменником Едґаром Генквістом Ґордоном, особистіть котрого багато в чому перегукується з Лавкрафтом — окрім його опису як дивного генія та автора моторошних оповідок, Блох також надає йому й фізичних характеристик Говарда, адже його персонаж «високий, худий та незграбний чоловік із блідим обличчям і глибоко посадженими очима». А ще він обмінюється листами з редакторами й письменниками-початківцями з усієї країни, і його допомога є недооціненою для оповідача історії, у якій також легко вгадується Блох. Сюжет же історії доволі простий: Едґар стає одержимий описаними ним темними ідеями, які він черпає зі своїх снів, через що зрештою стає одержимий сутністю-посланцем моторошного Темного Демона aka блохівського Ньярлятотепа. The Shambler from the Stars — відносно подібна історія про зацікавлення людини окультною тематикою та забороненими знаннями, що призводить її до плачевного кінця.
The Haunter of the Dark Лавкрафта ж є доволі якісною історію про Роберта Блейка з Мілвокі (де Блох провів свої юні роки), увагу якого незбагненним чином привертає місцева церква, що має свої таємниці. Під час написання історії Лавкрафт багато в чому надихався історією The Spider Ганса Гейнца Еверса (щоденникова оповідь та втрата особистості внаслідок впливу чогось химерного), а також Едґаром Алланом По та його родиною Ашерів, у якій сімейний будинок відігравав подібну роль до церкви в історії Лавкрафта. Цікаво, але місцями Лавкрафт розкидає й певні автобіографічні фрагменти: наприклад, Говард буквально описує свій краєвид із вікна як той, що розкидається перед Блейком, а також згадує про сильний шторм та грозу, які розгортаються біля церкви — Лавкрафт був свідком, як шпиль церкви, що знаходилася неподалік його дому, було зруйновано також через негоду.
Чи читали ви якісь з цих оповідань? Діліться в коментарях і розглядайте таку цікавинку: зміст листа, у якому Лавкрафт дозволяє Блоху вбити його літературного двійника.
