Теорія кольорового кола кохання(стилів кохання) Джона Алана Лі

(Цей пост присвячено пройденій річниці каналу. Дякую, що залишаєтесь зі мною!)
Важливо!
Любов тут розглядається, як сильна симпатія(як варіант - духовна близькість). Тут може матися на увазі і закоханість, і пристрасть, і кохання, і дружба, і сімейні звязки, і відданість чомусь, чи захопленість кимость або чимось.. Усі види “любові”..Власне, концепція Лі розширяє розуміння такого явища(деяким видам любові відмовляють у “справжньості”… А вони є).
Історія

•Концепція була сформульована Джоном Аланом Лі – канадським соціологом та психологом  у книзі «Кольори кохання: дослідження способів кохання» (1973).

•Значною мірою, концепція опирається на (теоретичні)дослідження античної філософії.

•Концепція була побудована на діагностичному матеріалі та неодноразово перевірялась дослідниками на адекватність дійсності. Навіть виявлена генетична каузальність(посилання на дослідження буде нижче).

•Концепція емпірично заслужила статус теорії, а отже є максимально надійною.

•Не "що ти хочеш на свято?", а "як ти хочеш, щоб я любив тебе?»;
« Не «чи ти мене любиш?", а "наскільки я тебе люблю?“
(Цитати автора)

Суть концепції

•Любов, як почуття глибокої симпатії, прив’язаності і близькості, є явищем складним – як романтичні, так і неромантичні форми.

•Виділено 3 базові типи любові, 3 похідних типи та суміжні типи.

•Кожна людина має свою «вісь любовних координат», що визначається діагностично.

•Знаючи  про свій «стиль любити» можна ефективніше задовільняти свою потребу, потреби дорогих осіб та уникати емоційної шкоди через недоліки власної природи – або несумісності з чужим.

•Існує шість видів любові: ерос, сторге, прагма, манія, людус та агапе. Кожен з них має романтичні та неромантичні форми. І кожен має здоровий та нездоровий сценарій розвитку.
Ерос

•Потужній емоційний, фізичний та сексуальний потяг, «метелики у животі», ідеалізація та обожнювання партнера, тяга абсолютизації ролі у житті партнера(та його – у своєму), прагнення знати все, бути ближче, отримувати безліч чуттєвого досвіду, важке переживання розлуки. Це те, що ми зазвичай розуміємо під «коханням» і саме це ідеалізується у мистецтві та критикується у побутовій практиці.

•Щодо дружби – сильна тяга і бажання розчинятися у часі з другом, ідеалізація та обожнювання стосунків. (Власне, з дружби кохання може і початися)

•Ерос подібний полум’ю. А чи можна контролювати пломінь? Чи можна покладатися на вогнище?

•Приклади романтичного еросу - Арагорн та Арвен, Сіммах та Барензія, Ороме та Вана, Яхіко та Конан, Ромео та Джульєтта, Лара та Креннеган, Конан та Беліт, Троїл та Кресіда(Шекспір).

•Приклад не романтичного: Гаррі та Герміона(сильний потяг до емоційної близькості з другом).
Сторге

•Любов-дружба, заснована на спільності інтересів, цінностей, поглядів на життя. Вона виявляється у ставленні до людей, яких людина вважає своєю сімєю. Вона тиха, повільна, ніжна, чуйна, довготривала та трепетна, подібна до теплого вітру.

•Сторге не сильно відрізняється за своєю суттю у романтичних та не романтичних стосунках, оскільки любов є похідним почуттям від духовної близькості, а не запорукою близькості(як при еросу).

•Романтичні: Рон та Герміона, Манве та Варда, Фарамір та Еовін, Сем та Розі, Альтаїр та Марія, Йеніфер та Істред.

•Не романтичні: Геральт і Регіс, Сем і Фродо, Алатар і Паландо, Анна та Ельза, Геральт і Ескель, Йенніфер і Трісс, Манве та Улмо, Фрай і Бендер, Хаширама (до Мадари), Більбо та Гендальф, Елронд і Галадріель, Леголас та Гімлі, Фарамір та Боромир.
Прагма

•Раціональна прив’язаність, заснована на взаємоповазі та взаємовигоді. Вибір здійснюється у відповідності зі «списком» вимог та потреб. Стосунки тривають, аж поки вони є доцільними, приємними та існує взаємоповага та взаємоцінність. Така любов є більш виваженою, раціональною та прагматичною. Вона направлена на продуктивність та на конструктивне вирішення спільних задач та проблем.

•Така любов не є холодною чи корисливою, а лише більш раціональною. Вона подібна до води – холодної, спокійної та освіжаючої.

•У дружбі характерно виявляються взаємовигідна співпраця та діловий обмін.

•Романтичні - Зевс і Гера, Ауле та Йаванна, Шікамару та Темарі, Мандос та Вайре, Еонве та Ільмаре, Гефест та Афродіта, Галадріель та Келеборн.

•Не романтичні - Геральт і Лето, Ауле та Тулкас, Елронд та Глорфіндел, Герміона та Полумна.
Манія

•Одержиме, дещо хворобливе кохання, що носить залежний, компенсаторний ефект. Є емоційно нестабільною та саморуйнівною формою. Стосунки прирівнюються до сенсу життя.

•Манія – це романтизована «любов поета.» Вона нагадує бурю з аномально завищених пристрастей.

•Манія створює сильну залежність поведінки та думок від оцінок близького(особистість наче «розчинюється»)

•Романтична - Геральт і Йеніфер, Сакура - до Саске, Маеглін - до Ідріль, Ехо та Аміній до Нарциса, Кратос - до Лафей, Турін і Ніенор.

•Не романтична - Сінді та Брок, Капітошка та Вовченя, Джірайя(до Орочімару), Наруто(до Саске), Мадара (до Хаширами), Голлум  - до Фродо і до Пестню  Всевладдя.
Людус

•Любов-гра, заснована на легкодумному, безвідповідальному, поверховому, недалекоглядному зв’язку, заснованому на гедонізмі. Часта зміна партнерів або ж полігамний стиль життя. Може бути ознакою емоційної незрілості.Здорова форма передбачає акцент на взаємно комфортному задоволенні. Нездорова може призвести до використання і зради.

•Як дружба – зв’язки, засновані на спільних веселощах та розвагах, без серйозного розуміння чи близькості(але може бути й навпаки).

•Романтичні - Люцифер і Ліліт, Тулкас і Несса, Паріс і Олена, Лоріен і Есте, Арес і Афродіта, Зевс і (вставте ім'я будь-якої жінки), Дон Жуан, Жульєн Сорель, Геральт і Трісс/Корал/Фрингілья, Зевран і будь-хто *, Ізабелла і *хто завгодно.*

•Не романтичні - Міккі Маус і Дональд Дак, Том Сойєр і Гекльберрі Фінн, Фред і Джордж Візлі, Меррі та Піпін, Філі та Кілі.
Агапе

•Жертовна, самовіддана, альтруїстична любов, першочергова турбота про потреби близької людини, безумовні любов та прийняття до властивостей близьких. Схильність розуміти, підтримувати та пробачати. Ризиком є можливість розтрати власного ресурсу через невзаємну/нерівномірну самовіддачу. Довіра, близькість та максимальні благорозташованість та інтимність. У дружбі ж може відрізнятися лише міра вияву.

•Романтичні приклади: Берен і Лучіень, Мінато і Кушина, Тінгол і Меліан, Еаренділ і Ельвінг, Наруто - Сакури, Артур і Молі Візлі, Аанг і Катару, Фрай (до Ліли).

•Неромантичні приклади:  Кратос (до Атрея), Барензія (до Хелсета і Моргії), Гендальф (до Братства), Геральт і Лютик, Белег і Турін, Фінрод і Берен.
Приклад індивідуального стилю любові

•Агапе(помаранчевий) та сторге(жовтий) – основні установки;

•Ерос(червоний) та манія(фіолетовий) – допоміжні установки;

•Прагма(зелений) та людус(блакитний) – рецесивні установки.
Список матеріалів
•Colours of love: an exploration of the ways of loving – книга-першоджерело.

•The Psychology of Love - комплекс статей.

• Lee John A. A Typology of Styles of Loving. Personality and Social Psychology Bulletin. 1977;3(2):173-182. doi:10.1177/014616727700300204 - публікація

•https://www.envisionyourevolution.com/psychological-tests/the-love-attitudes-scale/ - подальше ознайомлення

•Опитувальник: https://www.psychologytoday.com/us/articles/199303/the-colors-love

•Love Attitudes Scale – методика:
https://www.envisionyourevolution.com/psychological-tests/the-love-attitudes-scale/

•A Typology of Styles of Loving - John Alan Lee, 1977 – систематизуюче дослідження: https://journals.sagepub.com/doi/epdf/10.1177/014616727700300204

Генетична обумовленість: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18063936/