Терміновість без результату: закупівля бронежилетів обійшлася у 191 мільйон переплат – ЗМІ

Видання Kyiv City News оприлюднило розслідування щодо закупівлі бронежилетів для армії, в якому журналіст Денис Страдецький розповів про можливі зловживання.

За його словами, українські військові не отримують необхідної кількості захисного спорядження, а компанії-виробники бронезахисту, які уклали прямі угоди з Державним оператором тилу (ДОТ), не дотримуються умов угод.

ДОТ підписав три договори із підприємствами “АК-Інвестпром”, “ХЗІЗЗ” та “УКРТАК.ЮА” на постачання 42 тисяч бронежилетів. Середня ціна одного виробу склала 30 600 грн, а загальна сума контрактів – 1,3 мільярда гривень. Водночас через тиждень держоператор оголосив тендер на аналогічні бронежилети за ціною 26 000 грн за одиницю. Лот забрала компанія “ТЕМП-3000”.

Журналісти підрахували, що держава переплатила 191 мільйон гривень, обґрунтовуючи вищу ціну нагальністю поставок. Проте жоден із виробників не виконав зобов’язання у визначені строки.

Угоди були укладені у травні-червні 2024 року, виробники мали поставити бронежилети до кінця липня. Однак з “АК-Інвестпром” контракт розірвали через затримки, з “УКРТАК.ЮА” угода чинна, але деталей про закриття немає, а “ХЗІЗЗ” отримало додаткові угоди: строки виконання продовжили до вересня, а 13 серпня компанії навіть видали аванс замість застосування санкцій.

ДОТ відмовлявся відповідати на запити журналістів, посилаючись на “сенситивність” інформації. Це викликає підозри: якщо прямі угоди були потрібні для швидкого постачання, чому строки неодноразово переносились?

Журналісти видання Kyiv City News також звернулися до виробників із проханням пояснити завищені ціни та затримки, обіцяючи опублікувати їхні відповіді.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
antonio sanderas
antonio sanderas@aGbDVxnizOvILdn

40Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 23 жовтня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Від України до Китаю Мелоні та Байден ближчі, ніж ви думаєте - Аtlantic Сouncil

    Зростання Джорджії Мелоні до прем’єр-міністра Італії стало важливим розривом із недавнім минулим її країни. Вона перша жінка, яка обійняла цю посаду, і, як широко повідомлялося , коли вона вступила на посаду в жовтні, перший ультраправий лідер після закінчення 2 світової війни.

    Теми цього довгочиту:

    Думка
  • “Як росія знищувала мови країн Середньої Азії та Балтії”

    Стаття розглядає історичний контекст Російської імперії та Радянського Союзу щодо пригнічення мов та культур народів, які були під їхнім пануванням. Вона зазначає, що експансія Росії в Середній Азії та інших регіонах спричинила знущання над цими народами

    Теми цього довгочиту:

    російська Імперія
  • Як переселенці зберігають мовну ідентичність

    Мільйони українських переселенців зберігають мовну ідентичність під час війни. Історичні паралелі з депортаціями XX століття, загроза втрати унікальних східноукраїнських говірок XVI-XVII століть та процеси мовної адаптації ВПО у різних регіонах України.

    Теми цього довгочиту:

    Україна

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Від України до Китаю Мелоні та Байден ближчі, ніж ви думаєте - Аtlantic Сouncil

    Зростання Джорджії Мелоні до прем’єр-міністра Італії стало важливим розривом із недавнім минулим її країни. Вона перша жінка, яка обійняла цю посаду, і, як широко повідомлялося , коли вона вступила на посаду в жовтні, перший ультраправий лідер після закінчення 2 світової війни.

    Теми цього довгочиту:

    Думка
  • “Як росія знищувала мови країн Середньої Азії та Балтії”

    Стаття розглядає історичний контекст Російської імперії та Радянського Союзу щодо пригнічення мов та культур народів, які були під їхнім пануванням. Вона зазначає, що експансія Росії в Середній Азії та інших регіонах спричинила знущання над цими народами

    Теми цього довгочиту:

    російська Імперія
  • Як переселенці зберігають мовну ідентичність

    Мільйони українських переселенців зберігають мовну ідентичність під час війни. Історичні паралелі з депортаціями XX століття, загроза втрати унікальних східноукраїнських говірок XVI-XVII століть та процеси мовної адаптації ВПО у різних регіонах України.

    Теми цього довгочиту:

    Україна